Справа № 2-  2711/10

   Р І Ш Е Н Н Я

 іменем України

29 грудня       2010  року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючої               Скрипник О.Г.

при секретарі            Теліциній В.І.  

розглянувши у відкритому  судовому засіданні у м. Вишгороді цивільну справу за позовною  заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : садівницьке товариство «Весна»  Хотянівської  сільської  ради  Вишгородського району Київської області,  про усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою,  

        В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася з даним позовом до  суду, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки в садівницькому товариства «Весна», розташованого  на території  Хотянівської  сільської ради Вишгородського району Київської області.

Поряд із  земельною  ділянкою позивача  розташована   земельна ділянка відповідача.

Позивачка зазначає, що при передачі їй у власність земельної ділянки, на ній вже знаходилася споруда, яка належить відповідачу.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявою про знесення споруди, оскільки ця споруда   завдає позивачці незручностей,  порушує її право користування своєю земельною ділянкою, проте відповідачка на зауваження не реагує, споруду не знесла.

Зважаючи на викладені вище обставини, позивачка просить зобов»язати відповідача усунути перешкоди в користуванні її земельною ділянкою  в садівницькому товаристві «Весна» Хотянівської сільської ради  Вишгородського району Київської області, шляхом знесення господарської споруди,  розташованої на належній їй земельній ділянці,  стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Посилався на те, що він з позивачкою не  є суміжним землекористувачем.

Відповідач зазначає, що господарська будівля, на яку вказує позивач є гаражем, який відповідачка побудувала на виділеній її чоловіку  земельній ділянці, яка не є суміжною  із земельною ділянкою позивача та не порушує її право володіння та користування своєю земельною ділянкою.  

 Вислухавши думку позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивачка та відповідач є членами садівницького товариства «Весна»  Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

19.09.2008 року на ім.»я позивачки  Вишгородською районною державною адміністрацією був виготовлений  державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0, 1193 га для ведення садівництва, розташовану в садівницькому товаристві «Весна»  на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Власником земельної  ділянки  площею 0,0491 га для ведення садівництва, розташованої  в садівницькому товаристві «Весна»  на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області був  ОСОБА_3, проте він помер. Відповідачка  є спадкоємицею першої черги за законом до майна померлого чоловіка, та їй державним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину на садовий будинок з відповідною частиною надвірних будівель:  госпблок; погріб; гараж, огорожу, колонку.  

Таким чином, гараж, який просить знести позивачка не є самочинно побудованою спорудою та на законних підставах перебуває у власності відповідача.  

 Доказів  щодо порушення відповідачем Правил ДБН, санітарно-епдеміологічних чи пожарних вимог  при будівництві гаражу в матеріалах справи відсутні.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні приписи уповноваженого органу за використанням та  охороною земель щодо порушення відповідачем вимог земельного законодавства при використані ним земельної ділянки чи вчинення самозахоплення земельної ділянки, належної позивачці,  не доведена ця обставина і позивачем.

Відповідно до ст..152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов»язані з правом володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 16.04.2004 року № 7 ( із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 року №2) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ, для врегулювання земельних та пов»язаних із земельними відносинами майнових  спорів, сторони зобов»язані подати свої докази чи повідомити про них  суд до або під час попереднього судового розгляду.

Зважаючи на те, що позивачка не довела порушення відповідачем її  права на земельну ділянку, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.  

Керуючись ст..152  Земельного  кодексу   України, ст.ст.11, .215-218, ЦПК України,  суд,

В И Р І Ш И В:

В позові  ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області на  протязі  десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                О.Г.Скрипник