ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/11200/21 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Дмитренко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення, змінення цільового призначення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення, змінення цільового призначення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №320/11200/21 за позовом ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зміни цільового призначення, зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 у своїй позовній заяві просить: 1) визнати протиправним і скасувати рішення Гореницької сільської ради Києво- Святошинського району Київської області LII - сесії VII - скликання від 11 липня 2019 року № 5/4 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель, призначених для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 АДРЕСА_1 на території Гореницької сільської ради, Києво- Святошинського району Київської області»; 2) змінити (відновити) цільове призначення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222482004:02:001:0176, площею 0,1029 га, із цільового призначення « 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» на цільове призначення « 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»; 3) копію рішення направити до виконання державному кадастровому реєстратору Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпінь Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03170, м. Київ, вул. Янтарна, 12) для внесення змін до Державного земельного кадастру щодо відновлення цільового призначення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222482004:02:001:0176, площею 0,1029 га, із цільового призначення « 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» на цільове призначення « 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» - після набрання рішенням суду законної сили.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Право особи на доступ до правосуддя гарантоване ст. 55 Конституції України, згідно з якою кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об`єднань і посадових осіб.

Згідно з ч.ч. 1 та 5 ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації, відповідно до якого з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Ч. 1 ст. 2 КАС України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 та 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

З наведеного випливає, що КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Що ж стосується приватноправових відносин, то останні вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 04.09.2018 року у справі №826/1934/17, від 05.06.2018 року у справі №805/4506/16-а, від 27.06.2018 року у справі №815/6945/16.

Відповідно до змісту позовної заяви, заявник - ОСОБА_1 - звернувся до суду з метою скасування рішення Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області LII - сесії VII - скликання від 11 липня 2019 року № 5/4 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель, призначених для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 АДРЕСА_1 на території Гореницької сільської ради, Києво- Святошинського району Київської області».

Даним рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель, призначених для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на території Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер 3222482004:02:001:0176), площею 0,1029 га.

Крім того, вказаним рішенням змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,1029 га з будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на будівництво та обслуговування будівель торгівлі в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3222482004:02:001:0176), що перебуває у власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Згідно з цим рішенням, земельна ділянка ( АДРЕСА_1 ) вже перебуває у власності трьох осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ). У позові зазначено, що заявник використовує сусідню земельну ділянку ( АДРЕСА_3 ), а у разі побудови будівлі на спірній земельній ділянці (буд. АДРЕСА_1 ) залишаться лише невеликі відступи від огорожі, не передбачено місце для паркування транспорту, тобто вказує на порушення належного йому права користування суміжною ділянкою.

Таким чином, ОСОБА_1 , оспорюючи рішення про затвердження проекту землеустрою власникам сусідньої земельної ділянки та зміну цільового призначення цієї земельної ділянки, по суті намагається захистити своє право користування власною ділянкою шляхом пред`явлення адміністративного позову до суб`єкта владних повноважень в обхід передбаченого законом порядку розв`язання цивільно-правових спорів між суб`єктами цивільного права та без застосування передбачених законом способів захисту цивільного права.

Позови, стосовно яких існує спір про право цивільне, не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 14 травня 2018 року у справі № 396/2550/17.

Так, з аналізу правової позиції Великої палати Верховного Суду вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість, визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права (майнового, речового тощо) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Водночас порядок та підстави припинення права користування земельною ділянкою, зміни цільового призначення земель регламентовані Земельним кодексом України та передбачають прийняття органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування відповідного рішення. Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що підставою набуття та припинення права користування земельною ділянкою, зміни цільового призначення землі тощо є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 395 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право користування земельною ділянкою є речовим правом особи на чуже майно.

За приписами частини першої статті 19 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної особи виникло (припинилось) право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 19 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права користування земельною ділянкою третіми особами та вчинення цими особами будь-яких дій щодо вказаної земельної ділянки, яка належить на праві власності - в тому числі і подання документів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки), що виникло (припинилось) в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Водночас, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення фізична особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку в тому числі і зміна цільового призначення земельної ділянки, яка на лежить на праві власності, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі №363/2449/14-а, від 24 квітня 2018 року у справі №401/2400/16-ц, який є обов`язковим для застосування в силу приписів частини п`ятої статті 241 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки ОСОБА_1 оскаржує рішення Гореницької сільської ради, яким затверджено проект землеустрою та змінено цільове призначення земельної ділянки, яка належить на праві власності третім особам, даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки він підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 01 грудня 2021 року.

з