Троїцький районний суд Луганської області
Справа № 433/1560/21
Провадження №2/433/538/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2021 року.Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Гавалешка П.С.,
за участю секретаря судового засідання - Рєзнікової Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до Троїцької селищної ради про визнання права на спадщину,
ВСТАНОВИВ:
До суду з відповідним позовом звернувся позивач, який в обґрунтування вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого залишилася неприйтяою спадщина - земельна частка (пай) розміром 7,01 в умовних кадастрових гектарах у землях колишнього КСП «Врубовщик» с. Демино-Олександрівка Троїцького району Луганської області, право на яку посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0129401. Він є спадкоємцем майна померлого за законом п`ятої черги. На даний час оригінал відповідного правовстановлюючого документу на спадщину у вигляді сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0129401 було втрачено, що позбавляє його можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку. При цьому, ним вже було оформлено спадщину після смерті ОСОБА_3 на виділену з земельного паю земельну ділянку на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЛГ № 098585. На підставі викладеного просить визнати за ним право на вказане спадкове майно.
Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 25 жовтня 2021 року відкрито провадження в даній справі.
В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, в позовній заяві просили справу розглядати без їх участі.
Відповідач в судове засідання свого представника не направили, суду надали заяву про розгляд справи без участі представника. Проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Виходячи з вищевикладеного, а також положень ч. 3 ст. 211, ст. 233 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає, що судовий розгляд справи можливий за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, приходить до такого.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання прав.
У відповідності до ст. 20 ЦК України право на захист своїх прав особа здійснює на власний розсуд.
Судом було встановлено, що факт смерті ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №7 від 17.02.2012.
Згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0129401, власником земельної частки (паю) розміром 7,01 в умовних кадастрових га, що перебуває у колективній власності колишнього КСП «Врубовщик» с. Демино-Олександрівка Троїцького району Луганської області, зареєстровано ОСОБА_3 .
На підставі рішення Троїцького районного суду Луганської області від 14 травня 2020 року, ОСОБА_1 отримав у власність, як спадкоємець після смерті ОСОБА_3 , земельну ділянку площею 4,39 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Демино-Олександрівської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчене державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЛГ № 098585.
Позивач зазначає, що він має право на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 відповідно до положень ст. 1265 ЦК України, що встановлено відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили, однак з незалежних від неї обставин, не має можливості оформити спадщину у встановленому законом порядку у нотаріуса, тому змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1265 ЦК України п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
При цьому особливістю п`ятої черги є встановлення всередині її своєрідних «підчерг»: родичі подальших ступені споріднення закликаються до спадкування за відсутності родичів попередніх ступенів. При цьому наявність у таких родичів права на спадкування за правом представлення згідно ст. 1266 ЦК не означає відсутність у них права на спадкування за ст. 1265 ЦК.
Таким чином, у п`яту чергу спадкують наступні родичі спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення): правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення): двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п`ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення).
Положеннями ч. 4 ст.82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зроблено висновок, що преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
В силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням їх цільового призначення.
Відповідно до ст. 1268 ч.5 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 78 Земельного Кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Згідно ч. 1 п. «г» ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Згідно ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яку ратифіковано Україною 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, в зв`язку з тим, що оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку позивач не має можливості, його права підлягають судовому захисту.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 328, 1216, 1218, 1223, 1225, 1265, 1268 ЦК України, ст. 78, 81, 131 ЗК України, ст.10, 12, 76-81, 259, 263-265, 273 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до Троїцької селищної ради Луганської області про визнання права на спадщину - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , право на земельну частку (пай) розміром 7,01 в умовних кадастрових гектарах у землях колишнього КСП «Врубовщик» с. Демино-Олександрівка Троїцького району Луганської області, право на яку посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0129401, виданого 24 березня 1997 року на ім`я ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя П.С. Гавалешко
01.12.21