ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 826/3021/18

адміністративне провадження К/9901/8946/19, К/9901/9039/19, К/9901/10325/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.

секретар судового засідання - Глущенко Д.В.

за участі:

представника позивача Шкаровського Д.О.,

представника відповідача Національного банку України Гончара В.М.,

представника відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченка Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Хрещатик» Славкіної Марини Анатоліївни, Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до касаційної скарги якого приєднались Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс"

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 (колегія суддів: Шейко Т.І., Пащенко К.С., Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 (колегія суддів: Ключкович В.Ю., Губська О.А., Беспалов О.О.)

у справі №826/3021/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КФ "УКРФІНКОМ" до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Людмили Миколаївни, Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» Костенко Ігор Іванович, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Хрещатик» Славкіна Марина Анатоліївна, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «КФ «Укрфінком» (далі - позивач, ТОВ «КФ «Укрфінком») звернулось до суду з позовом до Національного банку України (далі - НБУ), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Людмили Миколаївни, Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенко Ігор Іванович, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Славкіна Марина Анатоліївна; в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду від 05.04.2016 №463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» з моменту його прийняття;

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду від 21.04.2016 № 560 «Про продовження строків тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» з моменту його прийняття;

- скасувати реєстраційну дію приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни про внесення запису № 10741070111000175 від 06.04.2016 у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ) щодо зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (далі - ПАТ «КБ «Хрещатик»);

- визнати протиправним та скасувати рішення Правління НБУ від 02.06.2016 № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» з моменту його прийняття;

- зобов`язати НБУ повернути ПАТ «КБ «Хрещатик» банківську ліцензію від 11.10.2011 №158 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (з додатками) від 11.10.2011 № 158;

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду від 03.06.2016 №913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку» з моменту його прийняття;

- зобов`язати Фонд повернути ПАТ «КБ «Хрещатик» свідоцтво учасника Фонду від 16.10.2012 № 019;

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду від 11.01.2018 № 71 «Про визначення повноважень уповноважених осіб Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» з моменту його прийняття;

- скасувати реєстраційну дію приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Людмили Миколаївни про внесення запису №10741780114000175 від 08.06.2016 у ЄДРПОУ про припинення юридичної особи ПАТ «КБ «Хрещатик» в результаті ліквідації;

- скасувати реєстраційну дію приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Людмили Миколаївни про внесення запису № 10741070115000175 від 09.06.2016 у ЄДРПОУ про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах - зміну відомостей про керівника юридичної особи ПАТ «КБ «Хрещатик»;

- скасувати реєстраційну дію державного реєстратора Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про внесення запису № 10741070116000175 від 22.01.2018 у ЄДРПОУ про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах - зміна складу підписантів.

Позов обгрунтований тим, що постанову НБУ №234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» скасовано, а інших підстав для прийняття Фондом рішень № 463 та № 560 не існує, відтак похідні постанови НБУ є протиправними і підлягають скасуванню. Також позивач стверджує, що оскільки зазначену постанову НБУ судом визнано протиправною та скасовано, у Фонду були відсутні повноваження щодо внесення пропозиції НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, у зв`язку з чим рішення НБУ №46-рш є протиправним та підлягає скасуванню, а з огляду на те, що саме на підставі вказаного рішення ПАТ «КБ «Хрещатик» зобов`язано повернути банківську ліцензію від 11.10.2011 № 158 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (з додатками) від 11.10.2011 № 158, вказані ліцензії також підлягають поверненню ПАТ «КБ «Хрещатик». З аналогічних підстав позивач вважає рішення Фонду № 913 та № 71 протиправними і такими, що підлягають скасуванню, а зважаючи на те, що саме на підставі рішення Фонду № 913 відкликано з ПАТ «КБ «Хрещатик» свідоцтво учасника Фонду від 16.10.2012 № 019, останнє підлягає поверненню ПАТ «КБ «Хрещатик». Позивач вказує і на те, що оскільки названі рішення НБУ та Фонду є протиправними та підлягають скасуванню, реєстраційні дії №10741070111000175, №10741780114000175, №10741070115000175, №10741070116000175, як наслідок, також підлягають скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019, позов задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.04.2016 № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку»;

визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.04.2016 № 560 «Про продовження строків тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик»;

скасовано реєстраційну дію приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни про внесення запису від 06.04.2016 № 10741070111000175 у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»;

визнано протиправним та скасовано рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»;

зобов`язано Національний банк України повернути Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Хрещатик» банківську ліцензію від 11.10.2011 № 158 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (з додатками) від 11.10.2011 № 158.

визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.06.2016 № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку»;

зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Хрещатик» свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.10.2012 № 019;

визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.01.2018 № 71;

скасовано реєстраційну дію приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Людмили Миколаївни про внесення запису від 08.06.2016 № 10741780114000175 у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в результаті ліквідації;

скасовано реєстраційну дію приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Людмили Миколаївни про внесення запису від 09.06.2016 № 10741070115000175 у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах - зміну відомостей про керівника юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»;

скасовано реєстраційну дію державного реєстратора Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про внесення запису від 22.01.2018 № 10741070116000175 у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах - зміна складу підписантів Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»;

в решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Хрещатик», Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Верховного Суду від 18.04.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національного банку України.

Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Хрещатик».

Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2019 прийнято заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс" про приєднання до касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2019 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" про приєднання до касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У відзивах на касаційні скарги, позивач просить відмовити в їх задоволенні, а судові рішення залишити без змін.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

Касаційна скарга Національного банку України обгрунтована тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом.

Також скаржник вказує, що відповідно до ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу. Таким чином, виключно Національний банк України має повноваження на застосування адекватно вчиненому порушенню або рівню загрози кредиторам та вкладникам заходів впливу до банків України.

Звертає увагу, що суди втрутились в дискреційні повноваження Нацбанку.

Вказує, що оскаржувана постанова правління Національного банку - це акт індивідуальної дії, а отже є актом одноразового застосування, та на час звернення позивача до суду вже не діяла, оскільки вичерпала свою дію з моменту її застосування, а саме з моменту запровадження в банку ліквідаційної процедури та делегування повноважень ліквідатора банку.

Відкликання банківської ліцензії було здійснено за пропозицією ФГВФО на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Хрещатик» обгрунтовано тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом. Зазначає, що сплинуло майже два роки після прийняття оскаржуваних рішень Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а позивач мав об`єктивну можливість своєчасно дізнатися про порушене право з інформації, розміщеної на офіційних сайтах Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в мережі Інтернет, друкованих ЗМІ та ін. Наведені ТОВ «КФ «Укрфінком» причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними. Вказує, що акціонер банку не був об`єктом нагляду (перевірки) Національного банку України в частині порушень, які були підставою для застосування таких заходів впливу, як віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та ліквідація банку, а такі заходи застосовані виключно до банку, як юридичної особи та банк, в свою чергу, не уповноважував акціонера на оскарження таких рішень НБУ, тому виключно банк має право оскаржувати рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Отже, суди дійшли помилкового висновку про наявність у позивача права на оскарження рішень Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вказує, що спір у цій справі має приватноправовий характер, оскільки рішення НБУ № 46-рш та рішення Фонду № 463, 560, 913 та № 71 порушують права позивача як акціонера та власника істотної участі ПАТ «КБ «Хрещатик», на отримання прибутку від свого майна (акцій), а також здійснення управління майном як акціонером.

Касаційна скарга ФГВФО обгрунтована тим, що публічні правовідносини в цьому випадку складаються між регулятором та піднаглядним суб`єктом. Оскаржуваний акт індивідуальної дії - захід впливу, застосований регулятором до піднаглядного суб`єкта в межах нагляду. З позовом до суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «КФ «Укрфінком», яке є власником істотної участі ПАТ «КБ «Хрещатик». Водночас, позивач як акціонер піднаглядного суб`єкта не є учасником публічних правовідносин. Наявність порушеного права позивач обґрунтовував тим, що в результаті прийняття оскаржуваних рішень він позбавлений можливості отримувати дивіденди від своїх акцій, а також можливості брати участь в управлінні товариством та в розподілі прибутку товариства, тобто заявив про порушені права акціонера, які за своєю правовою природою є приватними. Таким чином, відсутність у позивача інтересу, відсутність в нього права на позов у матеріально-правовому значенні має наслідком відмову в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

ІУ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами встановлено, що постановою Правління НБУ від 04.04.2016 № 231/БТ «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії проблемних» ПАТ «КБ «Хрещатик» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.

05.04.2016 постановою Правління НБУ № 234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» ПАТ «КБ «Хрещатик» віднесено до категорії неплатоспроможних, а постанову, зокрема, від 04.04.2016 № 231/БТ визнано такою, що втратила чинність.

У подальшому, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 12, статей 34-37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на підставі постанови Правління НБУ від 05.04.2016 № 234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05.04.2016 № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» (т. 2 а. с. 284), згідно з яким розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку І.І. строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21.04.2016 №560 продовжено строки дії тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно.

З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2016, за результатами розгляду пропозиції Фонду щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик», викладеної у листі від 30.05.2016 № 21-25470/16, пояснювальної записки Департаменту банківського нагляду, Правління НБУ прийняло спірне рішення № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик».

На підставі вказаного рішення Правління НБУ, виконавчою дирекцією Фонду прийнято оскаржуване рішення від 03.06.2016 № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» з 06.06.2016 до 05.06.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Костенку І.І. на два роки з 06.06.2016 до 05.06.2018 включно.

06.04.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. вчинено реєстраційну дію - внесено запис №10741070111000175 у ЄДРПОУ - зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, а саме: зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів ПАТ «КБ «Хрещатик».

В наступному, 08.06.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.М. вчинено реєстраційну дію - внесено запис №10741780114000175 у ЄДРПОУ - рішення державного органу про припинення юридичної особи ПАТ «КБ «Хрещатик» в результаті ліквідації.

09.06.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.М. вчинено реєстраційну дію - внесено запис №10741070115000175 у ЄДРПОУ - зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах - зміна відомостей про керівника юридичної особи ПАТ «КБ «Хрещатик».

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 11.01.2018 №71 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Хрещатик», делеговані провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Костенку І.І. З 12.01.2018 призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Костенка І.І. уповноваженою особою Фонду та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: пунктами 1, 2, 3, 4, 6, 7, 9 частини другої статті 37, статті 38, пунктами 1, 3, 5, 6, 7 частин першої, другої статті 48, статтями 49, 52, 52(1), 53 Закону та інші повноваження, що виходять з мети та суті Закону, відповідно до розподілу обов`язків. З 12.01.2018 призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Славкіну М.А. уповноваженою особою Фонду та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені Законом, а саме: пунктами 3, 5, 7, 8, 9 частини другої статті 37, пунктами 2, 4, 5, 6, 9 частин першої, другої статті 48, статей 50, 51, 53 Закону та інші повноваження, що виходять з мети та суті Закону, відповідно до розподілу обов`язків.

22.01.2018 державним реєстратором Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації вчинено реєстраційну дію - внесено запис № 10741070116000175 у ЄДРПОУ - зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах - зміна складу підписантів ПАТ «КБ «Хрещатик».

Водночас, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 та Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017, у справі № 826/6665/16 визнано протиправною та скасовано постанову НБУ від 05.04.2016 №234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних», що і було покладено позивачем в основу доводів даного позову.

V. ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 та Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017, у справі №826/6665/16 визнано протиправною та скасовано постанову НБУ від 05.04.2016 №234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних». Відтак інших підстав для прийняття Фондом рішень № 463 та № 560 не існує, а тому останні є протиправними і підлягають скасуванню. Також у Фонду були відсутні повноваження щодо внесення пропозиції НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, у зв`язку з чим рішення НБУ №46-рш є протиправним та підлягає скасуванню, а з огляду на те, що саме на підставі вказаного рішення ПАТ «КБ «Хрещатик» зобов`язано повернути банківську ліцензію від 11.10.2011 № 158 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (з додатками) від 11.10.2011 № 158, вказані ліцензії також підлягають поверненню ПАТ «КБ «Хрещатик».

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

VІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ ВЕХОВНОГО СУДУ

Щодо права позивача на звернення до суду.

В обґрунтування касаційної скарги відповідачі посилаються на те, що позивач не має права на звернення до суду від імені та в інтересах банку та про відсутність порушеного права позивача.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено право на звернення до суду і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Основного Закону). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України та ст.ст. 2, 5 КАС України.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Як встановлено судами у цій справі ТОВ «КФ «Укрфінком» є власником простих іменних акцій в бездокументарній формі ПАТ «КБ «Хрещатик» у кількості 336731 штук номінальною вартістю 1144,00 грн. кожна, що становить 37,4426% статутного капіталу ПАТ «КБ «Хрещатик».

Подібні правовідносини вже були предметом дослідження Верховним Судом у справі №826/2184/17 за позовом ТОВ "Авангард-Експо" до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Златобанк", про визнання протиправними та скасування рішень. Серед іншого, скаржники зазначали, що законодавством не передбачено право акціонера звертатися до адміністративного суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому за статутом.

З посиланням на рішення у справі "Фельдман, Банк "Слов`янський" проти України (Заява № 42758/05, 21.12.2017) Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 05.02.2019 дійшла висновку, що після введення тимчасової адміністрації всі повноваження виконавчого органу (правління) банку призупиняються, а у разі ліквідації припиняються. Ураховуючи викладене, банк як юридична особа в особі її органів правління позбавлений будь-якої можливості на звернення до суду за захистом порушених прав банку (його акціонерів) з метою оскарження відповідного рішення НБУ, зокрема, про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. ФГВФО чи його уповноважена особа, якій делеговано повноваження тимчасового адміністратора банку (ліквідатора), у силу норм Закону № 4452-VI свою діяльність спрямовують на співпрацю з НБУ, а не на звернення до суду з вимогами щодо визнання протиправними дій НБУ та/або оскарження прийнятих НБУ рішень.

Позивачем у справі є особа, на захист прав чи інтересів якої спрямовані позовні вимоги. У цій справі йдеться про порушення прав ПАТ "Златобанк", а не ТОВ "Авангард-Експо". Способи захисту, про застосування яких просить позивач, направлені на відновлення прав та інтересів ПАТ "Златобанк", а не ТОВ "Авангард-Експо". Тому позивачем у цій справі має бути не ТОВ "Авангард-Експо", а ПАТ "Златобанк".

Водночас, ТОВ "Авангард-Експо", яке звернулося з позовною заявою фактично в інтересах ПАТ "Златобанк", як контролюючий акціонер банку, за звичайних обставин не вправі звертатись до суду в інтересах позивача - ПАТ "Златобанк", але, ураховуючи, що виконавчі органи ПАТ "Златобанк" були позбавлені своїх повноважень, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків про існування виключних обставин, у силу яких слід визнати повноваження контролюючого акціонера, тобто ТОВ "Авангард-Експо" звернутись до суду з позовом у цій справі в інтересах ПАТ "Златобанк", і призначити осіб, уповноважених на процесуальне представництво.

Верховний Суд України у постанові від 27.06.2017 у справі № 826/4275/16 (провадження № 21-3739а16) за подібних обставин, серед іншого, дійшов висновків, що спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, і що особа, яка є власником істотної участі в банку, має право звертатись до суду у зв`язку із втручанням органів державної влади в особі НБУ та Фонду в діяльність банку. Велика Палата Верховного Суду погодилася з правовими висновками Верховного Суду України в цій частині, але вважала за необхідне уточнити, що така особа діє від імені банку, а не у власних інтересах.

Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини та доводи касаційної скарги у цій справі не дають підстав для того, щоб не погодитися з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у рішенні від 05.02.2019 у справі № 826/2184/17, та не врахувати їх під час вирішення цієї справи.

З урахуванням таких мотивів колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності у позивача права звернення до суду і відхиляє доводи касаційних скарг в цій частині.

НБУ в касаційній скарзі вказує, що оскаржувана постанова правління Національного банку - це акт індивідуальної дії, а отже є актом одноразового застосування, та на час звернення позивача до суду вже не діяла, оскільки вичерпала свою дію з моменту її застосування, а саме з моменту запровадження в банку ліквідаційної процедури та делегування повноважень ліквідатора банку.

Так, як встановлено з матеріалів справи, вказане рішення НБУ прийняте Фондом до виконання та останнім розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик», яка досі триває, що не тільки не заперечувалося сторонами, а і підтверджується даними ЄДРПОУ, згідно з якими ПАТ «КБ «Хрещатик» не припинено, а перебуває у стані припинення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі №925/698/16, вирішуючи питання можливості відновлення банківської діяльності Банку після відкликання НБУ банківської ліцензії на підставі скасування відповідного рішення НБУ, дійшла наступних висновків.

«…Якщо банк вважає, що діями НБУ здійснене незаконне втручання у діяльність банку, то він має захищати свої права відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 5 Закону про банки, вимагаючи відшкодування заподіяної шкоди у порядку, визначеному законом.

НБУ може поновити банківську ліцензію ПАТ «Український інноваційний банк» у разі приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства, яке регулює банківську діяльність в Україні.

Скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом.

Управління банком Фондом у такому разі припиняється лише після прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ.» Водночас, відсутність «механізму відновлення» банку не нівелює гарантоване Конвенцією, Конституцією України та КАС України право позивача на захист - ефективний захист у сфері публічно-правових відносин та, відповідно, не є перешкодою для відновлення порушених прав позивача.

Інакше кажучи, відмова у позові внаслідок відсутності такого механізму нівелює саму суть звернення до суду особи, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та виключає можливість надати захист від можливого свавілля суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах.

Більше того, вказані обставини не є підставою не надавати особі, за умови встановлення протиправності, рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень ефективний захист її прав, свобод та інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, тобто ненадання такого захисту буде суперечити самому завданню адміністративного судочинства.

Крім того, колегією суддів також враховується, що позивач не просить суд зобов`язати НБУ та/чи Фонд відновити роботу банку або будь-яким іншим чином сприяти такому відновленню.

Щодо строків звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судами встановлено, що листом від 20.02.2018 ТОВ «КФ «Укрфінком» було повідомлено про судові рішення у справі №826/6665/16, а також запропоновано звернутися до суду за захистом своїх порушених прав як власника істотної участі ПАТ «КБ «Хрещатик».

При цьому, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 у справі №826/6665/16 у ЄДРСР відсутні у відкритому доступі, так як розголошення такої інформації (оприлюднення даних рішень) заборонено згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" (п. 4 ст. 7), а позивач не був учасником даного спору.

Зважаючи, що підстави для звернення до суду з цим позовом виникли за наслідками судових рішень у справі №826/6665/16, якими визнано протиправною та скасовано постанову НБУ від 05.04.2016 №234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних», то позивач дізнався про порушення свого права лише 20.02.2018, оскільки судові рішення суду першої та апеляційної інстанції у справі №826/6665/16 у відкритому доступі у ЄДРСР відсутні, при цьому ані Національний банк України, ані Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не повідомляли ТОВ «КФ «Укрфінком» про прийняття оскаржуваних рішень та судових рішень у справі № 826/6665/16, а отже у ТОВ «КФ «Укрфінком» була відсутня можливість дізнатися про відповідні факти з офіційних джерел у встановлений законом строк.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для поновлення процесуального строку звернення до суду.

Щодо підсудності цього спору.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; при цьому публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є характер спору. Публічно-правовим спором, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спір між учасниками публічно-правових відносин, що стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, або такий, що йому не суперечить.

Колегія суддів в даному випадку зазначає, що виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та складу учасників справи, зважаючи на зміст спірних правовідносин, даний спір підсудний адміністративному суду, оскільки оскаржувані дії та рішення суб`єкта владних повноважень вчинені відповідачами не у зв`язку із правовідносинами між позивачем і ними, а у зв`язку із здійсненням публічних функцій, безпосередньо пов`язані із регулюванням банківської діяльності з боку уповноважених Державою суб`єктів, і в даному випадку відповідачі виконували делеговану державою публічну функцію, наслідком здійснення якої і стали оскаржувані дії та рішення.

Справи з подібними спірними правовідносинами неодноразово розглядались Верховним Судом, зокрема № 826/2184/17, № 826/6665/16, № 826/171/17 в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для закриття провадження в адміністративній справі.

Щодо оскарження рішень ФГВФО та постанови НБУ

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у редакції, чинній на момент прийняття рішення від 05.04.2016 № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку: делегує та відкликає всі або частину своїх повноважень колегіальним органам та/або уповноваженій особі (кільком уповноваженим особам) Фонду в обсягах, визначеним цим Законом.

Частиною першою статті 34 названого Закону передбачено, що Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Єдиною підставою для прийняття Фондом рішення від 05.04.2016 № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» є постанова НБУ від 05.04.2016 № 234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних».

Постанова НБУ від 05.04.2016 № 234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» була предметом судового розгляду.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 та Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017, у справі № 826/6665/16 визнано протиправною та скасовано постанову НБУ від 05.04.2016 № 234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних».

Постановою Верховного Суду від 16.05.2019 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017. Справу № 826/6665/16 передано на розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2021, в задоволенні позову відмовлено.

Підставою для відмови у задоволенні позову стала відсутність підстав для захисту та відновлення прав позивачів, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі №640/18835/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ «УКРФІНКОМ» до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Шевченко Олександр Володимирович, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Хрещатик» Луньо Ілля Вікторович про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, зокрема визнано протиправною та скасовано Постанову Правління Національного банку України від 05.04.2016 року № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних».

Отже рішенням суду у справі № 640/18835/19, яке набрало законної сили 13.10.2020, визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 05.04.2016 № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних».

Зі змісту статей 34-37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» випливає, що процедура здійснення тимчасової адміністрації банку застосовується Фондом щодо банку, який рішенням НБУ віднесено до категорії неплатоспроможних, з метою виведення такого банку з ринку.

За таких обставин, рішення НБУ від 05.04.2016 № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», підгрунтям для ухвалення якого є постанова НБУ від 05.04.2016 № 234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних», яка водночас скасована, підлягає скасуванню.

Отже, рішення виконавчої дирекції Фонду від 21.04.2016 № 560, яким продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно, також підлягає скасуванню, як похідне від первісного рішення від 05.04.2016 № 463.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку, зокрема, звертається до Національного банку України з пропозицією про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частинами 1-4 статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» НБУ приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, зокрема, відповідно до плану врегулювання. Національний банк України зобов`язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п`яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення. Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

План врегулювання - рішення Фонду, що визначає спосіб, економічне обґрунтування, строки та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку (пункт 10 частини першої статті 2 вказаного Закону).

Отже, з аналізу змісту вказаних норм зазначеного Закону вбачається, що Фонд має право внести до НБУ пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, а НБУ - прийняти таку пропозицію та, як наслідок, винести відповідне рішення, тільки у випадку віднесення банку до категорії неплатоспроможних. В свою чергу, тільки після отримання рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, Фонд, не пізніше наступного робочого дня, розпочинає процедуру ліквідації банку.

Судами встановлено, що 30.05.2016 Фонд звернувся до НБУ з пропозицією № 21-25470/16 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик», в якій, з посиланням на ч. 2 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», пропонував відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «КБ «Хрещатик» з 06.06.2016 відповідно до плану врегулювання.

Поряд з цим, з пояснювальної записки Департаменту банківського нагляду від 02.06.2016, на яку, окрім вказаної пропозиції Фонду та норм Законів і підзаконних актів, у спірному рішенні від 02.06.2016 № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» посилається НБУ, вбачається, що згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.05.2016 № 655 (зі змінами) затверджено план врегулювання неплатоспроможного банку ПАТ «КБ «Хрещатик», яким передбачено проведення відкритого конкурсу серед попередньо кваліфікованих осіб з метою виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом створення перехідного банку на базі активів ПАТ «КБ «Хрещатик». Згідно з рішенням Фонду від 27.05.2016 № 862 змінено спосіб виведення банку з ринку з «відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією» на «ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб». Врешті, Департамент пропонує підтримати пропозицію Фонду та прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик».

Таким чином, єдиною підставою для прийняття НБУ рішення від 02.06.2016 № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» є пропозиція Фонду.

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 сформульовано висновок, про те, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (пункт 32 рішення).

Отже, станом на дату розгляду справи судами в межах адміністративної справи № 826/6665/16, а в подальшому судовим рішенням, що набрало законної сили у справі № 640/18835/19 встановлено відсутність підстав для визнання ПАТ «КБ «Хрещатик» неплатоспроможним та скасовано постанову НБУ від 05.04.2016 № 234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних».

З огляду на те, що, постанова НБУ від 05.04.2016 № 234 визнана протиправною та скасована, а рішення Фонду від 05.04.2016 № 463, прийняте на підставі вказаної постанови, також є протиправним і таким, що підлягає скасуванню, то у Фонду відсутні підстави для надання НБУ пропозиції про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик», тому рішення НБУ від 02.06.2016 № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо доводів в частині втручання судом в дискреційні повноваження НБУ

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Так, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Судами правильно зазначено, що як слідує з вимог статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п`яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку є обов`язком, а не правом НБУ, що виключає можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів юридично допустимих рішень, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За таких обставин, помилковими є посилання НБУ на те, що прийняття ним рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку є виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями) НБУ, а втручання суду в таку діяльність є формою узурпації влади, оскільки у разі задоволення даного адміністративного позову буде мати місце втручання суду у дискреційні повноваження НБУ, що є порушенням принципу механізму стримувань та противаг, який закріплено у статті 6 Конституції України.

Також колегія суддів не приймає посилання касаційної скарги НБУ щодо виключної дискреції та неможливості перегляду судом його рішень, оскільки такі доводи є такими, що унеможливлюють сам факт звернення особи з позовом до суб`єкта владних повноважень, що не узгоджується як з приписами КАС України так і з відповідними нормами Конституції України щодо судового контролю за діями (рішеннями) суб`єкта владних повноважень.

Щодо позовних вимог пов?язаних з відновленням банківської діяльності.

23.05.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" від 13.05.2020 №590-IX (далі Закон №590-IX).

Цим Законом, серед іншого, доповнено КАС України статтею 2661, якою встановлено особливості провадження у справах щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Кабінету Міністрів України стосовно виведення банків з ринку.

Частиною першою статті 2661 КАС України визначено адміністративні справи, на розгляд яких поширюються правила цієї статті, до яких віднесені справи щодо:

1) законності індивідуальних актів Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку, про затвердження пропозиції Національного банку України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

2) законності індивідуальних актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації у банку, про початок процедури ліквідації банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких інших індивідуальних актів, прийнятих на його виконання, а також індивідуальних актів щодо призначення уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, делегування їм повноважень;

3) законності рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

4) законності індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

5) законності індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Згідно з частиною сьомою статті 2661 КАС України суд за результатами розгляду адміністративних справ, визначених частиною першою цієї статті, може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення, визначеного частиною першою цієї статті, або окремих його положень;

2) стягнення з відповідача (відповідачів) коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправним (незаконним) індивідуальним актом/рішенням, якщо така вимога заявлена позивачем одночасно з вимогою про визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення;

3) відмову в задоволенні позовних вимог (повністю або частково).

Згідно частиною восьмою цієї статті особливості визначення розміру шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами/рішеннями, зазначеними у частині першій цієї статті, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення, визначеного частиною першою цієї статті, або окремих його положень:

1) не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи правовий статус цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення;

2) не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку;

3) не породжує будь-яких прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування заподіяної шкоди (частина дев`ята ст. 266-1 КАС України).

Відповідно до частини десятої статті 2661 КАС України суд не може прийняти будь-яке інше рішення, що може мати наслідком зупинення/припинення розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та/або ліквідації банку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №590-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до дня набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону №590-IX судові провадження в адміністративних справах, визначених частиною першою статті 266-1 КАС України, в яких предметом спору є вимоги, що не відповідають нормам частин сьомої - десятої статті 266-1 КАС України, і судовий розгляд яких станом на день набрання чинності цим Законом не завершений у судах першої, апеляційної або касаційної інстанцій шляхом постановлення рішення (ухвали, постанови), підлягають закриттю у відповідній частині судом, який розглядає справу.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, за правилами норм частин сьомої - десятої статті 266-1 КАС України до компетенції суду віднесено розгляд позовних вимог про:

- визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду від 05.04.2016 №463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» з моменту його прийняття;

- визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду від 21.04.2016 № 560 «Про продовження строків тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» з моменту його прийняття;

- визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2016 № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» з моменту його прийняття;

- визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду від 03.06.2016 №913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку» з моменту його прийняття;

- визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду від 11.01.2018 № 71 «Про визначення повноважень уповноважених осіб Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» з моменту його прийняття.

Решта позовних вимог не можуть бути предметом адміністративного спору, а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю відповідно до вимог пункту 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону №590-IX.

Аналогічний підхід застосовано у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №826/4275/16, від 15.07.2020 у справі № 826/2607/16 і колегія суддів не вбачає підстав відступати від таких правових висновків.

Відповідно до статті 349 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За правилами пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки Законом №590-IX врегульовано порядок судового захисту у спірних правовідносинах, а тому суд не роз?яснює сторонам до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи в порядку частини першої статті 239 КАС України.

Керуючись статтями 266-1, 341, 344, 349, 350, 354 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Хрещатик» Славкіної Марини Анатоліївни, Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до касаційної скарги якого приєднались Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 скасувати в частині задоволення позовних вимог про:

- скасування реєстраційної дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни про внесення запису № 10741070111000175 від 06.04.2016 у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ) щодо зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (далі - ПАТ «КБ «Хрещатик»);

- зобов`язання НБУ повернути ПАТ «КБ «Хрещатик» банківську ліцензію від 11.10.2011 №158 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (з додатками) від 11.10.2011 № 158;

- зобов`язання Фонду повернути ПАТ «КБ «Хрещатик» свідоцтво учасника Фонду від 16.10.2012 № 019;

- скасування реєстраційної дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Людмили Миколаївни про внесення запису №10741780114000175 від 08.06.2016 у ЄДРПОУ про припинення юридичної особи ПАТ «КБ «Хрещатик» в результаті ліквідації;

- скасування реєстраційної дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Людмили Миколаївни про внесення запису №10741070115000175 від 09.06.2016 у ЄДРПОУ про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах - зміну відомостей про керівника юридичної особи ПАТ «КБ «Хрещатик»;

- скасування реєстраційної дії державного реєстратора Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про внесення запису № 10741070116000175 від 22.01.2018 у ЄДРПОУ про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах - зміна складу підписантів.

Провадження у справі в цій частині закрити.

В решті судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко