справа № 208/7056/20

№ провадження 2/208/806/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 липня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Грищенко О.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 24.09.2010 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" на Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк".

Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредиту. Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості, в зв`язку з чим станом на 18.08.2020 рік утворилась заборгованість в розмірі 107 150,25 грн., яка складається з:

53 503,84 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

в т.ч. 00,00 - заборгованість за поточним тілом кредиту;

53 503,84 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

19 229,80 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит;

34 416,61 грн. - нарахована пеня.

Тому просить стягнути заборгованість в розмірі 107 150,25 грн., та судові витрати в розмірі 2102,00 грн

Представник позивача просить суд розглядати справу за відсутністю представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини не явки до суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Ухвалою суду 23 листопада 2020 року відкрито провадження по справі.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 24.09.2010 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредиту. Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості, в зв`язку з чим станом на 18.08.2020 рік утворилась заборгованість в розмірі 107 150,25 грн., яка складається з:

53 503,84 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

в т.ч. 00,00 - заборгованість за поточним тілом кредиту;

53 503,84 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

19 229,80 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит;

34 416,61 грн. - нарахована пеня.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання маються виконуватися належним чином відповідно до умов договору та в встановлені строки.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Так, ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмірі процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 24.09.2010 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредиту. Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості, в зв`язку з чим станом на 18.08.2020 рік утворилась заборгованість в розмірі 107 150,25 грн., яка складається з:

53 503,84 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

в т.ч. 00,00 - заборгованість за поточним тілом кредиту;

53 503,84 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

19 229,80 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит;

34 416,61 грн. - нарахована пеня.

ОСОБА_1 порушує строки повернення заборгованості за кредитом, та строки сплати нарахованих відсотків, таким чином порушення строків повернення кредиту за договором та відсотків за його користування є істотним порушенням договору.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, окрім наданого розрахунку заборгованості, посилався на Витяг з Тарифів банку та Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, згідно з вимогами ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, слід зазначити, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому є підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду при розгляді вищезазначеної справи що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати від боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, у даному випадку непогашеної заборгованості за тілом кредиту. А отже позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

В матеріалах справи міститься підписана відповідачем Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», згідно якої відповідач отримав кредит з базовою процентною ставкою за кредитним лімітом 2,5% на місяць з розрахунку 360 днів у році (30,0% на рік).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 24.09.2010 року банк дотримувався умов кредитного договору та застосував процентну ставку не більше 30,0% на рік у період з 19.11.2010 року по 29.08.2014 року, включно. На цей час заборгованість за відсотками по наданому кредиту складала 122,52 грн..

Починаючи з 01.09.2014 року банк в односторонньому порядку збільшив процентну ставку до 34,8 %.

Однак, процентна ставка є фіксованою та не може змінюватись у сторону її збільшення протягом дії кредитного договору в односторонньому порядку банком шляхом внесення змін до договору, оскільки без дотримання вищенаведених вимог ст.1056-1ЦК України, така умова договору є нікчемною.

Позивачем не надано до суду належних доказів про урегулювання питання щодо збільшення в односторонньому порядку процентної ставки за кредитом шляхом повідомлення про зазначене позичальника. Разом з тим, Умови та правила надання банківських послуг у Приватбанку, на які посилається банк, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, не підписані відповідачем.

Отже, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача у частині стягнення заборгованості за відсотками підлягають частковому задоволенню.

Згідно за ст.141 ЦПК України судовий збір покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а тому з відповідача на користь відповідача підлягає стягненню суми судового збору в розмірі 1 727,16 грн. (2102,00*88 042,97: 107 150,25)

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 553, 554, 610, 625, 1050 ЦК України, ст. ст. 7, 19, 141, 175, 268, 272, 273, 274, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, п/р № НОМЕР_2 :

-53 503 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот три) грн.84 коп. - заборгованість за тілом кредиту;

- 122 (сто двадцять дві) грн.52 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит;

- 34 416 ( тридцять чотири тисячі чотириста шістнадцять тисяч) грн. 61 коп. - нарахована пеня

- 1 727 (одна тисяча сімсот двадцять сім) грн. 16 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Усього: 89 770 (вісімдесят дев`ять тисяч сімсот сімдесят) грн. 13 коп.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Похваліта С. М.