ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-6855/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Довгопол М.В.,
при секретарі – Дрижирук М.І.,
за участю:
представника відповідача - Стріли П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука до Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
23 грудня 2010 року Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції про визнання неправомірними дій державного виконавця Господарик Н.В. щодо накладення штрафу в розмірі 680 грн. у зв'язку з невиконанням виконавчого листа № 2а-738 згідно рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 року про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік відповідно ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", скасування постанови від 24.11.2010 року про накладення штрафу в розмірі 680 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що виконання судового рішення є неможливим з огляду на те, що Управління праці та соціального захисту населення не призначає та не виплачує щорічну разову допомогу до 5 Травня, рахунки щодо її виплати в управлінні відсутні. Вважає, що рішення суду не виконано з поважних причин, тому постанова про накладення штрафу від 24.11.2010 року є неправомірною та підлягає скасуванню.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, надіслав клопотання, яким просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
У запереченнях вказував на те, що штраф в розмірі 680 грн. на позивача було накладено у відповідності з вимогами ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження” у зв'язку з повторним невиконанням ним рішення суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2011 року до участі у справі залучено ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
У судове засідання третя особа не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи.
З огляду на викладене суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за даної явки.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 24.06.2010 року державним виконавцем Крюківського відділу державного виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції на підставі заяви стягувача від 18.06.2010 року, відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-738, виданого Крюківським районним судом м. Кременчука 09.06.2010 року, про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік відповідно ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (виконавче провадження ВП № 19910652).
Постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику надано строк для добровільного виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука до 01.07.2010 року.
Постановою державного виконавця від 02.07.2010 року виконавче провадження ВП № 19910652 приєднано до зведеного виконавчого провадження, де боржником є Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука.
Листом від 05.07.2010 року за вих. № 3337 позивач повідомив Крюківський відділ ДВС про те, що управління праці та соціального захисту не проводить виплату вищевказаної допомоги та у зв’язку з відсутністю банківського рахунку, з якого вона здійснюється управління 05.07.2010 року направило лист до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області для проведення відповідних виплат.
Актом державного виконавця від 14.07.2010 року було встановлено факт невиконання позивачем рішення суду у наданий строк в частині проведення відповідних виплат та 14.07.2010 року винесено постанову про накладення штрафу на позивача згідно ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження” в розмірі 340 грн., новий строк для виконання встановлено до 23.11.2010 року.
19.11.2010 року позивачем було проведено нарахування допомоги до Дня Перемоги ОСОБА_2 в сумі 3984 грн., про що прийнято розпорядження № 601
Листом від 24.11.2010 року за вих. № 6683 позивач повідомив Крюківський відділ ДВС про те, що управління праці та соціального захисту не проводить виплату вищевказаної допомоги та у зв’язку з відсутністю банківського рахунку, з якого вона здійснюється управління 05.07.2010 року направило лист до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області для проведення відповідних виплат, а 19.11.2010 року –розпорядження з перерахунком допомоги для виплати.
Актом державного виконавця від 24.11.2010 року констатовано факт невиконання позивачем рішення суду у наданий строк в частині проведення стягувачу відповідних виплат.
24.11.2010 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на позивача за невиконання виконавчого документа в розмірі 680 грн.
Із діями державного виконавця по накладенню штрафу в розмірі 680 грн. та постановою про накладення штрафу від 24.11.2010 року позивач не згоден, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваній постанові від 24.11.2010 року, суд виходить із наступного.
Згідно положень статті 1 Закону України “Про виконавче провадження”від 21.04.1999 року № 606-XIV, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 76 Закону України “Про виконавче провадження” після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
Згідно з частиною 2 статті 76 Закону у разі невиконання без поважних причин вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.
Статтею 87 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
Беручи до уваги наведене, а також те, що позивач не виконав рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 року у наданий йому державним виконавцем строк до 01.07.2010 року, у зв'язку з чим постановою від 14.07.2010 року на нього накладено штраф в розмірі 340 грн. (двадцять неоподатковуваних мінімумів), та повторно не виконав рішення суду у наданий йому строк до 23.11.2010 року, суд приходить до висновку, що державний виконавець, прийнявши постанову від 24.11.2010 року про накладення штрафу у подвійному розмірі –680 грн., діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які встановлені Законом України “Про виконавче провадження”, з урахуванням усіх обставин справи.
Доводи позивача про те, що ним не призначається та не виплачується щорічна разова допомога до 5 Травня та відсутні рахунки щодо її виплати, суд оцінює критично.
Відповідно до частини п’ятої статті 124 Конституції України та частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України.
У рішенні по справі "Жовнер проти України" Європейський суд з прав людини звернув увагу на те, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов’язкових судових рішень, які, у країні яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (рішення у справі “Горнсбі проти Греції” (Hornsby c.иce) від 19 березня 1997 року, рішення у справі “Бурдов проти Росії” (Bourdov c.), від 7 травня 2002 року; рішення у справі “Ясіун’єне проти Литви” (Jasiuniene c. Lituanie) від 6 березня 2003; та рішення по справі “Руйану проти Румунії” (Ruianu c.) від 17 червня 2003 року).
При цьому Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях звертав увагу на те, що держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office).
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань (справи “Бурдов проти Росії”, “Кечко проти України”).
Таким чином відсутність у позивача рахунків для виплати коштів, як і посилання на відсутність механізму нарахування та виплати допомоги до 5 травня саме позивачем, не є підставою для невиконання судового рішення.
Суд враховує також те, що позивач не звертався до Крюківського районного суду м. Кременчука із заявами про відстрочення або розстрочення судового рішення, натомість подав до суду заяву про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, у задоволенні якої ухвалою суду від 13.10.2010 року було відмовлено.
Крім того, судом встановлено, що 25.11.2010 року державним виконавцем Крюківського ВДВС було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-738 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”, тобто без фактичного повного виконання судового рішення.
Отже, з огляду на бездіяльність позивача, третьою особою не було реалізовано право, пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке було підтверджене судовим рішенням.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця про накладення штрафу від 24.11.2010 року ґрунтується на вимогах Закону України “Про виконавче провадження” та прийнята з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.
Таким чином, позовні вимоги про її скасування задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог про визнання неправомірними дій щодо накладення штрафу, суд виходить з того, що правові наслідки для позивача створює саме постанова про накладення штрафу від 24.11.2010 року, як рішення суб’єкта владних повноважень, інших дій, крім винесення постанови, які б порушували права позивача, судом не встановлено. Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 87 Закону України “Про виконавче провадження”, статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука до Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та скасування постанови відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 31 січня 2011 року.
Суддя М.В. Довгопол