Справа № 2а-825/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 жовтня 2010 року Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Герасименко В.М., розглянувши у письмовому провадженні в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Полтавського району Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсію по інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії по інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

встановив:

    Позивач звернувся  до суду з адміністративним позовом до  Управління Пенсійного фонду України Полтавського району Полтавської області   визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсію по інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії по інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи. В своїх вимогах позивач зазначив,  що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС першої категорії та є інвалідом третьої групи, в зв'язку із захворюванням пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

    31 серпня 2010 року він звернуся до відповідача з письмовою заявою щодо перерахунку його пенсії відповідно до ст.50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте йому відмовили в проведенні перерахунку посилаючись на Постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року та № 1293 від 27.12.2005 року. Позивач вважає вказану відмову безпідставною та такою, що суперечить ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Конституції України. Також вказав, що з 01.04.1994 року йому встановлено третю групу інвалідності. В зв'язку з чим просив визнати протиправними дії та відмову Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії в розмірах передбачених ст. 50, ч.4 ст. 54 , ст. 67 Закону України  „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі здійснити перерахунок державної пенсії з 31.08.2010 р. по третій групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.4 ст. 54. ст. 67  Закону України  „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та із застосуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з виконанням приписів ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести виплати нарахованих сум; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії з 31.08.2010 р. по третій групі інвалідності в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.1 ст. 50; ст. 67 Закону України  „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з виконанням приписів ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести виплату нарахованих сум.

Позивач в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та прохає розглянути справу за його відсутності.

    Представник відповідача в судове засідання не з'явився, попередньо надавши суду заяву, згідно якої проти задоволення позову заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи у її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмово провадження.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, позивач дійсно   є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 18.11.1993 р. та вкладиша № 1700190 (а.с.6). Згідно довідки МСЕК є інвалідом 3 групи з 01.04.1994 р. (а.с.7).

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до вимог ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим шести  мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по IIІ групі інвалідності – 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статтю 50 вказаного Закону також викладено в новій редакції, а саме особам віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам IIІ групи 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому з 22.05.2008 року діяли норми ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлено, що розмір пенсій для інвалідів IIІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, становить 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в своїй заяві до органу Пенсійного фонду України вимагав перерахунку додаткової пенсії не в зв’язку з виникненням права на підвищення пенсії (що зумовило б надання необхідних підтверджуючих документів), а в зв’язку з грубим порушенням відповідачем його конституційного права на належний соціальний захист щодо виплати пенсії всупереч вимогам ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тобто, вимога позивача про перерахунок його пенсії не була зумовлена виникненням у нього права на отримання підвищення до пенсії відповідно до настання певних умов щодо віку, страхового стажу, заробітної плати (доходу), тощо. Позивач вимагав привести у відповідність до чинного законодавства нарахування та виплату його пенсії, що не потребувало надання нових документів на підтвердження права на перерахунок пенсії. При цьому зауважується, що позивач чітко визначив момент здійснення перерахунку, не прикріплюючи його до моменту звернення з заявою до органу Пенсійного фонду України, а саме з 22.05.2008року.

Із статей 50, 54 вказаного Закону випливає, що під час визначення розміру пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.

Суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону, де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону № «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням визначення поняття мінімального пенсії за віком частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постанови Кабінету Міністрів України.

При розрахунку державної пенсії, передбаченої статтями 50 та 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 05.10.2006 р. № 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі  Полтавської області. Враховуючи вищевикладене, суд вважає Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі  Полтавської області належним відповідачем по даній справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та додаткової пенсії позивача відповідно до ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести виплату недоплаченої пенсії та додаткової пенсії з 31.08.2010 р.

Керуючись ст.ст. 11, 64 Конституції України, ст.ст. 45, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 7, 8,9, 10, 11, 71,159,160-163 КАС України, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірах, передбачених ст. 50, ч.4 ст. 54 , ст. 67 Закону України  „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 з 22.05.2008 року по 31.08.2010 року по третій групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.4 ст. 54. ст. 67  Закону України  „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та вчинити дії по виплаті нарахованих сум.

З обов’язати Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 з 22.05.2008 року по 31.08.2010 року по третій групі інвалідності в розмірі 50% мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.1 ст. 50, ст. 67  Закону України  „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та вчинити дії по виплаті нарахованих сум.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Судові витрати в повному обсязі віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський районний суд Полтавської області суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, в разі відсутності на проголошенні особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови,  а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: