Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 січня 2011 р. справа № 2а-27912/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 16 год. 50 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іванченкова А.С.
при секретарі Фенделєвій В.Є.
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_1 – особисто,
від позивача: ОСОБА_2, за угодою від 24 грудня 2010 року,
від відповідача: Степанова Я.В., за довіреністю № 2365/10/32-413 від 17 серпня 2010 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області
про визнання протиправними дій щодо складання акту № 286/413/НОМЕР_1 від 01 квітня 2010 року та винесення рішень № 0512201734-32-133 та № 0512211734-32-132, скасування акту № 286/413/НОМЕР_1 від 01 квітня 2010 року та рішень № 0512201734-32-133 та № 0512211734-32-132,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області (надалі – відповідач, Управління) про визнання протиправними дій щодо складання акту № 286/НОМЕР_1 від 01 квітня 2010 року та винесення рішень № 05122201734-32-133 та № 05122201734-32-132, скасування акту № 286/НОМЕР_1 від 01 квітня 2010 року та рішення № 05122201734-32-133.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01 квітня 2010 року інспекторами Управління в магазині, в якому позивач здійснює підприємницьку діяльність, була проведена позапланова перевірка, за результатами якої складений акт № 286/НОМЕР_1 від 01 квітня 2010 року, а згодом відповідачем до нього застосовані фінансові санкції на підставі статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР на загальну суму 9678 грн. З винесенням відносно нього фінансових санкцій він не згоден, оскільки перевірка була проведена в порушення Закону України «Про податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року за № 590-ХІІ, відповідно до якого планові перевірки проводяться після письмового повідомлення суб’єкта перевірки. Але, як зазначає позивач, він не був повідомлений заздалегідь про проведення перевірки ніяким способом.
Якщо проводиться позапланова перевірка, як пояснює позивач, то вона проводиться за рішенням суду, якому перевіряючий орган повинен надати аргументовані підстави для проведення такої перевірки. Однак, позивачу не було пред’явлено рішення суду, ні наказу керівництва про необхідність проведення перевірки його діяльності, чим порушено статтю 11-1 Закону України «Про податкову службу в Україні».
Вважає акт та рішення, які складені відповідачем, неправомірними, а факти, які викладені в них, необґрунтованими.
Як пояснив позивач, марки акцизного збору на вино «Біле до риби» в кількості 1 пляшки були наявні, знаходилися поруч з тетрапаками, але вони відклеїлися від упаковки, що може підтвердити продавець ОСОБА_5 Тому факт реалізації 3 тетрапаків вина «Біле до риби» без марок акцизного збору не доказано.
Щодо встановлення відповідачем реалізації алкогольних напоїв через контрольно-касовий апарат № НОМЕР_2, який не внесений в Ліцензію про право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, позивач пояснив, що в Ліцензію, яка видана 17 квітня 2009 року, що діяла на момент перевірки, не були внесені відомості про новий електронний контрольно-касовий апарат за № НОМЕР_2, який був зареєстрований в Державній податковій інспекції у Володарському районі Донецької області 12 березня 2010року, не з його вини, оскільки після реєстрації відомостей про новий електронний контрольно-касовий апарат, позивачу не роз’яснювалося працівниками податкової інспекції про необхідність внести зміни в стару Ліцензію. Вважає, що порушень не було, так як звіт про реалізацію товару здійснювався за раніш зареєстрованим ЕККА та за книгою звіту розрахункових операцій, що дозволяло вести правильний звіт в його роботі з алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Щодо зберігання товару для продажу, місце зберігання якого не внесено в Єдиний реєстр, позивач зазначив наступне. В податковій інспекції йому ніколи не рекомендували внести відомості про місце зберігання алкогольних напоїв, які співпадають з місцем їх реалізації, в Єдиний реєстр, тому він це і не робив.
Крім того, зазначив, що перевіряючими факт реалізації вина «Портвейн» в кількості 1 пляшка на 1 грн. нижче встановленої мінімальної роздрібної ціни на вино, був встановлений незаконно, в порушення статті 11-1 Закону України «Про податкову службу в Україні».
На підставі цього, позивач вважає протиправними дії відповідача щодо складання акту перевірки та винесення рішень № 05122201734-32-133 та № 05122201734-32-132, а тому просить їх скасувати.
У судовому засіданні позивач надав заяву про уточнення позову, в якій просив суд, у зв’язку з допущеною механічною помилкою у позовній заяві, визнати протиправними дії Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області щодо складання акту № 286/413/НОМЕР_1 від 01 квітня 2010 року та винесення рішень № 0512201734-32-133 та № 0512211734-32-132, скасувати акт № 286/413/НОМЕР_1 від 01 квітня 2010 року та рішення № 0512201734-32-133 та № 0512211734-32-132, надавши пояснення, аналогічні змісту позову, позовні вимоги просив задовольнити.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що Управлінням дотримані вимоги щодо умов допуску на перевірку. Перевірка проведена за наявності наказу на перевірку та направлення на перевірку. За умови віднесення перевірок, визначених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, до позапланових, Управлінням виконані приписи статей 11-1, 11-2 Закону України «Про податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ, службові особи Управління були допущені до перевірки. В матеріалах справи наявні розписки позивача про отримання направлення на перевірку.
Крім того, як зазначає відповідач, перевірка була проведена відповідно до приписів пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення» в присутності позивача та продавця ОСОБА_5 За результатами перевірки був складений акт від 01 квітня 2010 року № 286/413/НОМЕР_1. Перевіркою встановлено ряд порушень вимог Законів України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а також Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854. Факти правопорушень підтверджуються матеріалами перевірки.
Відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790, однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання фізичною особою-підприємцем встановлених законодавством вимог, обов’язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.
Керуючись вищевказаною вимогою законодавства, як пояснив відповідач, Управління прийняло рішення про застосування фінансових санкцій від 29 квітня 2010 року № 0512211734-32-132 та від 29 квітня 2010 року № 0512201734-32-133.
Підставою застосування фінансових санкцій є виключно правопорушення, яких допустився позивач. Вищевказані рішення є законними та обґрунтованими та не підлягають скасуванню. Тому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець Володарською районною державною адміністрацією Донецької області 09 лютого 2004 року за № НОМЕР_4, про що видане свідоцтво, знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Володарському районі з 10 лютого 2004 року за № 591.
01 квітня 2010 року на підставі наказу № 273 від 01 квітня 2010 року та направлення № 000345 від 01 квітня 2010 року про проведення позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідачем здійснена позапланова виїзна перевірка магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, наслідки якої викладені в акті № 286/413/НОМЕР_1 від 01 квітня 2010 року (а.с. 15-20). Перевірку було здійснено в присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та продавця ОСОБА_5, які від підпису акту перевірки та від отримання копії акту перевірки відмовились, про що складені акти від 01 квітня 2010 року № 34/413/НОМЕР_1, № 35/413/НОМЕР_1 та № 36/413/НОМЕР_1. У зв’язку з цим копія акту перевірки була направлена на адресу позивача поштою згідно з листом від 02 квітня 2010 року за № 831/10/32-413.
Згідно з висновками акту перевірки встановлені порушення вимог статті 15, частини 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року, із змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» із змінами та доповненнями, а саме: роздрібна торгівля вином «Портвейн 777» червоний 0,7 л. за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на вино «Портвейн 777» червоний 0,7 л.; зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру; реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка; роздрібна торгівля алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, який не зазначений у ліцензії.
На підставі висновків вищенаведеного акту перевірки позивачем винесені рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій № 0512211734-32-132 та № 0512201734-32-133, відповідно яких до відповідача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1000 грн. 00 коп. та 8678 грн. 00 коп. відповідно (а.с. 22, 23).
Дані рішення направлено поштою на адресу відповідача згідно супровідного листа від 29 квітня 2010 року № 1053/10/32-413 (а.с. 21).
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, відповідь на скаргу складено 23 червня 2010 року Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України за № 3484/32-0717, в якій зазначено, що оскаржувані рішення визнані обґрунтованими, правомірними та такими, що не підлягають скасування.
У абзаці першому преамбули Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі – Закон № 481), із змінами і доповненнями, зазначено, що цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 16 Закону № 481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Згідно з Положенням про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 лютого 2007 року № 71, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2007 року за № 116/13383, Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Департамент) функціонує як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової адміністрації України. Департаменту підпорядковані регіональні управління, які функціонують у складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюють регіональні управління Департаменту.
Відповідно до частини 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ (надалі – Закон № 509) в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки, позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.
Частиною 1 статті 11-2 Закону № 509 в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки, визначено право посадових осіб органу державної податкової служби приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначений наказ та направлення на проведення позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідають вимогам частини 1 статті 11-2 Закону № 509 в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки, та були надані для ознайомлення та вручення позивачу, про що свідчить надана у судовому засіданні розписка № 000345.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 11 Закону № 509 в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:
1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);
2) здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Статтею 11-1 Закону № 509 в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки, визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Так, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.
Проведеною відповідачем 01 квітня 2010 року перевіркою встановлені порушення, а саме: роздрібна торгівля вином за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на вино, зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка, роздрібна торгівля алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, який не зазначений у ліцензії.
За порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» із змінами та доповненнями, про скоєння такого правопорушення не заперечував позивач, згідно з абзацом 13 частини 2 статті 17 Закону № 481, в редакції яка діяла на момент існування спірних правовідносин, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 1000 гривень.
Відповідно до абзацу 11 частини 2 статті 17 Закону № 481, в редакції яка діяла на момент винесення оскаржуваних рішень, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.
Крім того, згідно з абзацом 15 частини 2 статті 17 Закону № 481, в редакції яка діяла на момент винесення оскаржуваних рішень, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
До того ж, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 1000 гривень, як передбачено абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону № 481, в редакції яка діяла на момент існування спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:
- акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;
- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями станом на 01 квітня 2010 року через електронний контрольно-касовий апарат, який не зазначений у ліцензії, підтверджується наданою позивачем ліцензією серії НОМЕР_5, виданою 16 квітня 2009 року, в яку внесено фіскальний номер НОМЕР_3 електронного контрольно-касового апарату (а.с. 26), тоді як починаючи з 12 березня 2010 року згідно наданої довідки № НОМЕР_2 про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій (а.с. 81) в магазині здійснюється реалізація алкогольних напоїв через електронний контрольно-касовий апарат за № НОМЕР_2. 15 квітня 2010 року видана ліцензія серії АГ № 245929, в яку внесено фіскальний номер НОМЕР_2 електронного контрольно-касового апарату (а.с. 27).
Таким чином, в магазині на момент перевірки здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії.
Відповідно до довідки серії АП № 195248 місце зберігання тютюнових виробів внесено до Єдиного державного реєстру 12 квітня 2010 року та довідки серії АП № 195255 місце зберігання алкогольних напоїв внесено до Єдиного державного реєстру 12 квітня 2010 року, таким чином на момент проведення перевірки – 01 квітня 2010 року, місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів не було внесено до Єдиного державного реєстру.
Як зазначив позивач, дійсно мало місце продаж однієї пляшки вина за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на вино, а також факт знаходження на реалізації вина «Біле до риби» без марок акцизного збору, які відклеїлися від упаковок та знаходилися поруч з тетрапаками.
Суд зазначає, що відповідно до статті 11 Закону № 481 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Частиною 2 статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15 вересня 1995 року № 329/95-ВР, який діяв на час проведення перевірки, передбачено, що наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з умов, зокрема, для реалізації їх споживачам. Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
Згідно з пунктом 20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 567, марки наклеюються виробниками на кожну пляшку, пачку (упаковку) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів. Алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, вважаються немаркованими.
Пунктом 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854, визначено, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.
На підставі вищенаведеного Управлінням правомірно прийнято стосовно позивача оскаржувані рішення № 05122201734-32-132 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 1000 грн. та рішення № 05122201734-32-133 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 8678 грн.
Згідно з положеннями частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем доведена правомірність вчинених дій та прийняття оскаржуваних рішень.
Перевіривши рішення суб’єкта владних повноважень з урахуванням положень частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про їх законність та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо складання акту № 286/413/НОМЕР_1 від 01 квітня 2010 року та винесення рішень № 0512201734-32-133 та № 0512211734-32-132, скасування акту № 286/413/НОМЕР_1 від 01 квітня 2010 року та рішень № 0512201734-32-133 та № 0512211734-32-132 відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 січня 2011 року в присутності позивача, представника позивача та представника відповідача. Постанова у повному обсязі буде складена 15 січня 2011 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Іванченков А. С.