Справа № 578/1324/21

провадження № 3/578/703/21

Постанова

Іменем України

02 грудня 2021 року                                                        смт.Краснопілля

Суддя Краснопільського районного суду Сумської області Зеря Ю.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Відділення поліції №2 (с. Краснопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої у ТОВ «Адастра» на посаді директора, за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, права, передбачені статтею 268 КУпАП, роз`яснені,

установила:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 30.11.2021 серії ВАБ №089975, складеного інспектором СРПП ВП №2 (с. Краснопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області капралом поліції Папушею Аліною Андріївною, 30.11.2021 о 10:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 в приміщенні кафе «Візаві» гр. ОСОБА_1 допустила порушення пп. 9 п. 22 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020, а саме: в приміщенні кафе не нанесено маркування для дотримання дистанції між відвідувачами, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 підтвердила, що на момент перевірки розмітка була відсутня у зв`язку тим, що у приміщенні кафе проводилось генеральне прибирання, стара розмітка була знята, а нову з об`єктивних причин ще не встигли нанести, відвідувачі були відсутні, оскільки перевірки кафе проводилась ще до його відкриття.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суддя дійшла наступних висновків.

За змістом частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, громадянці ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Частина 1 ст. 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами та тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з наданих суду матеріалів про адміністративне правопорушення, гр. ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за ненанесення маркування для дотримання дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра, визначеними постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020.

Вказана вище норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов`язковими для виконання.

Відповідно до вимог статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.

Згідно пп. 9 п 22 Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 (редакція від 16.06.2021) встановлено, що з 17 червня 2021 року на території України встановлюється «зелений» рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється: діяльність суб`єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких: не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра; не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням; здійснюється обслуговування покупців без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб`єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо); не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).

За змістом статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП суду надані: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №089975 від 30.11.2021; пояснення гр. ОСОБА_1 від 30.11.2021; пояснення гр. ОСОБА_2 від 30.11.2021; фотознімки; копія технічного паспорту на нежитлове приміщення кафе по АДРЕСА_2 ; виписка з ЄДРПОУ стосовно ТОВ «Адастра»; договір оренди землі від 11.03.2021; відеозапис з портативного відеореєстратора.

Досліджений диск з відеозаписом, який був наданий органом поліції у якості доказу винуватості гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, свідчить про те, що у момент перевірки у приміщенні кафе були відсутні відвідувачі, у закладі проводилось генеральне прибирання, маркування на підлозі було відсутнє, оскільки до початку прибирання воно було зняте, на момент перевірки прибирання у закладі тривало, що унеможливлювало нанесення нового маркування. Дані відеозапису повністю узгоджуються з письмовими поясненнями гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 , доданими до матеріалів справи.

За загальним правилом склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).

Відтак відсутність будь-якої з названих ознак виключає наявність складу адміністративного правопорушення.

При ухваленні судового рішення суддею враховано практику Європейського Суду з прав людини, яка згідно статті 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року застосовується як джерело права.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Отже під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням наведеного при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та керується стандартом доведення вини «поза розумним сумнівом».

Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, вбачається, що у діях гр. ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.

Стаття 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247 Кодексу).

Відтак суддя доходить висновку на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням положень ст. 283 КУпАП у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 245, 247, 251, 252, 268, 277, 280, 283-285, 287-291, 294 КУпАП, суддя

постановила:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області (стаття 294 КУпАП).

Суддя                                 Ю.О. Зеря