Справа №1 -81/07р.
ВИРОК
Іменем України
16 квітня 2007 року місто Глухів
Глухівський міськрайсуд Сумської області в особі судді Демченка О.С, при секретарі Дмитренко О.С., з участю прокурора Новікова В.О., потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та захисника-адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення за ч.2 ст. 187 Кримінального кодексу України
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1народження, громадянина України, уродженця м. Глухова, який має середню спеціальну освіту, не одружений, не працює, мешкає у АДРЕСА_2, і має непогашену судимість (24.12.2001 року Глухівським міськсудом був засуджений за ч.2 ст. 140 КК України 1960 року, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 15 і ч.3 ст. 185 -та ч.2 ст.289 КК України до 3 років і 6 місяців позбавлення волі; 01.07.2003 року відповідно до ст. 107 КК України був звільнений умовно-достроково від відбування покарання на 1 рік, 8 місяців і 1 день), та
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2народження, громадянина України, який народився у м. Глухові, має середню спеціальну освіту, розлучений, має малолітнього сина, не працює, мешкає у АДРЕСА_1
Встановив.
21 січня 2007 року близько 21 години біля магазину ПП "ОСОБА_3", розташованого в АДРЕСА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою і разом з метою заволодіння чужим майном вчинили напад на ОСОБА_5, 1966 року народження, побили його, завдаючи удари кулаками і ногами у різні частини тіла, після чого відібрали у ОСОБА_5 (зняли) шкіряну куртку вартістю 100 грн., в якій у документах знаходились 600 грн., та поліетиленовий пакет з продуктами харчування загальною вартістю
17 грн. 70 коп., а всього заволоділи таким чином майном ОСОБА_5 на загальну суму
717 грн. 70 коп., та завдали при цьому ОСОБА_5 легкіх тілесних ушкоджень у вигляді
множинних забійних ран голови, які спричинили короткочасний розлад його здоров'я, з
приводу чого ОСОБА_5. з 22 січня по 02 лютого 2007 року стаціонарно лікувався у
Глухівській ЦРЛ.
Тієї ж ночі, на початку першої години, біля АДРЕСА_4, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, вчинив напад на прохожого ОСОБА_6, 1967 року народження. При цьому ОСОБА_1, підбігши до ОСОБА_6 з-позаду, вдарив його дерев'яною палицею по голові, а коли ОСОБА_6 від удару упав, наніс ще йому декілька ударів тією ж палицею у різні частини тіла, після чого, обшукавши ОСОБА_6, відібрав у
2
нього мобільний телефон „Сіменс А-52" вартістю 220 грн. з сім картою „Джинс" з залишком на ній рахунку у 5 грн., зв'язку із 4-х ключів від жилих приміщень, блокнот, кулькову ручку, пачку цигарок „Тройка" і гроші у сумі 20 грн., а всього заволодів таким чином майном ОСОБА_6 на загальну суму 284 грн. 30 коп., завдавши ОСОБА_6легких тілесних ушкоджень у вигляді забійної рани і садна голови, струсу головного мозку, що спричинили короткочасний розлад здоров'я ОСОБА_6, з приводу чого ОСОБА_6 з 22 січня по 02 лютого 2007 року стаціонарно лікувався у Глухівській ЦРЛ.
При розгляді справи судом ОСОБА_1 і ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм протиправних дій фактично визнали себе винними у повному обсязі, хоча і заперечували проти того, що у знятій ними з ОСОБА_5 курткі знаходились 600 грн. Розповідаючи про обставини вчинення нападу на ОСОБА_5, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 показали в суді, що дійсно напали на ОСОБА_5 і стали його бити тому, що хотіли заволодіти його грошми, які у ОСОБА_5 перед цим бачив у магазині ОСОБА_7, з яким та з ОСОБА_8, вони того вечора пили вино біля магазину, де це все сталося.
Розповідаючи про обставини вчинення нападу на ОСОБА_6, ОСОБА_1 в суді показав, що дійсно тієї ж ночі, вживаючи вино і пиво з іншими особами біля магазину в районі перехрестя вулиць Ціолковського і Ковпака у місті Глухові, він, відійшовши від присутніх при цьому хлопців, наздогнав ОСОБА_6, який йшов поміж прилеглими домами, вирішивши заволодіти наявними при ньому грошми, і вдарив ОСОБА_6 по голові дерев'яною палицею, яку мав при собі, а коли від удару ОСОБА_6 упав, то він ще вдарив його декілька разів у різні частини тіла палицею і можливо ногами, після чого, обшукавши знепритомленого на його думку ОСОБА_6 забрав у нього з карманів куртки мобільний телефон, гроші приблизно у сумі 16-20 грн. та інші дрібні речі.
Каючись у своїх протиправних діях, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 в суді неодноразово просили вибачення у потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а свої злочинні дії пояснили тим, що на час їх вчинення перебували у стані алкогольного сп'яніння.
За результатами проведеного по справі судового слідства суд визнає доведеною стороною обвинувачення вини підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_5 та у вчиненні ОСОБА_1 розбійного нападу на ОСОБА_6, оскільки окрім визнання підсудними своєї вини і їх показань про обставини вчинення злочинів вина підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_5 підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_5, який прямо вказує на підсудних як на осіб, які вчинили на нього напад, побили його і заволоділи його майном, показаннями свідків ОСОБА_9і ОСОБА_8(брата підсудного ОСОБА_1), які фактично були свідками вчинення підсудними нападу на ОСОБА_5, а по епізоду вчинення розбійного нападу на ОСОБА_6 - показаннями потерпілого ОСОБА_6 та показаннями свідків ОСОБА_10та ОСОБА_11, в присутності яких ОСОБА_1 став переслідувати ОСОБА_6 з палицею в руках, та яким після вчинення нападу на ОСОБА_6 розповідав про побиття палицею ОСОБА_6, показував сломану від удару палицю та гроші, які забрав у ОСОБА_6
Суд також визнає доведеним і той факт, що при вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_5 ОСОБА_1 і ОСОБА_4 в числі іншого майна ОСОБА_5 заволоділи і його грошми у сумі 600 грн., які на час вчинення нападу знаходились у курткі потерпілого. При цьому суд бере до уваги показання свідка ОСОБА_12(співмешканки ОСОБА_5), яка в суді показала, що того вечора, виходячи з їх будинку, ОСОБА_5., окрім іншої невеликої суми грошей, мав при собі 600 грн. купюрами по 50 грн., а також показання свідків ОСОБА_13і ОСОБА_9, які безпосередньо перед вчиненням на ОСОБА_5 нападу підсудними бачили у ОСОБА_5 в магазині гроші саме купюрами по 50 грн. у значній кількості.
Наведені досліджені судом докази вини підсудних останніми не оспорюються.
Навмисні дії ОСОБА_1 щодо вчинення ним за попередньою змовою у групі осіб нападу на ОСОБА_5 з метою заволодіння його майном, поєднаного із небезпечним для життя і здоров'я потерпілого насильством та вчинення після цього нападу на ОСОБА_6 з
3
метою заволодіння його майном, поєднаного з небезпечним для життя і здоров'я потерпілого насильства, суд кваліфікує за ч.2 ст. 187 КК України.
Навмисні дії ОСОБА_2 щодо вчинення ним за попередньою змовою у групі осіб нападу на ОСОБА_5 з метою заволодіння його майном, поєднаного з небезпечним для життя і здоров'я потерпілого насильством, суд кваліфікує за ч.2 ст. 187 КК України.
Факт вчинення підсудним ОСОБА_2 злочину, а підсудним ОСОБА_1 -злочинів, у стані алкогольного сп'яніння суд визнає обставиною, яка обмежує покарання. При цьому суд не визнає такою обставиною фактично наявний у ОСОБА_1 (який має не погашену судимість за попереднім вироком) легальний спеціальний рецидив злочину, оскільки за попереднім вироком ОСОБА_1 був засуджений у неповнолітньому віці, і після звільнення у липні 2003 року з місць позбавлення волі до вчинення інкримінованих злочинів не притягувався до кримінальної відповідальності.
Разом з цим, молодий вік підсудних, їх позитивні характеристики за місцем проживання, щире каяття підсудних у вчиненні злочинів публічне вибачення підсудних перед потерпілими, які в свою чергу просили суд суворо не карати підсудних, наявність у ОСОБА_2 малолітнього сина і відсутність у нього батьків, факт виховування ОСОБА_1 у багатодітній сім'ї без померлої матері при хворому батьку, відшкодування родичами ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_6завданої злочином шкоди суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання і, на думку суду, істотно знижують ступінь тяжкості вчинених підсудними злочинів та дають суду підстави визнати за можливе призначити обом підсудним більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, і без призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
Суд приймає відмову потерпілого ОСОБА_6 від раніше заявленого по справі цивільного позову.
Заявлені по справі прокурором в інтересах Глухівської ЦРЛ цивільні позови до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на предмет відшкодування підсудними понесених лікарнею витрат на лікування потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню, оскільки за обставинами справи заявлені у позовах прокурора суми (1358 грн. 40 коп. до ОСОБА_1 і 679 грн. 20 коп. до ОСОБА_2) є завишеними. За приєднаними до справи довідками Глухівської ЦРЛ на лікування потерпілого ОСОБА_5 і потерпілого ОСОБА_6 було витрачено по 679 грн. 20 коп. на кожного. Тому, виходячи з того, що відносно ОСОБА_5 злочинні дії, які стали наслідком стаціонарного лікування ОСОБА_5, були вчинені ОСОБА_1 і ОСОБА_14, а відносно ОСОБА_6 -тільки ОСОБА_1, з ОСОБА_1 на користь лікарні слід стягнути 1018 грн. 80 коп., а з ОСОБА_2 - 339 грн. 60 коп.
Заявлений по справі потерпілим ОСОБА_5 до підсудних цивільний позов на предмет відшкодування йому підсудними майнової у розмірі 717 грн. 70 коп. шкоди і моральної у розмірі 5000 грн. шкоди також підлягає частковому задоволенню. При цьому суд виходить з того, що розмір завданої ОСОБА_5 злочинними діями підсудних майнової шкоди у розмірі 717 грн. 70 коп., як такий, що доведений, підлягає стягненню з обох підсудних у солідарному порядку, тоді як розмір заявленої у позові ОСОБА_5 завданої йому злочинними діями підсудних моральної шкоди, за обставинами справи і фактичними наслідками злочинних дій підсудних, суд визнає завишеним. На думку суду, реальним та таким, що відповідає фактично завданим ОСОБА_5 злочинними діями підсудних душевним і фізичним стражданням у даному випадку буде розмір моральної шкоди у сумі 2000 грн., яка і підлягає стягненню з підсудних у солідарному порядку на користь ОСОБА_5
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323 і 324 КПК України, суд
Присуджує.
ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 187 КК України, і з застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у вигляді чотирьох років обмеження волі без конфіскації майна.
4
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, і з застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі без конфіскації майна.
До набрання вироком законної сили мірою запобіжного заходу відносно ОСОБА_1і ОСОБА_2 залишити утримання під вартою. Після набрання вироком законної сили ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до місця відбування покарання направити у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, а при прибутті до місця відбування покарання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з-під варти звільнити.
У строк відбування покарання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зарахувати час їх перебування під вартою: ОСОБА_1 - з 02 години 24 січня 2007 року, а ОСОБА_2 - з 22 години 23 січня 2007 року.
Позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_5 солідарно з ОСОБА_1і ОСОБА_2 717 грн. 70 коп. в порядку відшкодування майнової і 2000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.
Позови прокурора задовольнити частково. Стягнути на користь "фінансового Управління Глухівської міської ради з ОСОБА_11018 грн. 80 коп., а з ОСОБА_2 - 339 грн. 60 коп. в порядку відшкодування понесених державою витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6
Інших витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 і ОСОБА_2, по справі немає.
Після набрання вироком законної сили приєднані до справи речовими доказами 5 грн. передати в доход держави, особисті документи на ім'я ОСОБА_5 останнім використовувати за власним розсудом, капюшон від чоловічої шкіряної куртки передати ОСОБА_5, а інші речові докази - знищити.
На вирок суду захисником, прокурором і потерпілими протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - протягом того ж терміну з момента вручення їм копії вироку, може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайсуд.