АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-31/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України Шимчик Р.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Суходольський М.І.
ОКРЕМА УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" січня 2011 р. . м. Черкаси
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Суходольського М.І.
суддів Тапала Г.К., Гончарука І.М.
з участю прокурора Іванова С.С.
адвоката ОСОБА_3
розглянувши матеріали справи за апеляцією прокурора Осипенка О.А. на постанову Жашківського районного суду від 22 листопада 2010 року, якою скаргу адвоката ОСОБА_3 подану в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови слідчого Жашківського РВ ГУМВС України в Черкаській області від 14 серпня 2010 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.222 ч.1, 191 ч.4, 207 ч.3, 197-1 ч.1 та ст.194 ч.2 КК України, задоволено. Постанову слідчого суд скасував, як незаконну, судова колегія
в с т а н о в и л а :
Згідно постанови місцевого суду адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся зі скаргою до суду про скасування постанови слідчого про порушення кримінальної справи від 14.08.2010 року відносно іноземного громадянина ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.222 ч.1, ст.191 ч.4, ст.207 ч.3, ст.197-1 ч.1 та ст.194 ч.2 КК України, вважаючи її незаконною.
Суд задоволив скаргу адвоката і постанову слідчого скасував, посилаючись на відсутність приводів та підстав до її порушення.
На постанову суду прокурором подана апеляція, в якій він просить постанову суду скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість.
28 січня 2011 року колегія суддів апеляційного суду залишила апеляцію прокурора без задоволення, а постанову суду без змін.
В процесі перевірки вказаних матеріалів за апеляцією прокурора, колегією суддів виявлено цілий ряд порушень норм кримінального та кримінально-процесуального права як з боку органів досудового слідства так і прокуратури, що здійснює нагляд за органами слідства.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа.
Постанова слідчого від 14 серпня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.222 ч.1, 191 ч.4, 207 ч.3, 197-1 ч.1 та ст.194 ч.2 КК України взагалі не відповідає вимогам закону.
Так, порушуючи кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.191 ч.4 КК України, слідчий взагалі не зазначив у постанові обставин злочину та його ознак.
По інших видах злочинів в постанові про порушення справи зовсім не зазначені приводи та підстави до їх порушення, зазначені такі ознаки злочинів, які взагалі відсутні у вказаних нормах закону або взагалі не підпадають під ознаки злочину.
Порушивши кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.197-1 ч.1 КК України, слідчий вказав на самовільне використання земельної ділянки, що не тягне за собою кримінальної відповідальності, оскільки за вказаною нормою закону кримінальна відповідальність настає за самовільне заняття земельної ділянки та самовільне будівництво на самовільно занятій земельній ділянці.
Порушуючи кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.222 ч.1, 207 ч.3 КК України, слідчий зазначив ознаки злочинів (зокрема, зловживаючи своїм посадовим (службовим) становищем, що не передбачені в цих нормах закону.
Разом з тим, при описанні обставин злочину слідчий не зазначив приводів та не зазначив обов’язкових ознак злочину, що є суттєвим під час порушення справи, не вказав суми неповернутої виручки в іноземній валюті, що тягне за собою особливо великий розмір, а отже і правильну кваліфікацію злочину.
Вище викладені та інші виявлені недоліки свідчать про неналежне виконання органами досудового слідства вимог ст.ст.94, 97, 98 КПК України, низький рівень професійних знань кримінального і кримінально-процесуального законів та неналежний прокурорський нагляд з боку прокурорів, що здійснюють нагляд за слідством.
Слід також зазначити, що по цих же фактах і з цих же підстав на протязі 2008-2009 років було порушено кримінальні справі, тому повторне порушення кримінальних справ за цими ж фактами і з цих же підстав є незаконним, оскільки закон не забороняє пред’явити обвинувачення причетній до цього особі в справі, що порушена за фактом.
Така дія впливає на необґрунтоване збільшення кількості справ та спотворює статистику кількості розслідуваних справ.
Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
З огляду на викладене та враховуючи те, що органами досудового слідства при підготовці та порушенні кримінальних справ допущені грубі порушення норм кримінального та кримінально-процесуального законів, прокуратурою не ведеться дієвий нагляд за слідством, тому колегія суддів не може це залишити поза увагою.
На підставі викладеного, керуючись ст.23-2, 380 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Окрему ухвалу направити прокурору Черкаської області для відповідного реагування.
Ухвалу суду довести до відома слідчих органів Черкаської області та прокурорів, що здійснюють нагляд за слідством.
Про результати реагування повідомити апеляційний суд в установленому законом порядку.
Головуючий
Судді