Справа № 2-36/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2011 року   Теофіпольський  районний суд Хмельницької області

в складі  головуючого судді –ДРУЧКОВОЇ С.П.

         при   секретарі -  ДОНДЕЛЬ Т.В.

з участю   представника позивача

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теофіполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк»про визнання недійсним кредитного договору

ВСТАНОВИВ:

          Зважаючи на складність у викладенні повного рішення пов’язаного з обґрунтуванням доводів сторін суд вважає можливим проголосити вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 10, 60, ч. 3 ст. 209, ст. ст. 212-215 ЦПК України, районний суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк»про визнання недійсним кредитного договору.  

  Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Теофіпольський районний суд до апеляційного суду Хмельницької області. Особами, які не були присутні при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

          Повне рішення суду буде виготовлене  14 січня 2011  року.

                              Головуючий:

Справа № 2 –36\11

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 січня  2011 року     Теофіпольський  районний  суд   Хмельницької області   

                                  в  складі: головуючого  судді:   ДРУЧКОВОЇ  С.П.

                                                         при  секретарі:   ДОНДЕЛЬ Т.В.

з участю   представника позивача

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теофіполі цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк»про визнання недійсним кредитного договору

В С Т А Н О В И В:                                                                                                                                                     

Представник позивача  звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недійсним кредитний договір № BL 3609 від 16 квітня 2008 року укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Універсал Банк».

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та пояснив, що 16 квітня 2008 року  між ОСОБА_1,  та ВАТ "Універсал банк" було укладено кредитний договір №BL3609. Згідно п.1.1. кредитного договору  ВАТ «Універсал банк»надав ОСОБА_1, кредитні кошти в сумі 63000,00 дол. США на строк 20 років. Відповідно до п.1.3. кредитного договору кредит надано для використання на споживчі потреби.  Згідно додатку 1 кредитного договору №BL3609 від 16.04.2008року  ВАТ «Універсал банк»визначив зобов'язання позичальника щодо сплати кредиту шляхом щомісячного внесення ануїтетних платежів в сумі 858,07 доларів США протягом 240 місяців. Крім того,  відповідач використовуючи необізнаність позивача  у п.1.3. зазначеного договору встановив ряд умов, що суперечать суті зобов'язань за кредитними договорами, що визначені гл.71 ЦК України. Зокрема, крім винагороди у вигляді відсотків, відповідач встановив винагороду за надання кредиту в розмірі 1,49% від суми виданого кредиту, що зазначено у п.1.3.3 договору. Тобто, при наданні послуги споживчого кредитування, відповідач використав умову договору за якою ОСОБА_1,  фактично отримала  кредит в розмірі меншому від передбаченого договором та здійснила витрати, що не пов'язані із сплатою тіла кредиту або відсоткової ставки, що прямо вказує на наявність несправедливих умов договору про надання споживчого кредиту. Згідно п.1.3.2 договору про надання споживчого кредиту відповідач визначив можливість зміни відсоткової ставки за кредитом шляхом введення „підвищеної" процентної ставки за користування кредитними коштами у розмірі 31% річних, що застосовується до простроченої суми боргу, але  аналогічних умов щодо банку за неналежне виконання зобов'язань зазначеним договором не передбачено, що вказує на наявність дискримінаційних стосовно споживача правил зміни відсоткової ставки, яке в свою чергу є черговою ознакою несправедливих умов договору про надання споживчого кредиту. Відповідно до п.1.3.4 банк визначив обов'язок позивача  по сплаті винагороди у розмірі 1% від суми часткового або дострокового погашення кредиту, а також встановив, що здійснення дострокового погашення кредиту не звільняє позивача від сплати чергового платежу встановленого існуючим графіком погашення, якщо новий графік не підписано сторонами з будь-яких причин, що вказує на наявність несправедливих умов договору про надання споживчого кредиту. Згідно п.5 кредитного договору банк встановив порядок зміни процентної ставки лише у сторону збільшення та всі ризики своєї господарської діяльності поклав на споживача, що є ознакою несправедливих умов договору. Крім того,  відповідачем всупереч вимогам п.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою НБУ від 10.05.2007 року  №168,  ОСОБА_1,  не було надано інформацію про умови кредитування та про орієнтовну сукупну вартість кредиту, в тому числі, але не виключно: про можливу суму кредиту, форми та види його забезпечення, необхідність здійснення оцінки майна та ким вона здійснюється, наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов'язаннями споживача, тип процентної ставки, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням:процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у тому числі на користь третіх осіб —страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо), варіанти погашення кредиту, включаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги; строку на який кредит може бути одержано, що може бути підтверджено відомостями кредитної справи, що знаходиться у відповідача. Вказав, що зазначене вище у своїй сукупності призвело до того, що під час підписання кредитного договору позивач  була позбавлена повної та достовірної інформації про умови кредитування і сукупну вартість кредиту, що суперечить вимогам ст.11 Закону України  „Про захист прав споживачів" . Відповідно до вимог ст.18 Закону України  „Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. При цьому умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути визнано недійсним. За наведених обставин вважає, що  кредитний договір №BL3609 від 16 квітня 2008 року є  недійсним та таким, що не може створювати юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно. Надав суду заперечення на позовну заяву в якому вказує, що кредитний договір №BL3609 від 16 квітня 2008 року укладений у відповідності до вимог        ст. ст. 638, 207, 628  ЦК України, так як сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору,  правочин укладений у письмовій формі та  підписаний  сторонами (та скріплений печаткою юридичної особи),  зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договором також визначені усі умови, передбачені статтею 11 ч. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: сума кредиту (п. 1.1.); детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача (додаток № І), дата видачі кредиту (п. 1.2) або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту (розділ 6); річна відсоткова ставка за кредитом (п. 1.З.); інші умови, визначені законодавством. За таких обставин, кредитний договір укладено в письмовій формі, сторонами досягнуто згоди з усіх питань, передбачених законом та пов'язаних з його виконанням та вказаний договір належним чином виконаний Банком (позичальнику надано кредит). Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору. Відповідальність за неналежне виконання умов договору передбачена не тільки договором, але і актами цивільного законодавства, зокрема, ст.ст. 611, 625 ЦК України тощо. Пунктом 6.1. Кредитного договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовленим чинним законодавством України та цим договором. При цьому,  в позовній заяві позивач не вказує в чому саме полягає така несправедливість умов договору. Таким чином, висновки позивача про дисбаланс прав та обов'язків за Кредитним договором не відповідає характеру договірних відносин та чинному законодавству України. Інформація про умови кредитування, яку Банк надає позичальникам до укладення кредитного договору жодним чином не має відношення до положень законодавства про визнання договору недійсним. В запереченнях на позовну заяву  відповідач вказав на те,  що повідомляє своїх позичальників про умови кредитування, сукупну вартість кредиту (про що, зокрема, зазначається в самому кредитному договорі), а також надає повну та достовірну інформацію про усі кредитні продукти, сукупні витрати, що будуть сплачуватись позичальниками. Будучи обізнаним з умовами кредитного договору ОСОБА_1,  погодилась  з усіма його пунктами, що засвідчила  своїм власноручним підписом. Таким чином зміст кредитного договору в повному обсязі відповідає вимогам встановленим в законодавстві, при укладенні договору, Банком дотримано всіх вимог додержання яких є необхідним для чинності правочину, а отже, належним чином укладений договір є обов'язковим для сторін і повинен добросовісно виконуватись. На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні позовної заяви.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що  16 квітня 2008 року  між ОСОБА_1,  та ВАТ "Універсал банк" було укладено кредитний договір №BL3609. Згідно п.1.1. кредитного договору  ВАТ «Універсал банк»надав позивачу  кредитні кошти в сумі 63000,00 дол. США на строк 20 років.  Згідно додатку 1 кредитного договору №BL3609 від 16.04.2008року  ВАТ «Універсал банк»визначив зобов'язання позичальника щодо сплати кредиту шляхом щомісячного внесення платежів в сумі 858,07 доларів США протягом 240 місяців

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

У наведеному Законі  прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення.

При цьому,  в разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 Закону України «Про захист прав споживачів»у виді   накладення  штрафу.

Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.  Норми ЦК України не передбачають визнання  кредитного договору недійсним  з підстав порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Керуючись  ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, районний суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк»про визнання недійсним кредитного договору.  

  Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Теофіпольський районний суд до апеляційного суду Хмельницької області. Особами, які не були присутні при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

                              Головуючий: