ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8364/21 Справа № 204/8167/20 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В,

при секретарі - Соломці М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 05 липня 2021 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання договору застави припиненим, зняття заборони відчуження, вилучення запису з реєстру,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом посилаючись на те, що будучи власником нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , між нею та та ПАТ «КБ іноземним капіталом «Промекономбанк» Дніпропетровська 17 жовтня 2003 року укладений договір про поновлювання кредитної лінії № 1070-03/КФ. З метою забезпечення виконання зобов`язання, в той же день, між ними був укладений договір застави № 69-2003, на підставі якого належне їй нежиле приміщення, за вищевказаною адресою, передано в заставу банку.

У червні 2020 року вона дізналася про те, що 29 вересня 2006 до єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено запис про обтяження на належне їй нерухоме майно. Зазначає, що кошти за кредитним договором погашені, у зв`язку з чим договірні зобов`язання як за договором про поновлювання кредитної лінії № 1070-03/КФ, так і за договором застави № 69-2003 від 17 жовтня 2003 припинились.

Зі спливом значного часу та відсутності документів, вона позбавлена можливості довести про припинення зобов`язань, у зв`язку з чим просить визнати договір застави № 69-2003 від 17 жовтня 2003 року припиненим, обтяження на належне їй нерухоме майно в єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження припинити, та зареєструвати припинення заборони про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 3807244.

Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 05 липня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду мотивовано відсутністю підстав для визнання договору застави припиненим, оскільки матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів належного виконання умов кредитного договору, який забезпечений договором застави (договором іпотеки), а вимога про припинення обтяження є похідною від вимоги про визнання договору застави припиненим. Позивач не спростував наявності заборгованості за основним договором. Неналежне виконання позичальником основного зобов`язання унеможливлює застосування таких юридичних наслідків, як визнання договору застави припиненим, зняття припинення обтяження в єдиному реєстрі заборон відчуження б`єктів нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач повністю погасила заборгованість за кредитним договором, у зв`язку з чим, договір про поновлення кредитної лінії та договір застави припинили свою дію, а тому має бути виключено запис про обтяження з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідачем не надано доказів наявності у позивача непогашеної суми заборгованості.

Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею складського приміщення АДРЕСА_2 (а.с. 15-17).

17 жовтня 2003 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ з іноземним капіталом «Промекономбанк» укладено договір застави № 69-2003, з метою забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з укладеного між ними 17 жовтня 2003 року договору про поновлювання кредитної лінії № 1070-03\КФ (а.с. 8-11).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що 29 вересня 2006 року приватним нотаріусом Кулініч С.А. внесено обтяження (заборона на нерухоме майно) № 3807244 на підставі договору іпотеки № 69-2003, р-р 3058 від 17 жовтня 2003 року відносно нежитлового приміщення АДРЕСА_2 (а.с. 12-14).

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: 1) судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; 2) рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; 3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна; 4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката; 6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном; 7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

В той же час, відповідно до ст. 28 Закону України «Про заставу», застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов`язань, установлених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

В силу положень ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Звертаючись до суду з вказаним вимогами, ОСОБА_1 , посилалась на виконанні зобов`язання за договором поновлювання кредитної лінії в повному обсязі.

Проте, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за договором поновлювання кредитної лінії № 1070-03/КФ від 17 жовтня 2003 року, як то передбачено ст. 81 ЦПК України і є процесуальним обов`язком, суд же згідно ст. 13 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Згідно зі ст 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для припинення договору застави, оскільки позивач не підтвердила належне виконання зобов`язання за договором поновлювання кредитної лінії № 1070-03/КФ від 17 жовтня 2003 року, що відповідає обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджується з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані, та відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги про припинення обтяження в є диному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження на предмет застави та реєстрування припинення обтяження в єдиному реєстру речових прав на нерухоме майно, є похідними від вимоги про визнання припиненим договору застави, а тому суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що зазначені вимоги не підлягають задоволенню з огляду на відсутність правових підстав для задоволення основної вимоги.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що до єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено обтяження на підставі договору іпотеки № 69-2003, р-р 3058 від 17 жовтня 2003 року, проте між позивачем та ПАТ «КБ «Промекономбанк» було укладено лише договір про поновлювання кредитної лінії № 1070-03/КФ від 17 жовтня 2003 року та договір застави №69-2003 від 17 жовтня 2003 року, має оцінюватися як доказ відсутності кредитних зобов`язань і слугувати підставою для задоволення вимог є безпідставними, не впливають на правильність вирішення судом першої інстанції спору по суті та не є підставою для скасування рішення суду.

Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними змісту позовної заяви, яким суд першої інстанції надав відповідну оцінку.

Приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини по справі та матеріали справи у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за недоведеністю .

Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 05 липня 2021 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

О.В. Лаченкова