Постанова

Іменем України

29 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 713/1710/15-ц

провадження № 61-7424св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 01 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Владичан А. І., Лисака І. Н., Литвинюк І. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом

до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява обґрунтована тим, що 23 квітня 2007 року між банком

та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CVVWGA00000023, згідно

з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 15 000,00 дол. США на строк до 22 квітня 2022 року.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 23 квітня 2007 року № CVVWGA00000023 не виконав належним чином, у зв`язку з чим станом на 04 серпня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі

76 802,22 дол. США, з яких: 35 439,95 дол. США заборгованість за кредитом; 14 104,02 дол. США заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2 221,20 дол. США заборгованість по комісії за користування кредитом;

25 037,05 дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором від 23 квітня 2007 року № CVVWGA00000023 в сумі

76 802,22 дол. США, що за курсом 21,77 відповідно до службового розпорядження Національного банку України від 04 серпня 2015 року складає

1 667 376,20 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 07 грудня 2015 року позовні вимоги банку задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 23 квітня 2007 року № CVVWGAА00000023 в сумі 61 047,83 дол. США, що відповідно

до службового розпорядження НБУ від 04.08.2015 року становить

1465849,60 грн.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Вказане судове рішення в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2 .

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 01 квітня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 07 грудня 2015 року закрито. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга подана ОСОБА_2 , яка не є учасником даної справи і судом першої інстанції

не вирішувалося питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, апеляційний суд відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України закриває апеляційне провадження.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У травні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу

у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати і направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що рішення суду першої інстанції завдає ОСОБА_2 шкоди, яка виражається у несприятливих умовах, оскільки що державним виконавцем розпочато процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок в якому вона зареєстрована та постійно проживає.

Доводи інших учасників справи

У липні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» надіслало до Верховного Суду відзив

на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення. Зазначало, що твердження скаржника є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 713/1710/15-ц, витребувано її з Вижницького районного суду Чернівецької області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до постанови Вижницького районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10 травня 2016 року відкрито виконавче провадження № 51045917

з виконання оскаржуваного рішення суду та накладено арешт на все майно,

що належить ОСОБА_1 , зокрема і на предмет іпотеки - домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 зареєстрована та постійно проживає у вищезазначеному житловому будинку.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства

є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення

не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи

чи інтереси.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження

№ 61-2417сво19) зроблено висновок, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення

і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі

у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 412/1277/2012 (провадження № 61-3704св19) зроблено висновок, що у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено,

що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю,

а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує,

що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те,

що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Апеляційний суд встановив, що предметом спору у цій справ є стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку з невиконанням його умов, тобто спір стосується виключно сторін кредитного договору, а саме:

ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

За таких обставин апеляційний суд зробив правильний висновок про закриття апеляційного провадження, оскільки доводи скаржника не дають підстав вважати, що оскарженим рішенням суду першої інстанції вирішувалися питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення постановлено без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 01 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська