Справа № 2-а-14406/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2011 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання Вангородській О.С. розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Білій Церкві справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві про зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач 13.09.2010 року звернулася до суду з вказаним позовом в порядку цивільного судочинства мотивуючи тим, що вона має статус дитини війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно цього Закону їй повинна виплачуватися з 1 січня 2006 року соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але в порушення вимог діючого законодавства відповідачем ця допомога не виплачувалася. А тому позивач просила суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку соціальної допомоги до пенсії як дитині війни, стягнути з відповідача на її користь невиплачену соціальну допомогу з 01.01.2006 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява зареєстрована в суді 13.09.2010 року, що стверджується штампом канцелярії на позовній заяві.
Законом України від 18.02.2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набув чинності з 10.03.2010 року, було внесено зміни до ч.1 ст.15 ЦПК України стосовно того, що спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат суди розглядають у порядку цивільного судочинства.
За рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року № 1-40/2010 визнано такими, що не відповідають Конституції України /є неконституційними/ положення п.2 розділу 1 Закону України від 18.02.2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» стосовно розгляду даної категорії спорів у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, виходячи з положень ст.152 Конституції України, дані категорії спорів, пов’язані з пенсійними виплатами, з 09.09.2010 року підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.
В зв’язку з наведеним дану справу було перереєстровано як адміністративну 29.11.2010 року.
За ухвалою судді від 01.12.2010 року було відкрито провадження по адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку скороченого провадження.
В зв’язку з неможливістю винести законне та обгрунтоване рішення, за ухвалою судді від 04.01.2011 року справу призначено до розгляду в відкритому судовому засіданні.
В суді позивач уточнила позовні вимоги і просила суд визнати неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку підвищення до пенсії як дитині війни та зобов’язати відповідача провести перерахунок і виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком починаючи з березня 2010 року, про що суду надано письмову заяву.
Представник відповідача до суду не з’явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Так, судом встановлено, що позивач належить до числа осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м.Білій Церкві, одержує пенсію за віком і з 01.01.2008 року їй призначено підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 47 грн. відповідно до внесених змін до ст.6 вказаного вище Закону згідно з Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, що слідує з листа-відмови відповідача в матеріалах справи .
Виплата підвищення як дитині війни до пенсії позивача за період з 01.01.2006 року /з моменту введення в дію Закону “Про соціальний захист дітей війни”/ до 31.12.2007 року не проводилася, оскільки був відсутній механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ст.6 вищезазначеного Закону.
А ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами /крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»/, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Але за рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. і п.12 ст.71, яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та ст.111, за якою підвищення до пенсії дітям війни виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” ст.6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” було викладено в новій редакції і передбачено виплату з 01.01.2008 року вказаного вище підвищення до пенсії дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Але за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп вказані вище положення визнані неконституційними.
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Закони України про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки і «Про соціальний захист дітей війни » є актами єдиного органу законодавчої влади-Верховної Ради України, тобто, атами однакової юридичної сили, а діюче законодавство не містить норм, які б встановлювали пріоритетність одних законів над іншими , в тому числі і в залежності від предмета правового регулювання. Відсутні також закони, які б регулювали питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Але загальновизнаним є те, що серед двох однопредметних актів застосуванню підлягає той, який діє у часі пізніше, якщо інше не передбачено самим цим актом.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
А тому необгрунтованими суд вважає посилання відповідача в листі-відмові на те, що неможливо при виплаті вказаного підвищення до пенсії застосовувати мінімальну пенсію за віком як розрахункову величину.
Не можуть бути прийняті до уваги при вирішенні спору посилання на відсутність коштів щодо забезпечення виплати вказаного підвищення до пенсії у розмірах, передбачених Законом, оскільки органи державної влади та місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Виплата підвищення як дитині війни проводиться до пенсії позивача саме органами ПФУ починаючи з 01.01.2008 року, хоча в Законі «Про соціальний захист дітей війни» не вказано на те, який саме орган повинен проводити виплату підвищення до пенсії цим категоріям пенсіонерів, не вказано на це і в Законі «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким було визначено механізм реалізації положень ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».
Пенсійний Фонд України діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний Фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі ст.15 Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. А відповідно до Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, перерахунку пенсій приймаються територіальними органами ПФУ за місцем проживання пенсіонера.
Таким чином, бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни у відсотках до розміру мінімальної пенсії за віком є неправомірною.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2010 року-695 грн., з 1 квітня-706 грн., з 1 липня -709 грн., з 1 жовтня-723 грн., з 1 грудня -734 грн.
Такі ж розміри передбачено і ст.52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Відповідно до ст..21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
Отже, розмір підвищення до пенсії позивача, яке виплачується відповідачем з 01.01.2008 року-47 грн., не відповідає вимогам ст.6 Закону “Про соціальний захист дітей війни”, тобто, є меншим за 30% від мінімальної пенсії за віком.
А тому обґрунтованими є вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача проводити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, встановлене для дітей війни, в розмірі 30% від затвердженого Законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Судом при вирішенні спору враховується також той факт, що принцип верховенства права, закріплений в Конституції України, означає, що якщо держава схвалила певну концепцію, то дії державних органів вважатимуться протиправними, якщо вони відступатимуть від такої політики.
Крім того, у рішеннях Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання щодо реалізації права громадян на соціальний захист, зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і складовою конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, а тому звуження змісту та обсягу цього права не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.
Таким чином, суд вважає за можливе позов задовольнити та зобов’язати відповідача провести перерахунок і виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком починаючи з 13.03.2010 року /до суду позивач звернулася 13.09.2010 року/.
На підставі ст..4 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнена від сплати судового збору на користь держави.
Керуючись ст.ст.19, 113 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп та від 22.05.2008 року № 10-рп, ст.ст. 6,9,17, 99, 158-163, 167,185,186 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в м.Білій Церкві щодо відмови у проведенні перерахунку підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 13 березня 2010 року.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в м.Білій Церкві провести перерахунок та виплачувати підвищення до пенсії ОСОБА_1, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 відсотків від визначеного ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” розміру мінімальної пенсії за віком /розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого в Законах про державний бюджет на відповідний рік / починаючи з 13 березня 2010 року щомісячно з врахуванням виплачених сум.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Дмитренко А.М.