Справа № 354/425/19

Провадження № 22-ц/4808/1509/21

Головуючий у 1 інстанції Остап`юк  М. В.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого  (суддя-доповідач)  Максюти І.О.,

суддів                                              Бойчука І.В., Василишин Л.В.,

секретаря                                        Капущак С.В.,

з участю  (апелянта) прокурора Журавльової Н.Є., представників відповідачки  ОСОБА_1 адвоката Камінського І.П. та адвоката Малетина А.Я., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури до Ворохтянської селищної ради, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Державна екологічна інспекція України, Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області про визнання недійсним рішень Ворохтянської селищної ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади, за апеляційною скаргою керівника Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської обласної прокуратури на ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області про залишення позовної заяви без розгляду, постановлену суддею Остап`юк М.В. 25 серпня 2021 року в м. Яремче Івано-Франківської області,

                                                   в с т а н о в и в:

У травні 2019 року заступником керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області подано позов до Ворохтянської селищної ради та ОСОБА_1 про визнання недійсним рішень Ворохтянської селищної ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади. Позовні вимоги мотивовані тим, що підставою для звернення до суду з даним позовом є порушення встановленого законом порядку  розпорядження землями, що перебувають у комунальній власності, що полягав у порушенні вимог земельного та водного законодавства під час відведення Ворохтянською селищною радою у власність ОСОБА_1 земельної ділянки,кадастровий номер 26110400300:21:008:0469, площею 0,8554 га  для ведення особистого селянського господарства, розташованої частково в межах прибережної захисної смуги річки Прут на території смт. Ворохта Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. Рішення Ворохтянської селищної ради щодо передачі у власність відповідачу ОСОБА_1 земельної ділянки, яка частково співпадає із землями водного фонду, з порушенням чинного законодавства суперечить інтересам територіальної громади, а витребування таких земель із приватної власності безумовно становить суспільний інтерес (а.с.1-13, том 1).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2021 року позов заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури до Ворохтянської селищної ради, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Державна екологічна інспекція України, Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області про визнання недійсним рішень Ворохтянської селищної ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади залишено без розгляду з підстав, визначених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України (а.с.242-244, том 2).

Не погодившись з ухвалою суду, заступник керівника Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що перешкоджає об`єктивному та своєчасному розгляду справи.

Апелянт зазначає, що представництво інтересів держави у суді є конституційною функцією органів прокуратури, а подача позову – єдиним можливим заходом реагування, спрямованим на реальне поновлення порушених інтересів держави. Прокурор може представляти інтереси держави у суді лише у двох виняткових випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Підставою для звернення прокурора до суду із позовом до Ворохтянської селищної ради та ОСОБА_1 стало порушення вимог земельного та водного законодавства, що полягає у передачі Ворохтянською селищною радою у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, яка є землями водного фонду з режимом обмеженої господарської діяльності. Позов пред`явлено прокурором, оскільки в спірних правовідносинах відсутній орган контролю, який наділений законодавством  повноваженнями здійснювати  контрольні заходи та вживати заходи представницького характеру саме для захисту інтересів держави, які порушені безпосередньо діями Ворохтянської селищної ради та ОСОБА_1 .

Судом проведено декілька судових засідань, на які з`являлися прокурори  Федорчук В.Ю. та Марчук В.В., надаючи суду на підтвердження своєї особи і повноважень службове посвідчення.

Відповідно до Положення про службове посвідчення прокурора, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України №200 від 24.04.2020р., службове посвідчення прокурора є офіційним документом, який засвідчує належність посадової особи до системи прокуратури України, підтверджує її посаду, а також повноваження, визначені законодавством. Згідно зі ст. 56, 62 ЦПК України, ЗУ «Про прокуратуру» не передбачено обов`язку підтверджувати довіреністю повноваження осіб, зазначених у ст.15 цього Закону, як представників у цивільному  процесі, які діють у межах своєї компетенції. Такі особи підтверджують свої повноваження службовими посвідченнями.

На думку апелянта, судом в порушення вказаних норм матеріального та процесуального права, не допущено прокурорів Яремчанського відділу Надвірнянської окружної прокуратури Федорчука В.Ю. та Марчука В.В. до участі у розгляді справи, зважаючи на їх присутність в суді.  За таких обставин прокурор був присутній в судовому засіданні.

Крім того зазначає, що судом безпідставно визнано неповажною причиною неявку прокурора в судове засідання 21.07.2021р. у зв`язку з участю у розгляді кримінальної справи, яка проводилася Верховинським районним судом цього ж дня. Ухвалою Верховинського районного суду від 30.09.2020 р. на прокурора, як сторону обвинувачення, покладено обов`язок забезпечити явку в судове засідання свідків. З урахуванням даної обставини, яка була відома Яремчанському міському суду, а також у зв`язку із долученням до клопотання прокурора від 20.07.2021р. відповідних документів, суд безпідставно прийшов до переконання про першочерговість явки прокурора у підготовче судове засідання у даній справі.

Також не погоджується із висновком суду про неявку прокурора в судове засідання на 09.02.2021р. у зв`язку з належним повідомленням останнього, оскільки в матеріалах справи відсутня розписка, яка б свідчила про належне повідомлення прокуратури про дату, час та місце судового розгляду. Відсутні також підтвердження поштового направлення на адресу прокуратури повідомлення про час розгляду даної справи.

Апелянт зазначає, що не відповідають дійсності  і твердження суду щодо неявки прокурора в судове засідання 23.09.2020р., адже в оскаржуваній ухвалі суд вказує, що в судовому засіданні був присутній прокурор Яремчанського відділу Надвірнянської окружної прокуратури Федорчук В.Ю.

Просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.20-25, том 3).

Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що апеляційну скаргу від імені Надвірнянської окружної прокуратури подав Є.Карабін, при цьому жодних документів на представництво чи своїх повноважень не надав.

Зауважує, що окружна прокуратура не наділена правом подання апеляційних скарг, оскільки відповідно до ч.3 ст.56 ЦПК України таку може подавати виключно прокурор.

Вважає, що Надвірнянська окружна прокуратура не є належним апелянтом. Крім того, твердження прокуратури, що для підтвердження повноважень  прокурора достатньо посвідчення прокурора є намаганням ввести суд в оману.

Більше того, прокурор Надвірнянської окружної прокуратури Марчак В.В. 25.08.2021р. надав своє посвідчення в судовому засіданні (дата видачі зазначена 19.08.2020р.),  та довіреність, без жодної печатки, від імені окружної прокуратури.

В той же час, окружну прокуратуру було створено лише в січні 2021, тобто через чотири місяці після видачі вказаного документа. Також наголошує, що суд обґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду, оскільки прокурор впродовж трьох років так і не визначився, в чому полягають інтереси держави зазначивши, що практичним вигодонабувачем за результатом вирішення позову, якщо позов буде задоволено, має стати територіальна громада.

Крім того, звертає увагу на те, що  позов до Яремчанського міського суду було подано заступником керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Б.Дронівим, який набув  статусу позивача, відповідно тільки він міг подати апеляційну скаргу.

Просить закрити провадження у справі, ухвалу суду залишити без змін, винести окрему ухвалу щодо зловживання процесуальними правами прокурорами, які подали позовну заяву та апеляційну скаргу (а.с.41-44, том 3).

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу Ворохтянська селищна рада не скористалася, що не перешкоджає розгляду справи в апеляційному порядку.

Вислухавши пояснення (апелянта) прокурора Журавльової Н.Є., представників відповідачки  ОСОБА_1 адвоката Камінського І.П. та адвоката Малетина А.Я., доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 30 травня 2019 року заступником керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області подано позов до Ворохтянської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішень Ворохтянської селищної ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з даним позовом, у позовній заяві прокурор зазначив, що розпорядження селищною радою оспорюваною земельною ділянкою не може розцінюватися як вираження волі територіальної громади, а повернення земельної ділянки із приватної власності у комунальну становить суспільний інтерес. Це узгоджується із практикою ЄСПЛ, висловленою у справі «Депаль проти Франції» (Заява № 34044є/02 від 29.03.2010р.) з приводу правового режиму публічної власності з функцією служіння загальному благу, що надає державі ширшу свободу розсуду, ніж це має місце при регулюванні виключно цивільних прав. Згідно статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення такого державного контролю покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, яким є Держгеокадастр. Однак повноваження Головного управління Держгеокадастру в області не поширюються на дані правовідносини і не наділяють Держгеокадастр правом звернення до суду з викладеними у позові вимогами. Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду, прокурор пред`являє цей позов в інтересах держави як позивач.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, встановивши, що позивач (прокурор) не з`явився в підготовчі судові засідання сім разів (23.09.2020р., 02.10.2020р., 23.11.2020р., 09.02.2021р., 02.04.2020р., 21.07.2021р., 25.08.2021р.), чотири рази підготовчі судові засідання  відкладалися з причин неявок позивача (прокурора), в тому числі пов`язаних з неналежним оформленням останнім документів на участь у справі, справа перебуває на розгляді тривалий час, дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, виходячи з такого.

Із матеріалів справи встановлено, що 07 червня 2019 року ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області відкрито провадження у справі (а.с.82, том.1).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 23.07.2019 позовну заяву  залишено без розгляду (а.с.132-133, том 1).

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 05.09.2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 25.11.2019, ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 23.07.2019 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.178-183, 218-221, том 1).

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 , подано зустрічну позовну заяву до держави Україна в особі прокурора Надвірнянської місцевої прокуратури, Ворохтянської селищної ради про відшкодування шкоди, заподіяної  неналежним урядуванням за рахунок здійсненого на депозитний рахунок суду грошового зустрічного забезпечення первісного позову (а.с.22-24, том 2).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30.01.2020 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25.05.2020 року, зустрічну позовну заяву повернуто ОСОБА_1 (а.с.38-39, 83-85, том 2).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2020 року призначено підготовче судове засідання на 23 вересня 2020 року, про що повідомлено сторони, зокрема  04.09.2020 року повідомлення про судове засідання отримано прокурором Федорчуком під особистий підпис (а.с.96,97, том 2).

У підготовче судове засідання на 23 вересня 2020 року зі сторони позивача з`явився прокурор Федорчук В.Ю. У зв`язку із відсутністю у прокурора документів на підтвердження повноважень на участь у даній справі, підготовче судове засідання відкладено до 02.10.2020 (а.с.104-105, том 2).

Підготовче судове засідання відкладено судом на 02 жовтня 2020 року о 11.00 год (а.с.106,том.2)

02 жовтня 2020 року у підготовче судове засідання з`явилися прокурори Федорчук В.Ю. та Юрчило Т.М.,  які були допущені до участі у розгляді справи згідно довіреностей (117-118, 119-122, том 2).

Ухвалами Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 02.10.2020 року до участі  у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Державну екологічну інспекцію України, Державну екологічну інспекцію в Івано-Франківській області та визнано явку  заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури і представника Ворохтянської селищної ради обов`язковою. Розгляд справи відкладено до 23 листопада 2020 року, про що представники позивача (прокуратури) Федорчук В.Ю. та Юрчило Т.М. особисто розписались (а.с.123-124, 125 том 2).

В подальшому підготовчі судові засідання, призначені на 23.11.2020р., 09.02.2021р., 02.04.2021р., 21.07.2021р., 25.08.2021р. відкладались за клопотаннями представника відповідачки ОСОБА_1 (а.с.144, 189, том 2), неявкою прокурора (а.с.153, том 2), перебуванням головуючої судді у нарадчій кімнаті в іншій справі (а.с.191, том 2), за заявою прокурора Яремчанського відділу Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області (а.с.203, том 2).

Із протоколу судового засідання Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2021 року встановлено, що в судовому засіданні приймав участь прокурор Марчук В.В., однак у зв`язку із тим, що не представив суду належних документів на представництво у суді, тому був залишений судом у залі судового засідання у якості вільного слухача, а до у часті у справі допущений не був  (а.с.239-240, том 2).

25.08.2021 року Яремчанським міським судом Івано-Франківської області постановлено оскаржувану ухвалу, якою залишено позов заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури до Ворохтянської селищної ради, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Державна екологічна інспекція України, Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області про визнання недійсним рішень Ворохтянської селищної ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади без розгляду (а.с.242-244, том 2).

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 42 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19).

При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Аналіз змісту наведених норм (ст.ст. 42, 128, 223 ЦПК України) процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи, а також при наявності  заяви про розгляд справи за його (позивача) відсутності можливість розгляду справи без особистих пояснень позивача.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього хоча і надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, але його нез`явлення  перешкоджає розгляду справи.

Частиною 1 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Межі повноважень прокурора передбачені як Цивільним процесуальним кодексом України, так і Законом України «Про прокуратуру».

Частиною 3 ст.56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У наведених випадках прокурор виконує функцію представництва інтересів держави, яка є його конституційним обов`язком.

За змістом ч.1 ст.1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно ст.12 та ч.2 ст.15 Закону України «Про прокуратуру» у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором. Окружну прокуратуру очолює керівник окружної прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників. При цьому прокурори мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Особливості здійснення окремих форм представництва інтересів громадянина або держави в суді визначені ст.24 Закону України «Про прокуратуру».

Так, згідно ч.1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», із змінами, внесеними згідно із Законами № 113-IX від 19.09.2019р., № 263-IX від 31.10.2019 року право подання позовної заяви (заяв, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Пунктом 1 Прикінцевих і перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» із змінами, внесеними згідно із Законом № 187-IX від 04.10.2019 визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 2 пункту 2, пунктів 4-7, 9, 11-15, 17, 18, підпункту 1 пункту 19, пункту 20, пунктів 22-27 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня початку роботи відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур.

При цьому пунктом 3 Прикінцевих і перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.

За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури.

Пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» визначено, що день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".

Згідно п.1 Наказу Офісу Генерального прокурора від 17.02.2021 року № 40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року.

Пунктом 6.1 наказу Генеральної прокуратури України №186 від 21 вересня 2018 року «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень» визначено, що позови (заяви) слід надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників регіональних і місцевих прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів держави в суді, реалізація якої здійснюється через систему органів прокуратури в порядку вчинення процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави.

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи  ЦПК України: прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 56).

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що види представництва сторін у суді, врегульовані ст.ст.58-64 ЦПК України, передбачають обов`язковий порядок правових відносин між представником і особою, яку він представляє. Повноваження ж прокурора при здійсненні представництва інтересів держави в суді визначені ст.ст.56, 57 ЦПК України.

Щодо підтвердження повноважень прокурора у цивільному процесі, суд виходить з такого.

Статус прокурора визначено у ст. 15 вказаного вище Закону України «Про прокуратуру», частиною 2 якої передбачено також, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі.

Як роз`яснив Конституційний Суд України в рішенні № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року, представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб`єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

Отже, прокурор діє не від імені органу прокуратури як юридичної особи, а виключно від імені держави.

За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб`єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

Отже, прокурор діє не від імені органу прокуратури як юридичної особи, а виключно від імені держави.

З матеріалів справи встановлено, що заступник керівника Надвірнянської місцевої прокуратури, як це передбачено у статті 24 Закону України «Про прокуратуру», подав позов до Ворохтянської селищної ради та ОСОБА_1 про визнання недійсним рішень Ворохтянської селищної ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади.

Справа призначалась до слухання кілька разів і щоразу в судове засідання з`являвся прокурор (прокурори), який (які), відповідно до службового посвідчення, займає (займають) відповідну посаду прокурора місцевої (окружної) прокуратури.

Відповідно до Положення про службове посвідчення прокурора, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України № 134 від 05 квітня 2016 року, службове посвідчення прокурора є офіційним документом, який засвідчує належність посадової особи до системи прокуратури України, підтверджує її посаду, а також повноваження, визначені законодавством.

Верховний суд у своїй постанові від 17.03.2020 у справі № 704/1233/17 наголошує, що Законом України «Про прокуратуру» не встановлено необхідності підтвердження довіреністю повноважень осіб, зазначених у статті 15 Закону України «Про прокуратуру», як представників у цивільному процесі, які діють у межах своєї компетенції. Такі особи підтверджують свої повноваження службовим посвідченням.

Наведеними положеннями ЦПК України, Законом України «Про прокуратуру» не встановлено необхідності підтвердження довіреністю повноважень осіб, зазначених у статті 15 Закону України «Про прокуратуру», як представників у цивільному процесі, які діють у межах своєї компетенції. Такі особи підтверджують свої повноваження службовим посвідченням.

Між тим, відповідно до п. 1.2. Наказу Генеральної прокуратури від 07.08.2019 р. № 153 «Про порядок здійснення представництва в суді органів прокуратури, їхніх посадових і службових осіб, які діють від імені органу прокуратури» участь у розгляді справ в адміністративному, господарському, цивільному судочинстві в порядку представництва органів прокуратури, посадових і службових осіб, які діють від імені органу прокуратури, що є стороною або третьою особою, здійснювати прокурорам за довіреністю. Однак, зазначеним Наказом врегульовані питання представництва органів прокуратури у судових спорах, а не представництва інтересів держави прокурорами.

Таким чином, суд дійшов неправильного висновку про повторну неявку позивача, оскільки відповідно до матеріалів справи, прокурори Федорчук В.Ю., Юрчило Т.М., Марчук В.В. були присутні в судових засіданнях 23.09.2020р., 02.10.2020р., 23.11.2020р., 25.08.2021р. (день постановлення оскаржуваної ухвали).

Тому, висновок суду про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача (прокурора) є необґрунтованим.

Щодо поданого відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів зауважує наступне.

У відзиві ОСОБА_1 висвітлює питання про неприйнятність апеляційної скарги керівника Надвірнянської окружної прокуратури Карабіна Є.М. згідно з положеннями ч.3 ст.24 ЗУ «Про прокуратуру» у відповідній редакції та відповідно до ч.3 ст.56 ЦПК України.

Вирішуючи дане питання, колегія суддів виходить з такого.

Наказом Генерального прокурора від 03.09.2020 № 410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» передбачено перейменування юридичної особи «Прокуратура Івано-Франківської області» у «Івано-Франківську обласну прокуратуру» без зміни ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Враховуючи викладене, наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур, а наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 2ш затверджено їх структуру та штатну чисельність.

З урахуванням викладеного, з 15 березня 2021 року виконання конституційних функцій прокуратури, а також повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру», іншими законодавчими актами, у межах територіальної юрисдикції Івано-Франківської області забезпечується, з поміж інших, Надвірнянською окружною прокуратурою.

Тобто, відбулась лише зміна найменування апелянта з «Надвірнянська місцева прокуратура» на «Надвірнянська окружна прокуратура» без зміни його організаційно-правової форми, у зв`язку із чим вчинення процесуальної дії відповідно до приписів статті 55 ЦПК України не вимагається.

У такому разі лише змінюється у подальшому розгляді найменування органу прокуратури, посадовою особою якого подано апеляційну скаргу.

У даній справі прокурор реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави (а саме: прокурор вказує на відсутність повноважень у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на пред`явлення позову із визначеним у позові предметом, тому вважає, що набув статусу позивача; фактично прокурор пред`являє позов, мотивуючи тим, що відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування та інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження на пред`явлення такого позову) і позов спрямований саме на виконання конституційних функцій, як органу держави, а отже, апеляційна скарга могла бути підписана керівником Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської обласної прокуратури, що відповідає положенням ч.3 ст.24 Закону України «Про прокуратуру», із змінами, внесеними згідно із Законами № 113-IX від 19.09.2019, № 263-IX від 31.10.2019 року, який є спеціальним законом та надає керівнику Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської обласної прокуратури право подання та підписання апеляційної скарги, у тому числі в порядку цивільного судочинства.

Отже, закріплені частиною третьою статті 24 Закону № 1697-VII повноваження щодо підписання керівником Надвірнянської окружної прокуратури, зокрема, апеляційної скарги повинні реалізовуватись у чітко визначених законом випадках, а саме, у разі здійснення прокурором представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Апеляційна скарга в межах цієї справи була подана на виконання прокурором функції щодо представництва інтересів держави в суді у порядку, передбаченому статтею 56 ЦПК України, а посада особи, що підписала апеляційну скаргу підтверджена інформацією, що міститься на офіційному сайті Івано-Франківської обласної прокуратури,  згідно якої керівником Надвірнянської окружної прокуратури зазначено ОСОБА_2 .

Зважаючи на наведене, колегія суддів зазначає, що до спірних відносин належить застосовувати норму частини третьої статті 24 Закону № 1697-VII у відповідній редакції.

В силу  статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватись завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд першої інстанції фактично ухилився від розгляду спору по суті, проігнорувавши виконання завдань цивільного судочинства з урахуванням того, що прокурором не втрачено інтерес до справи. 

У зв`язку з наведеним, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до ст. 379 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 379, 381- 384 ЦПК України,  суд

                                                   п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області задовольнити.

Ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області про залишення позовної заяви без розгляду від 25 серпня 2021 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:                                                                                                             І.О. Максюта

                                                                                                                        І.В. Бойчук

                                                                                                                       Л.В. Василишин

Повний текст постанови складено  02 грудня 2021 року.