ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2011 р. Справа № 2-а-5288/10/0270
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,
при секретарі судового засідання: Оніщенко Петрі Анатолійовичу
за участю представників сторін:
позивача: Піжук С.В.,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Могилів-Подільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до: ОСОБА_3
про: стягнення допомоги по безробіттю, -
ВСТАНОВИВ :
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Могилів-Подільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Могилів-Подільський МЦЗ) до ОСОБА_3 про стягнення допомоги по безробіттю.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.12.2008 року Могилів-Подільським МЦЗ ОСОБА_3 надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до вимог Закону України "Про зайнятість населення". Проведеною перевіркою обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, проведеної посадовою особою позивача встановлено, що ОСОБА_3 у період отримання допомоги по безробіттю був зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 10.08.2010 року ОСОБА_3 зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 10.07.2008 року. Вказане, на думку позивача, призвело до не дотримання відповідачем вимог ст. 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо подання особою до центру зайнятості відомостей, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю. З врахуванням вищевикладеного Могилів-Подільським МЦЗ прийнято наказ від 12.08.2010 року №112 про стягнення зайво виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття з вини особи - ОСОБА_3 у загальній сумі 1657,82 грн. На дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість у сумі 1557,82 грн., заборгованість у сумі 100,0 грн. він добровільно погасив. Оскільки, відповідач у визначений законодавством термін добровільно не повернув у повному розмірі отриману допомогу по безробіттю, Могилів-Подільський МЦЗ звернувся до суду з позовом про примусове стягнення з ОСОБА_3 допомоги по безробіттю у сумі 1557,82 гривень.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву від 26.01.2011 року, в якій вказав, що позов визнає повністю та просив суд розгляд справи провести без його участі.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 звертався до Могилів-Подільського МЦЗ з заявою від 01.12.2008 року про працевлаштування та надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" і "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (а.с. 7). У вказаній заяві відповідач зазначив, що він не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує.
Керуючись ч.1 ст.22 та ч.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п. 2.1 Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці і соціальної політики України №307 від 20.11.2000, Моглів-Подільським МЦЗ ОСОБА_3 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 01.12.208 року.
Відповідно до ст. ст. 35, 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №60/62 від 13.02.2009 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №232/16248 від 12.03.2009 року, посадовими особами позивача проведено SQL - запит щодо виявлення осіб (починаючи з 01.01.2007 року), які на день надання статусу безробітного не припинили приватну підприємницьку діяльність або в період перебування у статусі безробіття її зареєстрували. Згідно зазначеного SQL - запиту встановлено, що ОСОБА_3, перебуваючи на обліку в Могилів-Подільському МЦЗ з 01.12.2008 року по 19.07.2009 року, приховав відомості про те, що він являється фізичною особою - підприємцем.
Для підтвердження даної інформації позивачем 10.08.2010 року направлено запит про видачу довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до державного реєстратора Могилів-Подільської РДА. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 8) ОСОБА_3 зареєстрований фізичною особою - підприємцем з 10.07.2008 року.
10.08.2010 року посадовою особою позивача складено акт №20/15 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (а.с. 5-6), яким встановлено факт реєстрації ОСОБА_3 як фізичної особи-підприємця під час перебування на обліку в Могилів-Подільському МЦЗ та отримання допомоги по безробіттю у загальній сумі 1657,82 гривень.
Згідно з п.п. 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 №357, у разі встановлення центрами зайнятості недостовірних даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів приймається директором центу зайнятості і оформляються наказом.
З метою недопущення нецільового використання коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, керуючись ч.3 ст.36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", директором Могилів-Подільського МЦЗ прийнято наказ №112 від 12.08.2010 року про стягнення зайво виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття з вини особи (а.с. 11). Так, зв'язку з тим, що ОСОБА_3 у період отримання допомоги по безробіттю одночасно був зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідача зобов'язано повернути кошти, що були затрачені Фондом на виплату йому допомоги по безробіттю в сумі 1657,82 гривень
Могилів-Подільський МЦЗ листами від 16.08.2010 року №01-1170 (а.с. 9) та від 06.12.2010 року №06-1751 (а.с. 10) повідомляв ОСОБА_3 про необхідність відшкодування ним неправомірно отриманих коштів - допомоги по безробіттю. На дату звернення до суду ОСОБА_3 сплачено до Могилів-Подільського МЦЗ 100,0 грн. неправомірно отриманої допомоги по безробіттю (а.с. 15). Допомогу по безробіттю у сумі 1557,82 грн. відповідачем на дату звернення до суду не повернуто.
Суд приймає до уваги заяву відповідача від 26.01.2011 року, в якій він вказав, що позов визнає повністю.
Згідно із ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Абзац 1 ч. 3 цієї статті Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 11.03.2008 року №125/116, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
З системного аналізу встановлених в судовому засіданні обставин адміністративної справи та положень чинного законодавства, судом встановлено, що кошти по безробіттю, виплачені ОСОБА_3 Могилів-Подільським МЦЗ, отримані ним протиправно, на підставі недостовірних відомостей, а тому підлягають стягненню на користь позивача.
Відповідачем надано до суду підтвердження сплати суми безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 100,0 грн., доказів про сплату решти заборгованості у сумі 1557,82 грн. ОСОБА_3 не надано. Крім того, суду приймає до уваги факт визнання позовних вимог повністю.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи встановлені з матеріалів адміністративної справи обставини, вищезазначені положення чинного законодавства України та визнання відповідачем позовних вимог, суд, вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_3 1557,82 грн. допомоги по безробіттю є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.
Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1, допомогу по безробіттю в сумі 1557,82 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят сім гривень вісімдесят дві копійки) на рахунок Могилів-Подільського міськрайонного центру зайнятості: одержувач: Державний бюджет м. Могилів-Подільський, р/р №37174001000871 в ГУДК України у Вінницькій області, ЄДРПОУ: 20092205, МФО: 802015, призначення платежу: повернення допомоги по безробіттю за 2008-2009 роки від ОСОБА_3.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Загороднюк Андрій Григорович