ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/1217/21

4-с/622/9/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       06.12.21                                                                                смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

за участі секретарів – Бойко І.О., Попової В.М.,

представника заявника Баранова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в смт Золочів Харківської області скаргу ОСОБА_1 , подану ОСОБА_2 , на дії/бездіяльність органу примусового виконання,

встановив:

15.11.2021 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, в якій він просить суд визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Савенкова Станіслава Михайловича, яка полягає у не знятті арешту з нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , накладеного постановою від 24.10.2014 у ВП №44761817; зобов`язати державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Загребельну Ірину Анатоліївну зняти арешт з нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , накладеного постановою від 24.10.2014 у ВП №44761817.

В обґрунтування скарги зазначено, що постановою державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського управління юстиції Потія А.М. від 02.09.2014 відкрито виконавче провадження № 44761817 з примусового виконання виконавчого листа №2015/1373/2012, виданого 21.11.2012 Золочівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку на утримання доньки. 24.10.2014 у вказаному виконавчому провадженні було винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт із забороною відчуження на квартиру АДРЕСА_1 . З червня 2021 року боржник має постійне місце роботи, станом на 31.07.2021 заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів відсутня, переплата аліментів становить 11796,37 грн. З травня 2019 року боржник взагалі добровільно сплачує аліменти. Проте станом на 10.11.2021 зазначена квартира боржника досі перебуває в арешті. Водночас 19.08.2021 старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Савенковим С.М. у ВП №44761817 винесено дві постанови: про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України та про скасування заходів примусового виконання, підставою для винесення вказаних постанов зазначена відсутність заборгованості станом на 18.08.2021. На підставі цих постанов ОСОБА_1 було виключено з Єдиного реєстру боржників, проте арешт з квартири боржника знято так і не було, що порушує його права як власника та суперечить ст.ст. 56,59 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим заявник був вимушений звернутися до суду зі вказаною скаргою.

Представник скаржника в судовому засіданні в режимі відеоконференції вимоги скарги підтримав у повному обсязі, зазначивши, що відсутність заборгованості по сплаті аліментів разом із наявною переплатою є вагомою підставою для скасування арешту з квартири боржника, який взагалі з 2019 року добровільно сплачує аліменти та має постійне місце роботи. У випадку невиконання рішення суду про стягнення аліментів, державний виконавець може винести постанову про примусове стягнення аліментів із заробітної плати боржника.

Державний виконавець Загребельна І.А. засобами електронного зв`язку надіслала до суду відзив на скаргу, в якому зазначила, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 44761817 з виконання виконавчого листа № 2015/1373/2012, виданого 21.11.2012 Золочівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 31.08.2012 до досягнення дитиною повноліття. Виконавче провадження відкрите 02.09.2014 на підставі заяви стягувача. У зв`язку із заборгованістю зі сплати аліментів станом на 24.10.2014 у розмірі 18665,27 грн, що перевищувало заборгованість зі сплати аліментів понад три місяці та заяви стягувача від 30.09.2014 про накладення арешту на майно боржника, державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження. Стягнення аліментів відноситься до періодичних платежів, яке провадиться із заробітної плати чи інших доходів боржника. Відсутність заборгованості по аліментам не є безумовною підставою для зняття арешту, оскільки стягнення аліментів належить до періодичних платежів і має триваючий характер (до досягнення дитиною 18 років). На підставі чого просила відмовити у задоволенні скарги, прийняти рішення з врахуванням інтересів держави та без участі представника відділу.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 06.11.2012 по цивільній справі № 2015/1373/2012 позовну заяву ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Московським РВ ГУ МВС України в Харківській області 12.07.2007р., на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 31 серпня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави – 214 (двісті чотирнадцять) грн 60 коп. судового збору. Рішення набрало законної сили 19.11.2012.

Постановою державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Потій А.М. від 02.09.2014 відкрито виконавче провадження № 44761817 з примусового виконання виконавчого листа № 2015/1373/2012, виданого 21.11.2012 Золочівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця починаючи з 31 серпня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно із витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.11.2021 постановою державного виконавця у ВП №44761817 від 24.10.2014 накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 ..

Постановами старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Савенкова С.М. від 18.08.2021 було скасовано заходи примусового виконання та тимчасове обмеження у праві виїзду особи з України відносно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №44761817. Підставою прийнятих постанов зазначено погашення та відсутність заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 станом на 19.08.2021.

Згідно з розрахунком заборгованості по аліментам, наданого старшим державним виконавцем Савенковим С.М., станом на 31.07.2021 за ОСОБА_1 заборгованість по сплаті аліментів за виконавчим листом №2015/1373/2012 відсутня. Переплата станом на 31.07.2021 складає 11796,37 грн.

ОСОБА_1 дійсно працює в ТОВ «Сантехпоставка Україна» з 18.05.2021 на посаді комірника з оплатою праці відповідно до штатного розкладу та має сукупну суму доходу за період з травня 2021 року по жовтень 2021 року у розмірі 24955 грн, що вбачається з довідок ТОВ «Сантехпоставка Україна» від 11.11.2021.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 10.11.2021 №283944206 постановою державного виконавця Московського ВДВС ХМУЮ Потія А.М. від 24.10.2014 було винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 , а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , на підставі чого державним реєстратором Харківського міського управління юстиції Плугатирьовим П.В. 14.04.2015 було прийнято рішення про обтяження права № 20657710.

Відповідно до наданих квитанцій ОСОБА_1 сплачував із 20.05.2021 по 20.09.2021 по 2000 грн та 1653 грн аліментних платежів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В статті 129-1 Конституції України зазначено, що суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковими до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно із ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною другою статті 451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Закон України «Про виконавче провадження» (далі Закон) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За положеннями ч. 5 ст. 13 вказаного закону постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до п.7 ч.4 ст. 59 Закону підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника .

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

З огляду на встановлені судом обставини та положенням законів, суд вважає, що бездіяльність старшого виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Савенкова Станіслава Михайловича, яка полягає у незнятті арешту із нерухомого майна боржника ОСОБА_1 є протиправною, а тому скаргу слід задовольнити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447, 450, 451 ЦПК України, суд

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 , подану ОСОБА_2 , на дії/бездіяльність органу примусового виконання задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність старшого виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Савенкова Станіслава Михайловича, яка полягає у незнятті арешту із нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , накладеного постановою від 24.10.2014 у виконавчому провадженні №44761817.

Зобов`язати державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Загребельну Ірину Анатоліївну зняти арешт з нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , накладеного постановою від 24.10.2014 у виконавчому провадженні №44761817.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо в Харківський апеляційний суд шляхом подачі в 15-денний термін апеляційної скарги з дня її проголошення, а особами, які приймають участь у справі, але не були присутні при оголошенні ухвали у той же строк з моменту отримання копії ухвали суду.     

       Суддя О. О.Квітка