ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

03 грудня 2021 року м. Київ № 640/8122/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської митниці (03124, м. Київ, б-р Вацлава Гавела, 8-А) про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

- рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 08.04.2019 № UA100000/2019/000076/2;

- картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.04.2019 № UA100030/2019/00211.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/8122/19 та призначено справ до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

12.06.2019 до суду від представника відповідача Доброва О.І. надійшов відзив на позовну заяву.

Одночасно з відзивом представником відповідача подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та про виклик в якості свідка позивача.

Ухвалою суду від 03.12.2021 допущено заміну первинного відповідача його правонаступником.

Вивчивши подані клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Згідно частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За правилами частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви представника відповідача на даний час.

Щодо виклику позивача в якості свідка, суд зазначає наступне.

За змістом частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно частини першої статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виходячи зі змісту положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а також враховуючи, що підставою для коригування митної вартості було виключно ненадання позивачем додаткових документів, що не заперечується останньою, та інформація мережі Інтернет щодо вартості автомобіля, суд не вбачає правових підстав для допиту позивача в якості свідка.

Керуючись статтями 65, 72, 77, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та про виклик в якості свідка позивача - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Катющенко