Справа № 2-а- 250/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

          26   січня  2011  року                                                                                                м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді  Діденко О.П.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м.Ніжині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  управління  Пенсійного  фонду України  в м.Ніжині  Чернігівської області про  визнання  протиправними дій та   зобов»язання   нарахування та виплати державної соціальної допомоги,  як дитині війни,

в с т а н о в и в:

          Позивач ОСОБА_1. звернувся  до суду з адміністративним позовом, у  якому, посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просив визнати протиправними дії  управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині Чернігівської області (далі-відповідача) щодо невиплати йому  в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 року   державної соціальної допомоги, як дитині війни,  та просив зобов»язати  відповідача  нарахувати та виплатити йому  за  зазначений період  державну соціальну допомогу,  як дитині війни, у  розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

                  В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився, але письмово  справу просив розглянути без його участі.

                  Представник відповідача в судове засідання не з»явився також, але в письмовому запереченні відповідач  просив  розглянути справу без участі його представника, тому  суд  визнав можливим відповідно до  ст.122 ч. 4 КАС України справу розглянути в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв»язку з чим відповідно до ст. 41 ч.1 КАС України  фіксування судового засідання  за допомогою  звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

                   В письмовому запереченні на позов відповідач  просив відмовити у його  задоволенні   з тих підстав, що  відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту», пільги надаються  за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.  Позивачу  призначено та виплачується підвищення, як учаснику війни відповідно до ст..10 та ст..15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту»за його вибором,   а   тому  підстав  для призначення й щомісячної допомоги, як дитині війни,  не вбачається..

                   Дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.  

Позивач  ОСОБА_1  народився ІНФОРМАЦІЯ_1   що підтверджується копією паспорта на а.с. 6. Відповідно до копії  пенсійного посвідчення на а.с.7 він отримує пенсію за віком,  є учасником ВВВ і докази,  що він перебуває на обліку у відповідача,  як дитина війни, в матеріалах справи відсутні.

                 Позивач звернувся  до суду  12 січня 2011 року і  його  позов у частині  позовних вимог,  що стосуються періоду часу з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 12 липня 2010 року  ухвалою від  26 січня 2011 року залишено без розгляду.

                 Стосовно позовних вимог  у межах шестимісячного строку звернення до суду,  суд приймає до уваги, що позивачу призначена та виплачується допомога , як учаснику війни відповідно до ст..10 та ст..15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту»за його вибором,   а тому   посилання відповідача на  безпідставність призначення йому й  щомісячної допомоги, як дитині війни, є обґрунтованими, у зв»язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

          Керуючись ст.ст.158-163, 99 Кодексу адміністративного судочинства України,  ст.ст.19,  22,  Конституції України,  ст.ст. 1, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст..10, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту»,  суд

п о с т а н о в и в:

          У задоволенні позову  ОСОБА_1 до  управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині Чернігівської області про визнання протиправними дій   щодо невиплати йому за період з 12 липня 2010 року  по 31 грудня 2010 року    державної соціальної допомоги, як дитині війни, зобов»язання нарахування та виплати  йому   державної соціальної допомоги,  як дитині війни, у  розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з   період з 12 липня 2010 року  по 31 грудня 2010 року   відмовити.

               На постанову  може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

          Суддя          Ніжинського

           міськрайонного суду                                                                       О.П. Діденко