Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-3302/11                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Якименко Л.Г.

                                                             Доповідач  -  Волошин М.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

19 січня 2011 року                                                         м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

           головуючого судді   -   Волошина М.П.

           суддів                         -    Басуєвої Т.А., Демченко Е.Л.

           при секретарі           -    Качур Л.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення будівництва та відновлення стану території, –

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом  та просив визнати проведення будівельних робіт на прибудинковій території незаконними, заборонити ОСОБА_3 відновити стан території, який існував до порушення прав позивача та заборонити ОСОБА_3 вчинення дій, що порушують права позивача.

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2010 року  позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та йому повернено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу судді скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду, обґрунтовуючи свої заперечення проти ухвали тим, що суддею при постановленні ухвали порушено норми процесуального права.

Колегія суддів, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши ухвалу судді в межах доводів скарги дійшла  висновку,  що  скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_2, суддя першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви встановленої ухвалою судді від 01 грудня 2010 року.

Не зазначив яким чином відповідач порушив права саме позивача в користуванні належним йому житлом; не надав довіреностей та інших документів, які підтверджують повноваження позивача на звернення до суду від імені співвласників будинку чи об’єднання співвласників багатоквартирного будинку; з матеріалів позову не вбачається, що будівництво розпочате саме відповідачем; з викладеного в позові не вбачається, що дана територія, на якій проводиться будівництво є при будинковою територією саме будинку № 16 та позивач сплачує витрати на її утримання, не зазначені межі її території; вказав що дана територія відноситься до комунальної чи державної власності, але до справи не залучено належний державний орган, територіальна громада міста, органи місцевого самоврядування; не вказано, чи звертався позивач з позову про оскарження дозволу на будівництво наданого відповідачу, результати розгляду скарг чи позову та вжиті заходи; не вказав, які саме будівельні роботи проводяться відповідачем, в чому полягає стан відновлення території; в позові не зазначені докази, на які посилається позивач, як на порушення своїх прав, передбачені нормами законодавства, перелічені в позовні заяві.

Але з таким висновком судді погодитись неможна, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.

Згідно зазначеної норми ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

За змістом зазначеної норми саме позивач обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням  доказів, що підтверджують такі  обставини.

Сама по собі відсутність у позовній заяві чи додатках до неї доказів на підтвердження позовних вимог не перешкоджає розгляду справи,  оскільки є підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною.    

Що стосується зазначення доказів, то із змісту позовної видно, що позивачем вказано всі необхідні дані та документи, які підтверджують її вимоги, всі інші докази  можуть бути витребуванні та подані під час судового розгляду.

Колегія  суддів  вважає, що суддя першої інстанції необґрунтовано визнав позовну заяву ОСОБА_2 неподаною і тому ухвала  підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції згідно п. 3 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3 ст. 312, ст.ст. 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, –

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.  

Ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2010 року –скасувати та справу направити до суду першої інстанції для розгляду.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

          Судді: