Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #132525724

Ухвала

02 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 2-229/2010

провадження № 61-16750ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Коваль Юлією Олександрівною, на постанову Черкаського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Свидівоцької сільської ради Черкаського району, третя особа - Громадське об`єднання Дачний кооператив «Дніпро», про визнання права власності на будинок,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Свидівоцької сільської ради Черкаського району, третя особа - Громадське об`єднання Дачний кооператив «Дніпро» (далі - ГО ДК «Дніпро»), про визнання права власності на будинок.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 , видане 27 грудня 2005 року Свидівоцькою сільською радою Черкаського району в частині визнання за ГО ДК «Дніпро» права власності на будинок відпочинку, позначений у технічній документації літер. «2 П», розташований на АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на будинок відпочинку, позначений у технічній документації літер. «2 П», розташований на АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із вказаним судовим рішення, Асоціація керівників шкіл м. Черкаси, яка не брала участі у справи, звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2010 року.

Крім того, у листопаді 2020 року заступник керівника Черкаської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, звернувся до суду із заявою про приєднання до апеляційної скарги Асоціації керівників шкіл м. Черкаси на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2010 року.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Асоціації керівників шкіл м. Черкаси на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2010 року та заявою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, про приєднання до апеляційної скарги Асоціації керівників шкіл м. Черкаси на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2010 року закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Постановою Верховного Суду від 31 березня 2021 року касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, задоволено.

Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року апеляційну скаргу Асоціації керівників шкіл м. Черкаси на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2010 року та заяву заступника керівника Черкаської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, про приєднання до апеляційної скарги Асоціації керівників шкіл м. Черкаси на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2010 року задоволено.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2010 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У жовтні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Коваль Ю. О., на постанову Черкаського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 листопада 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Коваль Ю. О., залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику надати до суду касаційної інстанції належно оформлений документ, що підтверджує повноваження представника, який підписав касаційну скаргу; уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк ОСОБА_1 направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 листопада 2021 року, вважаючи, що вимоги ухвали виконано.

Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного судуу складі Верховного Суду від 04 листопада 2021 року виконано заявником не у повному обсязі, оскільки у касаційній скарзі на порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України не зазначено підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав).

Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В уточненій редакції касаційної скарги, поданої на виконання ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 листопада 2021 року, як на підстави касаційного оскарження ОСОБА_1 посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, проте, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник не зазначає щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, без зазначення конкретної норми права, яку неправильно застосував апеляційний суд не дає підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 узагальнено зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права, проте не наводить конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Посилання у касаційній скарзі виключно на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків, визначених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Згідно із частиною третьою статті 185, частиною другою статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Оскільки у відведений судом строк, станом на 02 грудня 2021 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 листопада 2021 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Коваль Ю. О., на постанову Черкаського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року потрібно вважати неподаною та повернути.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Коваль Юлією Олександрівною, на постанову Черкаського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Свидівоцької сільської ради Черкаського району, третя особа - Громадське об`єднання Дачний кооператив «Дніпро», про визнання права власності на будинок вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець



  • Номер: 22-з/821/94/21
  • Опис: про ухвалення додаткового рішення
  • Тип справи: на заяву (роз'яснення рішення суду, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, повернення судового збору, додаткове рішення суду)
  • Номер справи: 2-229/2010
  • Суд: Черкаський апеляційний суд
  • Суддя: Лідовець Руслан Анатолійович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 17.12.2021
  • Дата етапу: 17.12.2021
  • Номер: 22-ц/801/767/2022
  • Опис: за матеріалами заяви Терлецького Олександра Олеговича про заміну про заміну сторони виконавчого провадження у справі №2-229/2010
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-229/2010
  • Суд: Вінницький апеляційний суд
  • Суддя: Лідовець Руслан Анатолійович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 14.03.2022
  • Дата етапу: 14.03.2022
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація