2-2353/07/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2007 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Чередник В.Є.,
при секретарі Андросові А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до Київського районного суду м. Харкова із вказаним позовом, яким просить визнати за нею право власності на житловий будинок, що складається з: житлового будинку літ. «А-1» з прибудовами літ. «а», літ. «А -1» та цокольним поверхом літ. «Ац-1» житловою площею 79,0 кв.м., загальною площею 258,0 кв.м., житлового будинку літ. «К-2» з ґанком літ. «а1», житловою площею 75,1 кв.м., загальною площею 117,3 кв.м., надвірних будівель - сарай літ. «Д», льох літ. «І», вимощення літ. «І», колодязь № 4, ворота № 5, паркан № 6, 7, 8, вигрібна яма № 9, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 600 кв.м. (згідно рішення Виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова від 06.12.1983 р. за № 390-14), фактична площа земельної ділянки складає 3114 кв.м. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що їй на підставі договору дарування належить житловий будинок № 47 з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Реалізуючи свої правомочності власника, позивач за власні кошти, із власних матеріалів та обладнання, добудувала до житлового будинку літ. «А-1» прибудову та цокольний поверх, на земельній ділянці звела житловий будинок.. З метою визнати право власності на новостворене нерухоме майно, отримати необхідну документацію, яка б підтверджувала право власності на нього, позивач звернулася до відповідача, однак до теперішнього часу це питання вирішено не було, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не має можливості зареєструвати нерухоме майно та реалізувати свої правомочності власника щодо володіння, користування та розпорядження ним.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, підтримав позовні вимоги та доводи наведені в їх обґрунтування, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача Мякота О.Ю., яка діє на підставі довіреності, в судове засідання з'явилась, проти позову не заперечувала.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 7 квітня 2005 року між ОСОБА_3, з одного боку та ОСОБА_1, з іншого, укладено договір дарування житлового будинку. Вказана угода посвідчена та зареєстрована в реєстрі під № 2698 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Відповідно до предмету договору Даритель подарував, а Обдарована прийняла в дар житловий будинок № 47 з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний житловий будинок літ. «А-1» житловою площею 42,1 кв.м. та надвірні будівлі: вбиральня літ. «Г», сараї літ. «Д», «Е», льох літ. «И», огорожа № 1,2, 3, колодязь № 4 розташовані на земельній ділянці розміром 600 кв.м. (згідно рішення Виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова від 06.12.1983 р. за № 390-14), фактична площа земельної ділянки складає 3114 кв.м. Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право приватної власності на вказаний житловий будинок з надвірними будівлями за позивачем шляхом внесення запису № 1985/13 до реєстру прав власності на нерухоме майно 19 квітня 2005 р.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 набула право власності на нерухоме майно, на підставі не забороненій законом, а саме із правочину, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 328 ЦК України.
Реалізуючи свої правомочності власника, позивач за власні кошти, із власних матеріалів та обладнання, добудувала до житлового будинку літ. «А-1» прибудову та цокольний поверх, на земельній ділянці звела житловий будинок.
Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» проведено технічну інвентаризацію нерухомого майна, за результатами якої складено технічний паспорт. Відповідно до технічного паспорту на земельній ділянці площею 3114 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок літ. «А-1» з прибудовами літ. «а», літ. «А'-І» та цокольним поверхом літ. «Ац-1» житловою площею 79,0 кв.м., загальною площею 258,0 кв.м., та житловий будинок літ. «К-2» з ґанком літ. «ар), житловою площею 75,1 кв.м., загальною площею 117,3 кв.м., надвірні будівлі: сарай літ. «Д», льох літ. «І», вимощення літ. «І», колодязь № 4, ворота № 5, паркан № 6, 7, 8, вигрібна яма № 9.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківреконструкція» (державна ліцензія серії АА № 775360) надано технічний висновок про стан основних будівельних конструкцій житлового будинку літ. «А-1» з прибудовами літ. «а», літ. «А-1» та цокольним поверхом літ. «Ац-1», житлового будинку літ. «К-2», що розташовані по вул.
2
АДРЕСА_1 та можливості їх подальшої експлуатації. Відповідно до зазначеного технічного висновку усі основні будівельні конструкції житлових будинків деформацій не мають, знаходяться в задовільному технічному стані; улаштування прибудови та цокольного поверху до житлового будинку літ. «А-1» негативно не вплинуло на несучу здатність основних будівельних конструкцій житлового будинку в цілому; об'ємно -планіровочні рішення, що прийняті під час будівництва прибудов та цокольного поверху до житлового будинку літ. «А-1» та зведення житлового будинку літ. «К-2» відповідають діючим будівельним, архітектурним, екологічним, санітарно-гігієнічним, протипожежним та іншим нормам та правилам державних стандартів.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України - право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Тобто право власності на нову річ виникає в той момент, коли в результаті виготовлення чи створення з'являється об'єкт, який може кваліфікуватись як нова річ.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 331 ЦК України, позивач здобуває право власності на новостворене нерухоме майно з моменту завершення будівництва.
Згідно ст. 317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
П. 5 ст. 319 ЦК України встановлене єдине обмеження щодо здійснення права власності - власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідач не надав суду доказів заподіяння шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, а також настання погіршення екологічної ситуації та природних властивостей землі в результаті виконаного будівництва нового об'єкту нерухомості.
Згідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
4.2 ст. 48 Закону України «Про власність» закріплює за власником можливість вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодуванням завданих цим збитків.
Виходячи з вищевикладеного, суд обґрунтовано приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 215 ЦПК України, ст. 331 ЦК України, керуючись ст. 48 Закону України «Про власність»,, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати право власності на житловий будинок, що складається з: житлового будинку літ. «А-1» з прибудовами літ. «а», літ. «А -1» та цокольним поверхом літ. «Ац-1» житловою площею 79,0 кв.м., загальною площею 258,0 кв.м., житлового будинку літ. «К-2» з ґанком літ. «аі», житловою площею 75,1 кв.м., загальною площею 117,3 кв.м., надвірних будівель - сарай літ. «Д», льох літ. «І», вимощення літ. «І», колодязь № 4, ворота № 5, паркан № 6, 7, 8, вигрібна яма № 9, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 600 кв.м. (згідно рішення Виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова від 06.12.1983 р. за № 390-14), фактична площа земельної ділянки складає 3114 кв.м. за ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1).
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.