Справа № 2-21400 2010 рік
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання Вангородській О.С. розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-ї особи: Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Житлово-експлуатаційна контора № 8», Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що вони з неповнолітньою донькою ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані та постійно проживають з 24.02.1998 року у кімнатах 30,31 гуртожитку АДРЕСА_1 на підставі ордеру-направлення від 19.01.1998 року, при вирішенні питання щодо приватизації кімнат виявилося, що у кімнаті № 31 зареєстровані з 30.06.1998 року відповідачі, які з моменту реєстрації за вказаною адресою не проживають, їхнє місцезнаходження позивачам невідоме. Оскільки відповідачі не користуються вказаним вище житлом більше шести місяців без поважних причин, то позивачі просять суд визнати відповідачів з неповнолітнім сином такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.
В судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги.
Відповідачі в судове засідання повторно не з’явилися, повідомлялися про час розгляду справи в суді належним чином за місцем реєстрації, в судове засідання на 24.11.2010 року викликалися через оголошення в газеті «Київська правда» за 16.11.2010 року, причини неявки відповідачів суду невідомі, заяви щодо розгляду справи без їхньої участі до суду не надходило, а тому за згодою позивачів суд вважає за можливе на підставі ст.ст.224-226 ЦПК України провести заочний розгляд даної справи.
Представник КП Білоцерківської міської ради «ЖЕК № 8» просить суд позов задовольнити, оскільки відповідачі зареєстровані в кімнаті АДРЕСА_1, який передано на баланс ЖЕК № 8, але не проживають тут тривалий час, комунальні послуги не оплачують, договір найму на кімнати № 30 і № 31 укладено з позивачами і вони несуть усі обов’язки, які випливають з цього договору.
Представник Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради щодо задоволення позову не заперечує і просить вирішити спір у відповідності з вимогами діючого законодавства з дотриманням прав неповнолітньої дитини.
Заслухавши пояснення позивачів, представників 3-х осіб, покази свідків, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивачі разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 24.02.1998 року були зареєстровані і проживали в кімнаті АДРЕСА_3 який перебував на той час на балансі ВАТ «Росава», а кімнату в гуртожитку було надано позивачу ОСОБА_1 в зв’язку з трудовими відносинами із ЗАТ «Росава».
Наведе стверджується довідкою ЖЕК № 8, поясненнями позивачів, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6
Як встановлено судом, на підставі ордера-направлення ВАТ «Росава» № 133 від 28.11.2001 року ОСОБА_1 разом з сім’єю у складі 3-х осіб: він, дружина і донька ОСОБА_9 було надано для проживання дві кімнати АДРЕСА_1 що стверджується копією вказаного ордера.
Згідно довідок КП Білоцерківської міської ради «ЖЕК № 8» позивачі зареєстровані і проживають в кімнатах АДРЕСА_1 крім них, в кімнаті № 31 за вказаною адресою зареєстровані з 30.06.1998 року відповідачі по справі з неповнолітнім сином ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2.
В судовому засіданні також встановлено, що відповідачі з 1998 року і по даний час у вказаному вище житловому приміщенні не проживають, жодної участі в оплаті за комунальні послуги та за користування кімнатою не приймають, житлом не цікавилися, питання про вселення не ставили, щодо створення їм якихось перешкод у користуванні житлом нікуди не зверталися.
Наведені обставини підтвердили в суді свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які є сусідами позивачів, добре знають їхню сім’ю, проживають в гуртожитку з 1998 року, в суді показали, що відповідачі у кімнаті № 31 гуртожитку проживали всього декілька місяців, а потім виселилися невідомо куди.
Згідно ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
За ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
В судовому засіданні також встановлено, що відповідно до рішення Білоцерківської міської ради від 07.08.2007 року за № 436 «Про надання згоди на прийняття у комунальну власність територіальної громади об’єктів соціальної інфраструктури», було надано згоду на прийняття у комунальну власність територіальної громади м.Білої Церкви об’єктів державної форми власності, що знаходяться на балансі ВАТ «Росава», в т.ч. і сімейний гуртожиток АДРЕСА_1, що слідує з копії даного рішення.
А згідно з наказом управління ЖКГ виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 27.11.2008 року за № 152, гуртожиток по АДРЕСА_1 було передано на баланс КП «ЖЕК № 8» з метою його подальшого обслуговування, що вбачається з копії даного наказу.
З пояснень представника ЖЕК № 8 в суді встановлено, що між позивачами та ЖКЕ № 8, як балансоутримувачем будинку, укладено відповідний договір щодо надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території.
Відповідно до ч.8 ст.8 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини /аналогія закону/, а за відсутності такого-суд виходить із загальних засад законодавства /аналогія права/.
В даному випадку суд вважає за можливе застосувати при вирішення спору ст..ст.71,72 ЖК України виходячи з того, що норми вказаних статей регулюють правовідносини щодо втрати права на житло у разі відсутності наймача або членів його сім’ї у житловому фонді державної або комунальної власності, а спірні правовідносини витікають саме із договору найму житла у житловому фонді комунальної власності, оскільки, як вказано вище в рішенні, сімейний гуртожиток № 9 ВАТ «Росава» з 2008 року було передано у комунальну власність міста.
Проаналізувавши всі надані докази по справі суд приходить до висновку, що відповідачі дійсно не проживають у кімнаті АДРЕСА_1 більше шести місяців без поважних причин, а тому суд вважає за можливе визнати їх такими, що втратили право на користування житлом.
Щодо вирішення питання втрати права на користування житлом неповнолітнього сина відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_3, то суд виходить з того, що за ст..29 ЦК України місцем проживання малолітніх дітей у віці до 14 років є місце проживання їх батьків або одного з них, з ким вони проживають.
Оскільки відповідачі виселилися з кімнати АДРЕСА_1 разом із своїм малолітнім сином, мають інше місце проживання, по питанню вселення в дану кімнату не зверталися, то суд вважає за можливе визнати їх втратившими право на житло разом із сином ОСОБА_8.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.71, 72 ЖК України, ст..29 ЦК України, ст.ст.8,10,60,88,209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Суддя Дмитренко А.М.