Справа № 2-250/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року                                                                                          м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Кобилецького І.Ф.,

при секретарі Кубрак Н.М.,

за участю: позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю на частину житлового будинку ,-

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Ніжинської міської ради в якій просить визнати за нею право власності на 1/4 частину житлового будинкуАДРЕСА_1, за набувальною давністю, яка залишилась після померлої ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно за рішенням суду.

Після смерті ОСОБА_4, котрій належала на праві власності 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1, даною частиною будинку користувалась її мати ОСОБА_3, яка померлаІНФОРМАЦІЯ_1 року. Єдиною спадкоємицею після смерті матері є вона. Після смерті матері вона продовжує відкрито володіти даною частиною будинку. З 1.01.2001 року по 1.01.2011 року давність володіння становить десять років.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 повністю підтримала заявлені нею у позовній заяві вимоги і пояснила, що її мати ОСОБА_3, а після смерті матері вона, відкрито володіла спірною частиною будинку. Тому просила визнати за нею право власності на дану частину будинку за набувальною давністю.

Представник позивачки ОСОБА_2 в судовому засіданні уточнила позовні вимоги викладені в позовній заяві і просила визнати за позивачкою право власності на  1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1, за набувальною давністю, яка залишилась після померлої ОСОБА_4, оскільки мати позивачки та позивачка добросовісно і відкрито володіли даною частиною будинку на протязі десяти років.

Представник відповідача за викликом в судове засідання не з"явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Від представника позивача до суду надійшла письмова заява про розгляд справи у його відсутність, і що Ніжинська міська рада не заперечує проти задоволення позовних вимог позивачки.

Вислухавши пояснення позивачки у справі та її представника, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

          Довідкою-характеристикою з Ніжинського МБТІ за №148, від 15.05.2008 року, підтверджується, що спірна частина будинку АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 - 1/8 частка на підставі договору купівлі-продажу посвідченого Ніжинською держнотконторою 13.05.1960року, та 1/8 частка - на підставі договору купівлі-продажу посвідченого Ніжинською держнотконторою 16.06.1961 року.

          Відповідно до ч.1ст. 57 ЦПК України  доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

          Відповідно до ч.3ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області в справі №2-1599 від 21 жовтня 2010 року, в справі за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради, виконавчого комітету Ніжинської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності за набувальною давністю на частки житлового будинку, визнання недійсним ордера, усунення перешкод у користування майном шляхом виселення з будинку, що набрало законної сили,  встановлено, що позивачкою  ОСОБА_1 не доведено добросовісне, відкрите та безперервне  володіння спірним нерухомим майном на протязі десяти років.

          Крім того, сама позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона весь цей час не користувалася спірною частиною будинку, оскільки вона не придатна для проживання, а користувалася лише земельною ділянкою біля будинку.

          З урахуванням вищенаведеного суд вважає необхідним відмовити позивачці в задоволенні позову, оскільки позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в процесі судового розгляду справи.

Керуючись ст.213-215 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю на частину житлового будинку відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі десяти днів з дня його проголошення.

                              Суддя                                                  Кобилецький І.Ф.