Справа №  2-176/11  

  Р  І  Ш  Е  Н  Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 січня 2011 року                                                                    м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді:    Гургули В.Б.  

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого –судді                     Гургули В.Б.

             секретарів                                        Мотики О.М.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тисменицького житлово-комунального управління, Тисменицької міської ради, виконавчого комітету Тисменицької міської ради про стягнення невиплаченої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

         Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення невиплаченої заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 13 000 грн. з врахуванням інфляції в сумі 7768 грн. та  стягнення моральної шкоди в сумі 10 000 грн.

         Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що розпорядженням Тисменицького міськвиконкому від 21.05.2008 року його було призначено на посаду начальника житлово-комунального управління м.Тисмениця. 13.02.2009 року розпорядженням виконавчого комітету Тисменицької міської ради його було звільнено з займаної посади. Згідно довідки Тисменицького ЖКУ заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі на час звільнення складала 5520 грн. Вказане розпорядження ним було оскаржено в судовому порядку і рішенням Тисменицького районного суду від 23.09.2009 року його поновлено на роботі. 12.10.2009 року розпорядженням Тисменицького міськвиконкому його знову було звільнено з  посади начальника Тисменицького ЖКГ. 01.09.2010 року розпорядженням виконавчого комітету Тисменицької міської ради його поновлено на роботі. Вважає, що вказане звільнення було незаконним, а тому відповідачі зобов’язані виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12.10.2009 року по 01.08.2010р. в розмірі 13 000 грн. з нарахуванням інфляції, яка складає 7768 грн. в тому числі 1350 грн. лікарняних.

     Окрім того протиправними діями відповідачів йому завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях викликаних неправомірними діями відповідачів, він та його сім’я зазнали в період звільнення страждань, перебували в стресовому стані, без грошових засобів для існування.   Моральну шкоду він оцінює в 10 000 грн.  

        Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити та стягнути з відповідачів на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату 20 768 грн. та 10 000 грн. моральної шкоди.   

Представник відповідача Тисменицької міської ради та її виконавчого  комітету позов не  визнав, суду пояснив, що Тисменицьке житлово-комунальне управління, у своїй діяльності керується статутом, та нормами чинного законодавства України. Зокрема на даному підприємстві чинною є редакція статуту затвердженого Тисменицькою  міською радою 06 липня 2001 року та погодженого головою Тисменицькою РДА.

Відповідно до п.2.2.4 Статуту зазначено, що підприємство Тисменицьке ЖКУ має право укладати договори, як на Україні так i за її межами (договори підряду, договори оренди приміщень, тощо), а також  угоди про спільну діяльність.

В п.2.2.9 Статуту зазначено, що підприємство може самостійно виступати в poлі позивача i відповідача в суді, арбітражному суді, укладати мирові угоди, забезпечувати правовий захист своїх  інтересів.

Більше того, в п.2.2.10 Статуту зазначено, що підприємство відповідає за своїм зобов'язаннями всім майном, яке йому належить, на яке за законом можуть бути спрямовані стягнення.

Як зазначено в розділі 3 Статуту, зокрема в п.3.1. - Тисменицьке житлово-комунальне управління є юридичною особою. Права та обов'язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації.

Пункт 3.3 Статуту зазначає, що підприємство веде самостіний баланс, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку з своїм найменуванням.

Пункт 5.5.1 Статуту Тисменицького житлово-комунального управління вказує, що підприємство забезпечує своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством.

Згідно п.5.5.6 Статуту підприємство створює належні умови для високопродуктивної праці, забезпечує додержання законодавства про працю.

Пункт 5.6 вказує, що відповідач - Тисменицьке ЖКУ - здійснює бухгалтерський, оперативний облок та веде статистичну звітність згідно з чинним законодавством. Керівник підприємства та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за додержанням порядку i достовірність обліку та звтність.

Як зазначає п.7.5. Статуту даного підприємства, джерелом формування фіансових pecypciв підприємства є прибуток (дохід).

В п. 2.2.10 Статуту зазначено, що підриємство відповідає за своїми зобов'язаннями всім майном, яке йому належить, на яке за законом можуть бути спрямовані стягнення. Згідно п. 3.4 статуту підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах надежного йому майна згідно з чинним законодавством.

Вважає, що нормами чинного законодавства України та Статуту Тисменицького ЖКУ не вказано та не передбачено можливості і обов'язку відповідати за Тисменицьке житлово-комунальне управління –засновнику, Тисменицькій міській раді, а тим більше її виконавчому комітету.  Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Тисменицького житлово-комунального управління повторно в судове засідання не з’явився, хоча  про час і місце судового розгляду належно повідомлявся.

        Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.  

       Встановлено, що позивача розпорядженням Тисменицького міськвиконкому від 21.05.2008 року  було призначено на посаду начальника житлово-комунального управління м.Тисмениця. 13.02.2009 року розпорядженням секретаря Тисменицької міської ради №3 позивача звільнено з займаної посади начальника Тисменицького ЖКУ. Вказане розпорядження позивачем було оскаржено в судовому порядку і рішенням Тисменицького районного суду від 23.09.2009 року його поновлено на роботі. Рішення суду відповідачами не оскаржувалось в апеляційному порядку. Вважає, що вказане звільнення було незаконним, а тому відповідачі зобов’язані виконати рішення Тисменицького районного суду від 23.09.2009 року та виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12.10.2009 року по 01.08.2010р. в розмірі 13 000 грн.  Відповідачі не провели з позивачем розрахунок в день звільнення, а тому їх дії є незаконними, оскільки відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України  виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки підприємство, установа, організація згідно ч.1 ст. 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.

     Керуючись ст. 237 КЗпП України відповідачі зобов’язані були виплатити позивачеві заробітну плату з нарахуванням інфляції, яка складає 7768 грн. в тому числі 1350 грн. лікарняних.

Також встановлено, що Тисменицьке житлово-комунальне управління, у своїй діяльності керується статутом, та нормами чинного законодавства України. Зокрема на даному підприємстві чинною є редакція статуту затвердженого Тисменицькою  міською радою 06 липня 2001 року та погодженого головою Тисменицькою РДА.

Як зазначено в розділі 3 Статуту, зокрема в п.3.1. - Тисменицьке житлово-комунальне управління є юридичною особою. Права та обов'язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації.

Пункт 3.3 Статуту зазначає, що підприємство веде самостіний баланс, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку з своїм найменуванням.

Пункт 5.5.1 Статуту Тисменицького житлово-комунального управління вказує, що підприємство забезпечує своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством.

Згідно п.5.5.6 Статуту підприємство створює належні умови для високопродуктивної праці, забезпечує додержання законодавства про працю.

Пункт 5.6 вказує, що відповідач - Тисменицьке ЖКУ - здійснює бухгалтерський, оперативний облок та веде статистичну звітність згідно з чинним законодавством. Керівник підприємства та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за додержанням порядку i достовірність обліку та звтність.

Як зазначає п.7.5. Статуту даного підприємства, джерелом формування фіансових pecypciв підприємства є прибуток (дохід).

Виходячи з Глави 7 Цивільного кодексу України, зокрема статті 80 - юридичною особою є організація, створена i зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю i дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно статті 96 Цивільного кодексу України - юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями yciм належним їй майном.

В п. 2.2.10 Статуту зазначено, що підриємство відповідає за своїми зобов'язаннями всім майном, яке йому належить, на яке за законом можуть бути спрямовані стягнення. Згідно п. 3.4 статуту підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах надежного йому майна згідно з чинним законодавством.

Щодо посилання позивача на те, що невиплата коштів відбулася з вини Тисменицької міської ради дане твердження заслуговує на увагу так, як в матеріалах справи міститься лист Територіальної державної інспекції праці у Івано-Франківській області № 01-21/493 від 07.05.2009 року, в якому зазначено, що саме позивач в день звільнення повинен був забезпечити проведення з собою повного розрахунку. Однак зробити цього не зміг тому, що в плані використання бюджетних коштів, який щороку затверджується міським головою м.Тисмениця (п.4 «оплата праці») не було передбачено  достатньо коштів для здійснення відповідних виплат.

Поняття „власник" не розкриває його взаємозв'язку з працівниками в суспільних відносинах, які регулюються трудовим правом i виникають у пpoцeci та з приводу використання людиною здатності працювати. Крім того власник, який створив i зареєстрував юридичну особу з метою одержання прибутку, не вправі розпоряджатися її майном i наймати ociб за трудовим договором, оскільки юридична особа з моменту її реєстрації набуває статусу підприємства i виступає суб'єктом, який згідно iз законодавством наділяється правом укладати трудові договори (контракти) від власного імені, а не від імені власника, що її створив. Тому для встановлення сторони, що наймає працівників, слід виходити із змісту її правового статусу в трудових правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи прийом і звільнення з роботи ОСОБА_1  здійснював безпосередньо виконавчий комітет Тисменицької міської ради.

Оскільки Тисменицька міська рада та її виконавчий комітет не здійснюють нарахування та виплату заробітної плати працівникам Тисменицького ЖКУ, то відповідно дані установи не можуть надати своїх доводів чи заперечень щодо розміру заявленої суми боргу яка підлягає до стягнення позивачем. Більше того довідка яка міститься в матеріалах справи від 14.12.2009 року, підтверджує, що нарахування та виплата зарплати здійснюється безпосередньо Тисменицьким житлово-комунальним управлінням.

         Крім цього позивач просить стягнути із відповідачів 10 000 грн. моральної шкоди, спричиненої неправомірними діями відповідачів. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях викликаних неправомірними діями відповідачів та тим, що внаслідок його звільнення з роботи були порушені нормальні життєві відносини, ці обставини негативно вплинули на його фізичний та психічний стан здоров'я.   

         У відповідності до положень статей 16, 23 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

         Постановою Пленуму ВСУ від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»надано визначення моральної шкоди, під якою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

         Відповідачем Тисменицьким житлово-комунальним управлінням не доведено, що моральна шкода заподіяна позивачу не з його вини.  

      За таких обставин, позовні вимоги підлягають до часткового задовлення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, грунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

        На підставі наведеного, відповідно до ст.124 Конституції України, ст.ст. 47, 116, 117, 232 КЗпП України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд–

в и р і ш и в :

           Позов задовольнити частково.

           Стягнути з Тисменицького житлово-комунального управління в користь ОСОБА_1 20 768 (двадцять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. матеріальної шкоди та 10 000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди.

           Засновнику, Тисменицькій міській раді, вжити заходів щодо проведення розрахунку, Тисменицьким житлово-комунальним управлінням, по заборгованій заробітній платі з ОСОБА_1  

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

          Апеляційна скарга на рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд.

Головуючий                                                                        В.Б. Гургула

Рішення в повному обсязі виготовлене  27 січня 2011 року.