ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

02 грудня 2021 року м. Київ № 640/34767/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А., розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», з вимогами визнати протиправною та нечинною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1909 від 29.10.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2021 відкрито провадження у справи та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» подано клопотання про забезпечення позову шляхом:

- зупинення по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України» дію Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.10.2021 № 1909 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП» в частині автоматичного переходу операторів газорозподільної системи, які здійснюють закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу (п. 1 Постанови) в газорозподільній системі;

- заборонити TOB «Оператор газотранспортної системи України» вчиняти дії, що стосуються даного спору, шляхом утримання від вчинення дій, а саме, внесення до Реєстру ПОН Операторів ГРМ.

Обґрунтовуючи подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що продовження дії оскаржуваної постанови може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, з огляду на можливу ліквідацію ПОН, оскільки невжиття заходів забезпечення позову спричинить виникнення у заявника надмірного фінансового тягаря у максимально можливому розмірі, а повернення сплаченої суми з бюджету у випадку задоволення позову є складною та тривалою процедурою. Крім того, позивач посилається на наявність «вагомих підстав для сумнівів» у правомірності оскаржуваної постанови.

Виходячи з меж заявленого клопотання та обставин, на яких воно ґрунтується, суд встановив таке.

Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень суд акцентує увагу, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Як свідчить зміст клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, заявник обґрунтовує необхідність застосування таких заходів очевидною небезпекою порушення прав позивача, поновлення яких може бути неможливим у майбутньому чи для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.

Однак, у своєму клопотанні позивачем не наведено конкретних обставин, які, на його переконання, могли б свідчити про неможливість поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, без вжиття судом заходів забезпечення позову.

При цьому, саме рішення суб`єкта владних повноважень, що є предметом оскарження у цьому провадженні, не містить тих положень, реалізація яких може мати невідворотні наслідки для позивача, що могло б слугувати підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення їх дії.

Щодо посилання позивача на наявність «вагомих підстав для сумнівів» у правомірності оскаржуваної постанови, суд зазначає про те, що відповідно до п.2 ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається за умови наявності саме очевидних ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, а не наявності «вагомих підстав для сумнівів» у його правомірності.

Крім того, також відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову відповідно до п.2 ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до розгляду справи по суті неможливо зробити висновок про протиправність оскаржуваної постанови суб`єкта владних повноважень, а вирішення вказаного питання на стадії здійснення підготовки справи до судового розгляду фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Враховуючи викладене та виходячи із змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

За таких обставин, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська