ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року м.Харків Справа № 922/2999/21

Провадження № 30/913/565/21

Господарський суд Луганської області у складі судді Голенко І.П., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 21.07.2021

Товариства з обмеженою відповідальністю "Федик Труск Центр", с. Перебиківці Хотинського району Чернівецької області

до відповідача - Приватного підприємства "Азуріт", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 38 999 грн 12 коп.

Секретар судового засідання: Соколенко Ю.О.

У засіданні брали участь:

від позивача (в режимі відеоконференції): адвокат Біла У.М., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.11.2019 серія ЧЦ №000453, ордер від 21.07.2021 серії СЕ № 1027048,

від відповідача: адвокат Рибас А.С., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 13.04.2016 серія ХВ № 000275, ордер від 22.07.2021 серії АХ № 1057628, та директор ПП «Азуріт» Туінов В.М.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Федик Труск Центр" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Азуріт" про стягнення неустойки у розмірі 21 007 грн 41 коп. та завданих збитків у розмірі 17 991 грн 71 коп. за договором про надання транспортно-експедиторських послуг під час перевезень вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 25.05.2021 № 25/05/21.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині обов`язку доставити довірений йому вантаж в пункт призначення у обумовлений строк.

У відзиві на позовну заяву від 13.09.2021 б/н відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що 01.06.2021 об 11 год. 14 хв. ним було анульовано замовлення, про що було повідомлено замовника зі своєї електронної пошти offise@azurit.net на електронну пошту ТОВ «Федик Труск Центр» - Ksyshka112@gmail.com (а. с. 82 - 83), а також за номером телефону НОМЕР_1 (а. с. 71). Викладене спростовує факт запізнення на завантаження. Окрім цього, позивачем не надано письмового підтвердження подачі автомобіля згідно з п. 5.2.4 договору.

Стосовно заявлених збитків, відповідач вказує, що вони є безпідставними, позивачем не доведено належними доказами факт понесення витрат саме підприємством позивача.

У відзиві відповідач навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом, з яких: 15000, 00 грн - витрати на консультації відповідача, вивчення матеріалів, підготовка відзиву та 6000,00 грн - витрати на участь представника відповідача в 2-х судових засіданнях (по 3000, 00 грн за одне судове засідання).

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами, викладеними відповідачем у відзиві та повністю підтримує свою позицію, викладену ним у позовній заяві.

Також вважає, що заявлений відповідачем розмір понесених судових витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому стверджує, що вимога про відшкодування 21000, 00 грн є необґрунтованою та явно завищеною.

Запереченнями на відповідь на відзив відповідач підтримав свою позицію щодо заявлених позовних вимог та зазначив про необґрунтованість заперечень позивача стосовно розміру та витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2021 справу № 922/2999/21 передано на розгляд судді Шеліхіній Р.М.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.08.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 21.09.2021 розгляд справи по суті відкладено на 18.10.2021.

Судове засідання 18.10.2021 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Шеліхіної Р.М. на лікарняному, про що сторін було повідомлено телефонограмами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Строк для розгляду справи № 922/2999/21 по суті сплив 25.10.2021.

На підставі розпорядження керівника апарату від 01.11.2021 № 268-р, у зв`язку з отриманням суддею Шеліхіною Р.М. листка непрацездатності, був проведений повторний автоматизований розподіл справи, яка згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2021 розподілена судді Голенко І.П.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.11.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 30.11.2021.

У судовому засідання 30.11.2021 приймав участь в режимі відеоконференції представник позивача та в залі судових засідань суду - представник відповідача та директор ПП «Азуріт».

Розглянувши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

25.05.2021 між Приватним підприємством «Азуріт» (надалі - відповідач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Федик Труск Центр» (надалі - позивач, замовник) укладено Договір про надання транспортно-експедиторських послуг під час перевезення вантажу у міжнародному автомобільному сполученні з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та міському сполученні № 25/05/21 (надалі - договір), предметом якого відповідно до п.1.1. є взаємовідносини Сторін, які виникають при перевезенні та транспортно-експедиторському обслуговуванні вантажів, що надаються Експедитором для перевезення автомобільним транспортом перевізника чи залучених ним осіб в міжнародному, міжміському та міському сполученні (а. с. 6 - 11).

Відповідно до п.1.2. Договору за Договором перевізник (відповідач) зобов`язується доставити довірений йому вантаж в пункт призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а Замовник (позивач) зобов`язується оплатити вартість послуг Перевізника.

Згідно п. 2.2. Договору Заявка є безумовним та невід`ємним Додатком до цього Договору, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування Вантажовідправника, Вантажоотримувача, Перевізника, Замовника та їх уповноважених осіб, вид та найменування вантажу, розмір плати за надані транспортні послуги, пункти відправлення та доставки вантажу, тип та об`єм автофургона (причіпа, напівпричіпа), терміни подачі транспорту на завантаження, терміни доставки вантажу, окремі вказівки Експедитора, додаткові чи особливі умови перевезення, державні номери транспортних засобів (тягача, автофургона, причіпа, напівпричіпа, п.2. 3. договору).

Відповідно до п.п. 3.1.1.-3.1.3. Договору Перевізник зобов`язувався у випадку досягнення згоди сторін щодо умов конкретного перевезення вантажу письмово підтвердити прийняття Заявки до виконання, завіривши її штампом або печаткою з зазначенням прізвища, імені водія та реєстраційних номерів транспортного засобу; своєчасно подати технічно справний та придатний для перевезення обумовленого вантажу транспортний засіб, який забезпечить доставку вантажу у відповідності до вимог Заявки та нормативних актів, що регулюють перевезення вантажів автомобільним транспортом, надати всі необхідні документи для оформлення та виконання перевезення; забезпечити обов`язкову присутність водія при завантаженні/розвантаженні транспортного засобу, контроль за розміщенням і кріпленням вантажу на вантажній платформі автомобіля з метою уникнення пошкодження вантажу і рухомого складу під час транспортування.

Пунктом 3.1.7. договору передбачено, перевізник зобов`язаний повідомляти на вимогу Замовника про стан виконання заявки (місцезнаходження автомобіля, орієнтовну дату прибуття).

Згідно п. 3.3.1. договору замовник зобов`язувався вчасно передавати перевізнику Заявки на організацію автомобільних перевезень вантажів чи надання інших послуг, зазначених у цьому Договорі.

Замовник зобов`язується надавати перевізнику вантаж для завантаження в строки і в обсягах, указаних у Заявці, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 3.4.3 Договору).

Відповідно п. 5.2.1. договору у випадку запізнення з вини Перевізника з підстав, які можливо було передбачити чи усунути Перевізником чи особами, які залучені до виконання умов договору - автомобіля на завантаження/розвантаження згідно зазначеної в Заявці дати Перевізник оплачує Замовнику штраф в сумі, еквівалентній 100 євро за кожну добу запізнення, починаючі від дати, що була зазначена у Заявці Замовника.

В п. 5.2.4. договору сторони передбачили, що у випадку відмови Перевізника від виконання Заявки менш, ніж за 24 години до початку завантаження, після письмового підтвердження подачі автомобіля, неподання транспортного засобу для завантаження, Перевізник оплачує Замовнику штраф у розмірі 10 % від вартості перевезення.

Згідно п.8.1. Договору Договір набирає чинності після його підписання та скріплення печатками Сторонами з дати, зазначеної в преамбулі на першій сторінці даного договору.

Строк дії цього договору встановлений до 31.12.2021 року, а в частині розрахунків до повного погашення заборгованості за надані послуги (п.8.2. Договору).

25.05.2021 на виконання умов договору сторонами погоджено та підписано замовлення на перевезення вантажу № 250521 за маршрутом Landsberg - Чернівці, в якому зазначено ПІБ водія - Григоренко Артем; реєстраційний номер тягача - НОМЕР_2 та реєстраційний номер причепа - НОМЕР_3 ; назва вантажу - автомобіль Сканія вагою 11,5 т; датачас завантаження - 01.06.2021 - 02.06.2021 о 09:00; місце завантаження - Carlsfelder Strabe 3, 06188, Landsberg, Німеччина; контактна особа - Віталій; датачас розвантаження - 04-07.06.2021 о 09:00; місце розвантаження - м. Чернівці, вул. Енергетична, 3 Б; вантажоотримувач - ТОВ «Федик Труск Центр»; ціна перевезення - 1500 євро; оплата здійснюється після розвантаження автомобіля (а. с. 12).

28.05.2021 відповідно до наказу «Про відрядження директора» № 4-В директор ТОВ «Федик Труск Центр» відбув у відрядження на 6 календарних дні з 31.05.2021 по 05.06.2021 року до SKANIA HALL / LANDSBERG, SCANIA SALES AND SERVICE у Carlsfelder Str. 3, 06188 Landsberg, Німеччина для допомоги загрузки та транспортування авто Scania R490 N320 (TO - KT 2), maci: НОМЕР_4 (а. с.15).

Замовлення на перевезення вантажу № 250521 за договором про надання транспортно-експедиторських послуг під час перевезень вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 25.05.2021 № 25/05/21 було анульовано шляхом направлення на електронну пошту - ksyshka112@gmail.com позивачу 01.06.2021 о 11 год. 14 хвил. (а. с. 80 - 83).

У позовній заяві позивач вказує на те, що починаючи з 31.05.2021 ОСОБА_1 знаходився у Німеччині в місті Ландсберг та очікував на водія, однак в протиріч умовам замовлення, водій в зазначене місце та час - 01.06.2021 - 02.06.2021 о 09:00, не прибув. У зв`язку з чим, позивач стверджує, що ним за період з 31.05.2021 по 05.06.2021 було понесено збитки в розмірі 17 991, 71 грн, що складаються:

- з суми, витраченої на пальне в розмірі 11 986, 44 грн, на підтвердження чого позивач до матеріалів справи додав виписки з банківського рахунку та квитанції про купівлю пального в Україні (а. с. 16 - 22);

- з суми, витраченої на житло в розмірі 6 005, 27 грн, на підтвердження чого позивач до матеріалів справи додав виписки з банківського рахунку (а. с. 17) та роздруківки з готелю (а. с. 23 - 25).

Також позивач зазначає, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 очікував на водія на протязі 5 днів, відповідач у відповідності до п. 5.2.1. договору повинен сплатити штраф в розмірі 500 євро, що станом на 09.07.2021 згідно офіційного курсу НБУ становить - 16 159, 55 грн та через неподання з невідомих причин транспортного засобу штраф у розмірі 10 % від вартості перевезення - 150 євро, що станом на 09.07.2021 згідно офіційного курсу НБУ становить - 4 847, 86 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 09.07.2021 № 2, в якій просив відшкодувати ТОВ «Федик Труск Центр» неустойку у розмірі 21 007, 41 грн та завданих збитків у розмірі 17 991, 71 грн протягом 30 днів з дня отримання даної претензії, але не пізніше 16.08.2021 р. (а. с. 29-30).

У відповідь на вказану претензію відповідач направив на адресу ТОВ «Федик Труск Центр» лист № 127 від 16.07.2021, в якому було вказано, що ПП «Азуріт» 01.06.2021 було анульовано замовлення № 250521 від 25.05.2021, про що було направлено повідомлення на електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 80 - 83) та на вайбер за номером телефону НОМЕР_1 (а. с. 71), а також проінформовано ОСОБА_1 у телефонній розмові, тому відповідач вважає претензію необґрунтованою, а суму відшкодування витрат - безпідставно завищеною (а. с. 31).

За таких обставин, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відносини між автомобільними перевізниками та замовниками транспортних послуг регулюються також положеннями Закону України "Про автомобільний транспорт" та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997.

Відповідно до статті 50 названого Закону договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

За пунктом 1 вищенаведених Правил договором про перевезення вантажів є двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перевізник зобов`язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором (ст. 917 ЦК України).

Відповідно до статті 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Матеріалами справи підтверджено факт укладання договору про надання транспортно-експедиторських послуг під час перевезень вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 25.05.2021 № 25/05/21, а також факт підтвердження прийняття замовлення на перевезення вантажу № 250521 відповідно до умов п. 3.1.1. договору, що сторонами у справі не заперечується та не спростовано належними доказами.

Доводи відповідача про те, що підписані екземпляри договору та замовлення надсилались сторонами на електронну пошту office@azurit.net (ПП «Азуріт») та ksyshka112@gmail.com (а. с. 71-72, 87) позивачем документально не спростовано.

Судом встановлено факт анулювання відповідачем замовлення на перевезення вантажу № 250521 саме 01.06.2021 о 11 год. 14 хвил. (а. с. 80 -83) шляхом надсилання на електронну пошту позивача - ksyshka112@gmail.com, що фактично є відмовою перевізника від виконання заявки менш, ніж за 24 години до початку завантаження, оскільки у замовленні визначено строки завантаження - 01.06.2021- 02.06.2021 о 9 год. 00 хвил.

Позивач у відповіді на відзив від 04.10.2021 не заперечує проти того, що він отримав анульовану заявку (а. с. 132).

Окрім цього, сторони не передбачили у договорі та у замовленні певні адреси електронної пошти, які слід використовувати під час виконання договору та замовлення.

Відповідно до п. 5.2.4. договору сторони передбачили, що у випадку відмови Перевізника від виконання Заявки менш, ніж за 24 години до початку завантаження, після письмового підтвердження подачі автомобіля, Перевізник оплачує Замовнику штраф у розмірі 10 % від вартості перевезення.

У даному випадку письмове підтвердження подачі автомобіля є саме замовлення № 250521, оскільки умовами договору не встановлено чітких вимог щодо форми та змісту такого письмового підтвердження.

Як вбачається з замовлення на перевезення вантажу № 250521 від 25.05.2021, ціна перевезення становить - 1500 євро (а. с. 12).

Відповідно до відомостей на офіційному сайті Національного банку України 1 євро, станом на 09.07.2021, становить 32,3191 грн.

З урахуванням викладеного, позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф у розмірі 150 євро, що станом на 09.07.2021 згідно офіційного курсу НБУ становить - 4 847, 86 грн., який слід стягнути на користь позивача.

Пунктом 5.2.1. договору передбачено, що у випадку запізнення з вини Перевізника з підстав, які можливо було передбачити чи усунути Перевізником чи особами, які залучені до виконання умов договору - автомобіля на завантаження/розвантаження згідно зазначеної в Заявці дати Перевізник оплачує Замовнику штраф в сумі, еквівалентній 100 євро за кожну добу запізнення, починаючі від дати, що була зазначена у Заявці Замовника.

Позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 16159, 55 грн. на підставі п. 5.2.1 договору є безпідставними, оскільки матеріалами справи не підтверджено факт запізнення з вини перевізника, а має місце відмова перевізника (відповідача) від виконання замовлення, що, в свою чергу, спростовує обставини, що пов`язанні з запізненням автомобіля на завантаження з вини відповідача.

З огляду на зазначене, слід відмовити у задоволені позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 16159, 55 грн.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення 17 991, 71 грн збитків.

У позовній заяві позивач вказує на те, що починаючи з 31.05.2021 ОСОБА_1 знаходився у Німеччині в місті Ландсберг та очікував на водія, однак в протиріч умовам замовлення, водій в зазначене місце та час - 01.06.2021 - 02.06.2021 о 09:00, не прибув. У зв`язку з чим, позивач стверджує, що ним за період з 31.05.2021 по 05.06.2021 було понесено збитки, що складаються: - з суми, витраченої на пальне в розмірі 11 986, 44 грн, на підтвердження чого позивач до матеріалів справи додав виписки з банківського рахунку та квитанції про купівлю пального в Україні (а. с. 16 - 22); - з суми, витраченої на житло в розмірі 6 005, 27 грн, на підтвердження чого позивач до матеріалів справи додав виписки з банківського рахунку (а. с. 17) та роздруківки з готелю (а. с. 23 - 25).

Згідно з нормами ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку про те, що у матеріалах справи відсутні докази понесення витрат на вказану суму саме ТОВ «Федик Труск Центр».

Документи, надані позивачем до позову, свідчать про понесення витрат фізичною особою - ОСОБА_1 .

Тому, у задоволенні вимоги позивача про стягнення збитків сумі 17991 грн 71 коп. слід відмовити у зв`язку з її безпідставністю.

За таких обстави позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача слід стягнути штраф у розмірі 4847, 86 грн., у задоволенні решти позову слід відмовити.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст. 129 ГПК України.

Вирішуючи питання щодо витрат, пов`язані з правничою допомогою, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складає 12270, 00 грн, з яких: 2270, 00 грн - сума судового збору, 10000, 00 грн - витрати на правову допомогу.

Відповідачем у відзиві на позов також надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом, з яких: 15000, 00 грн - витрати на консультації відповідача, вивчення матеріалів, підготовка відзиву та 6000,00 грн - витрати на участь представника відповідача в 2-х судових засіданнях (по 3000, 00 грн за одне судове засідання).

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В якості доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката представники сторін надали лише попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які вони понесли і які очікують понести в зв`язку із розглядом даної справи.

Письмових заяв про подання таких доказів в матеріалах справи відсутні.

Водночас, у судовому засіданні 30.11.2021 представником позивача заявлено усне клопотання про надання відповідних доказів, керуючись приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, у даному випадку відсутні підстави для розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Азуріт» (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, будинок 9, код ЄДРПОУ 23479436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Федик Труск Центр» (60010, Чернівецька обл., Хотинський р-н, село Перебиківці, вул. Лесі Українки, будинок 63, код ЄДРПОУ 43851739) неустойку у розмірі 4847 грн 86 коп., судовий збір у сумі 282 грн 18 коп; наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решті позову відмовити.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 02.12.2021.

Суддя Ірина ГОЛЕНКО