Судове рішення #13260778

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ


Справа № 10-31/11 Головуючий по 1 інстанції

Категорія:  ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України   Шимчик Р.В.


Доповідач в апеляційній інстанції

Суходольський М.І.




  У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

          "28" січня 2011 р.   Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

                             головуючого                      Суходольського  М.І.

                             суддів                                Тапала  Г.К., Гончарука І.М.

                             з участю прокурора          Іванова С.С.      

                             адвоката                            ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора Осипенка О.А. на постанову Жашківського районного суду від 22 листопада 2010 року, якою скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови слідчого Жашківського РВ ГУМВС України в Черкаській області від 14 серпня 2010 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ст.ст.222 ч.1, 191 ч.4, 207 ч.3, 197-1 ч.1 та ст.194 ч.2 КК України, задоволено.

      Постанову слідчого Жашківського РВ ГУМВС України в Черкаській області від 14 серпня 2010 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ст.ст.222 ч.1, 191 ч.4, 207 ч.3, 197-1 ч.1 та ст.194 ч.2 КК України, скасовано, колегія суддів

                                                                     в с т а н о в и л а :

     Згідно постанови суду адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся зі скаргою до суду про скасування постанови слідчого Жашківського РВ ГУМВС України в Черкаській області про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ознаками злочинів за ч.1 ст.222, ч.4 ст.191, ч.3 ст.207, ч.1 ст.197-1 та ч.2 ст.194 КК України.

    В обґрунтування своїх вимог захисник спирається на те, що постанова про порушення кримінальної справи винесена з порушенням норм процесуального права, оскільки не зазначені приводи до її порушення та відсутні достатні дані, що вказують на ознаки зазначених злочинів.

      Так по епізоду самовільного заняття  земельних ділянок в селах Острожани та Литвинівка Жашківського району в постанові про порушення справи не визначено в чому саме полягає шкода державі. В той же час згідно довідок вказаних сільських рад зазначено, що вказані земельні ділянки знаходяться в оренді ІП "Агро-Вільд Україна"  і орендна плата за 2008-2010 роки сплачена повністю.

     По епізодах шахрайства з фінансовими ресурсами, що виразилось в поданні неправдивих відомостей до АКБ "ХФБ Банк Україна" та отриманні компенсації відсоткової ставки на кредит будь-яких даних про подання неправдивих відомостей немає.

        По епізоду ухилення від повернення в Україну виручки в іноземній валюті за 2005-2007 роки не зазначено в постанові, в якій саме сумі не була повернута виручка, а також в диспозиції норми закону, передбаченого ст.207 ч.3 КК України, зазначено як зловживання службовим становищем, що не передбачено такої ознаки у вказаній нормі закону.

      По епізоду підпалу соломи невідомо з яких підстав визначена сума матеріальної шкоди, не з’ясовано кому належала солома та невірно визначено причетну до цього особу, тому постанова про порушення кримінальної справи є незаконною.

        Щодо порушення кримінальної справи за ч.4 ст.191 КК України, то в оскаржуваній постанові взагалі не зазначені обставини цього злочину.

     Суд задоволив скаргу адвоката і скасував постанову про порушення кримінальної справи, посилаючись на її безпідставність та незаконність.

      Прокурором Осипенко О.А. на вказану постанову суду подана апеляція, в якій він просить постанову суду скасувати, а матеріали скарги направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що в слідчого були приводи та підстави до порушення кримінальної справи і на думку прокурора в матеріалах дослідчої перевірки, які послужили підставами для порушення даної кримінальної справи достатньо даних, що вказують на ознаки злочинів, за якими порушена справа.

     Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку апеляції в повному об’ємі, пояснення адвоката, що подав скаргу, про залишення апеляції прокурора без задоволення, а постанови суду без змін, перевіривши та обговоривши наявні матеріали справи і дослідчої перевірки, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

     Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

      Перевіркою встановлено, що постанова про порушення кримінальної справи від            14 серпня 2010 року відносно ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.222 ч.1, 191 ч.4, 207 ч.3, 197-1 ч.1 та 194 ч.2 КК України винесена з явним порушенням норм кримінально-процесуального закону і безпідставна.                         

     Так, порушивши кримінальну справу стосовно особи за ознаками злочину, передбаченого ст.191 ч.4 КК України, в описовій частині постанови взагалі не описані підстави до її порушення та не вказані ознаки цього злочину, що тягне за собою безумовне скасування даної постанови про порушення кримінальної справи.

      Порушивши кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.197-1 ч.1 КК України, слідчий вказав ознаки злочину в описовій частині, які не передбачені даною нормою закону.

      Відповідно до ч.1 ст.197-1 КК України кримінальна відповідальність настає за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, а самовільне "використання" земельної ділянки взагалі не передбачене даною нормою закону.

     Що стосується підстав до порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.222 ч.1 КК України, де слідчий вказав, що службові особи іноземного підприємства "Аграрпродукти-Вільд Україна", зловживаючи своїм посадовим становищем з метою отримання компенсації за кредит, подали неправдиві відомості до АКБ "ХФБ Банк Україна", в результаті чого незаконно отримали компенсацію відсоткової ставки в сумі 49043 грн.93 коп., чим було завдано збитки державі, то колегія суддів вважає, що порушення кримінальної справи по даному епізоду також є незаконним.

      Будь-яких даних про подачу неправдивих відомостей до  АКБ "ХФБ Банк Україна" (які саме неправдиві відомості або в чому це виразилось) немає. Крім цього, в описовій частині постанови по даному виду злочину зазначені ознаки злочину (зловживаючи своїм посадовим становищем) які не передбачені в ст.222 КК України.

     Інших даних, які б давали підстави для порушення кримінальної справи за даним епізодом злочину, в матеріалах дослідчої перевірки наданих суду немає.

       Порушуючи кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого  ст.207 ч.3 КК України, слідчий не зазначив обов’язкових ознак злочину та не вказав суми неповернутої виручки в іноземній валюті, що тягне за собою особливо великий розмір.

    Так за змістом ст.207 КК України обов’язковою ознакою цього злочину є встановлення і зазначення передбачених законом строків повернення виручки в іноземній валюті.

     Відповідно до Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від  23 вересня 1994 року така виручка підлягає зарахуванню на валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніш 90 календарних днів (для окремих видів – 180 або 500) з дати митного оформлення продукції, що експортується.

      Якщо вказані строки порушені, то лише тоді настає кримінальна відповідальність і то за умови ухилення від повернення такої виручки.

       Будь-яких даних з цього приводу наданих суду в матеріалах справи немає, а отже порушення кримінальної справи за вказаною нормою закону є незаконним.

   Перевіривши обґрунтованість порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.194 ч.2 КК України, колегія суддів вважає, що порушення справи за вказаною нормою закону є безпідставним, оскільки відсутній привід та підстави до цього. В наданих суду матеріалах справи і дослідчої перевірки відсутні заява або лист від ПСП "Канюківське", що саме їм належала солома і їм завдана шкода, тобто відсутній привід до порушення справи.

      В матеріалах справи є дані про причетність до підпалу соломи інших осіб, тому порушення справи відносно ОСОБА_4 є незаконним. Якщо буде встановлено, що він є організатором вчинення цього злочину, то справу слід порушувати з інших підстав.

       Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи від 14.08.2010 року суд обґрунтовано дійшов висновку про її незаконність  і справедливо скасував її.

    Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції не навів жодних підстав для обґрунтування своєї апеляції, не зміг пояснити чому слідчий не описав в описовій частині постанови про порушення кримінальної справи ознак злочину, передбаченого ст.191 ч.4 КК України, та зазначив ознаки злочину по інших видах злочину які в нормах закону взагалі відсутні або не утворюють складу злочину.

           За таких обставин апеляція прокурора не підлягає задоволенню.

        Слід зазначити, що вказівка суду про те, що не з’ясовані дані чи є  ОСОБА_4 директором  ІП "Агро-Вільд Україна", на що вказує прокурор як на неправильність висновків суду 1 інстанції не може взятися до уваги, оскільки це не впливає на висновок суду про незаконність винесення постанови слідчого про порушення кримінальної справи від 14.08.2010 року відносно ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 222 ч.1,191 ч.4, 197-1 ч.1, 207 ч.3 та 194 ч.2 КК України.

       Колегія суддів також зазначає, що органами досудового слідства на протязі 2008 та 2009 років за даними фактами та з цих же підстав по кожному із зазначених злочинів були порушені кримінальні справи, тому порушення кримінальної справи за цими ж фактами і з цих же підстав є зайвим, оскільки це законом не передбачено і закон не забороняє в справі, порушеній за фактом, пред’явити обвинувачення причетній до цього особі.

      Таким чином будь-яких підстав для задоволення апеляції прокурора колегія суддів не вбачає, тому апеляцію прокурора слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 366, 382  КПК України, колегія суддів

                                                                        у х в а л и л а :

       Апеляцію прокурора на постанову Жашківського районного суду від 22 листопада 2010 року, якою скасовано постанову слідчого Жашківського РВ ГУМВС України в Черкаській області від 14.08.2010 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.222 ч.1, 191 ч.4, 207 ч.3, 197-1 ч.1 та 194 ч.2 КК України залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Головуючий

Судді

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація