ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2021 року м.Дніпро Справа № 904/1169/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Антоніка С.Г., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання Кандиба Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 (суддя Первушин Ю.Ю.)

у справі №904/1169/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінд", м. Підгородне Дніпропетровська область

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" (49051, місто Дніпро, вулиця Богдана Хмельницького, 16, код ЄДРПОУ 30847388)

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 заяву ліквідатора Лукашука В.В. до ОСОБА_1 про спростування майнових дій задоволено частково.

Спростовано майнові дії боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" по зверненню стягнення на предмети забезпечення по кредитному договору від 12.01.2012, які належать СФГ "Світлана".

Визнано недійсним договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №1 від 26.11.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАН" та ОСОБА_1 .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №2 від 10.12.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАН" та ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" судовий збір у сумі 1 921,00 грн.

Стягнуто з Гапоненко Романа Івановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" судовий збір у сумі 1 921,00 грн.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" оскаржило її в апеляційному порядку.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1169/17 скасовано в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018, укладеного між ТОВ "ЛАН" та ОСОБА_1 . В задоволенні заяви ліквідатора від 06.06.2019 в цій частині відмовлено. В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1169/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 14.07.2021 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 у справі №904/1169/17 в частині спростування майнових дій боржника залишено без змін. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 у справі №904/1169/17 в частині розгляду доводів апеляційної скарги про розподіл судових витрат, здійснених ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 скасовано. Справу №904/1169/17 в скасованій частині передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №904/1169/17 передано колегії суддів у складі головуючого судді Дарміна М.О., суддів Іванова О.Г., Березкіної О.В.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та у зв`язку з тим, що справи про банкрутство не відносяться до категорії справ, щодо яких визначено спеціалізацію судді-доповідача Дарміна М.О., справу №904/1169/17 передано колегії суддів у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Антоніка С.Г., Кузнецова В.О.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2021 витребувано справу №904/1169/17 у зв`язку з надходженням заяви про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Антоніка С.Г., Кузнецова В.О. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі №904/1169/17 в частині переданій на новий розгляд; зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №904/1169/17 та повернення справи №904/1169/17 до Центрального апеляційного господарського суду.

30.09.2021 від арбітражного керуючого Лукашука В.В. надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №904/1169/17.

05.10.2021 справу №904/1169/17 повернуто на адресу Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2021 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі №904/1169/17 в частині переданій на новий розгляд, розгляд справи №904/1169/17 призначено в судове засідання на 18.11.2021 о 14:30 год.

До Центрального апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2021 вирішено судове засідання у справі, призначене на 18.11.2021 о 14:30 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

18.11.2021 до Центрального апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Лукашука В.В. надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі ліквідатора ТОВ «ЛАН».

18.11.2021 о 14:30 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" адвокат Гапоненко Р.І., який заявив клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon", на зв`язок з Центральним апеляційним господарським судом не вийшов, що зафіксувала комісія у складі керівника апарату суду Нурулаєвої Г.Ю. (голова), членів комісії: заступника начальника відділу забезпечення судового процесу, інформаційних технологій та технічного захисту Заболотного Д.С., секретаря судового засідання Кандиби Н.В. у відповідному Акті «Щодо відсутності можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції» від 18.11.2021.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 18.11.2021 колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила розпочати розгляд справи без участі представників сторін.

Розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, відповідно до частини 3 статті 222 ГПК України без фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства).

За положеннями ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Визначаючи межі апеляційного перегляду справи №904/1169/17, апеляційний суд виходить з такого.

Так, Центральним апеляційним господарським судом за наслідком розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" прийнято постанову від 08.02.2021, якою скаргу задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1169/17 скасовано в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018, укладеного між ТОВ "ЛАН" та ОСОБА_1 . В задоволенні заяви ліквідатора від 06.06.2019 в цій частині відмовлено. В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі № 904/1169/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 14.07.2021 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 у справі №904/1169/17 в частині спростування майнових дій боржника залишено без змін. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 у справі №904/1169/17 в частині розгляду доводів апеляційної скарги про розподіл судових витрат, здійснених ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 скасовано. Справу №904/1169/17 в скасованій частині передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Переглядаючи в касаційному порядку, Верховний Суд дійшов висновків про те, що оскаржена постанова Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 (у вказаній частині розгляду спору по суті) прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування. Водночас, судом апеляційної інстанції було допущено порушення норм процесуального права за апеляційним переглядом ухвали місцевого господарського суду в частині вирішення питання щодо розподілу судового збору.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції переглядаючи ухвалу суду першої інстанції саме в частині стягнення з Гапоненка Р.І. судового збору ухилився від розгляду доводів апеляційної скарги, не дослідив фактичні обставини справи, зокрема щодо встановлення процесуального статусу Гапоненка Р.І. у даному спорі, що має значення у вирішенні питання розподілу судового збору за результатом розгляду спору по суті; не врахував та не надав оцінки вказаним аргументам апеляційної скарги, тому його висновки про залишення без змін ухвали місцевого суду в цій частині є передчасними.

Як передбачено ч. 5 ст. 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

А за приписами ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Таким чином, перегляд даної справи повинен відбуватися виключно в межах розгляду апеляційним судом доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" про неправильне вирішення місцевим господарським судом питання розподілу судового збору за результатом розгляду спору по суті з обов`язковим урахуванням висновків та вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 14.07.2021 року.

Так, апеляційна скарга, серед іншого, була мотивована тим, що Гапоненко Роман Іванович не є стороною/учасником в даних правовідносинах, а тому стягнення з нього судового збору в сумі 1 921,00 грн. є протиправним, оскільки останній ніяким чином не відноситься до даних правовідносин (т. 28, а.с. 134).

З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції в ухвалі від 15.09.2020 та судом апеляційної інстанції в постанові 08.02.2021 і підтверджується матеріалами справи, позовна заява про спростування майнових дій була подана в межах справи про банкрутство ліквідатором боржника - ТОВ "Лан".

Позовна заява була обґрунтована, зокрема, тим, що Гапоненком Р.І. , який виконував одночасно повноваження як розпорядника майна, так і керівника боржника - ТОВ "Лан", укладено спірні договори купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 1 від 26.11.2018 та нерухомого майна № 2 від 10.12.2018.

За результатом розгляду справи, місцевим господарським судом на підставі статті 129 ГПК України сплачену суму судового збору покладено в рівних частинах на Гапоненка Р.І та ОСОБА_1 .

Апеляційний суд зауважує, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи, у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Склад учасників у справі про банкрутство та їх термінологічне визначення наведено у статті 1 Закону про банкрутство (чинного на час укладення спірних договорів та подання заяви ліквідатором боржника про спростування майнових дій) та статті 1 КУзПБ (чинного на час розгляду судом вказаної заяви).

Положеннями статті 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41); постанови Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц (п. 49), від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц (п. 50), від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц (п. 31.4), від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (п. 38), від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (п. 31), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (п. 63), від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Звідси належним суб`єктним складом відповідачів є склад відповідачів, які дійсно є суб`єктами порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення (правовий висновок у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 14/325"б").

Аналіз вищезазначеного дає підстави для висновку, що у випадку оспорювання договору однією із сторін, процесуальний статус іншої сторони має бути визначений як відповідач.

У даному випадку, предметом судового розгляду є позовна заява ліквідатора ТОВ "Лан" Лукашука В.В. про спростування майнових дій боржника (у прохальній частині якої позивач просив визнати недійсними спірні правочини).

Судами у даній справі встановлено і підтверджується матеріалами справи, що оспорювані договори купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 1 від 26.11.2018 та № 2 від 10.12.2018 укладені між боржником ТОВ «ЛАН», в особі Гапоненка Р.І. (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець).

Тобто, позивач визначив відповідачем сторону оспорюваних правочинів - ОСОБА_1 (Покупця).

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, згідно пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, що діяла на момент звернення з позовною заявою до суду, за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство було передбачено ставку судового збору - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.99 р. № 966-XIV).

Як визначено у ст. 4 ЗУ «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

За приписами ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 р. №2629-VIII було встановлено такі показники прожиткового мінімуму на одну особу на місяць: для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.

За подання відповідної заяви до суду ТОВ "Лан" в особі ліквідатора Лукашука В.В. було сплачено 3 842,00 грн судового збору (т. 13 а.с. 162).

Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Системний аналіз положень статей 45 та 129 ГПК України дає підстави для висновку, що судові витрати, зокрема судовий збір, за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі щодо покладення таких витрат на іншу особу, можуть бути покладені за результатами вирішення спору лише на сторони такого спору (позивача та відповідача).

Враховуючи результат розгляду заяви ліквідатора ТОВ «ЛАН» арбітражного керуючого Лукашука В.В. про спростування майнових дій № 02-02/61 від 06.06.2019 та зважаючи на суб`єктний склад сторін у справі, колегія суддів доходить висновку про те, що судові витрати слід розподілити між сторонами оспорюваних правочинів порівну.

При цьому необхідно враховувати, що судами у даній справі встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2017 розпорядником майна ТОВ "Лан" призначено арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, зокрема, припинено повноваження керівника ТОВ "Лан" Мамедова Рамазана Паша-Огли та тимчасово покладено виконання обов`язків керівника на розпорядника майна ТОВ "Лан" арбітражного керуючого Гапоненка Р.І.

Таким чином, в період з 02.10.2017 по 12.12.2018 Гапоненко Р.І. одночасно виконував повноваження як розпорядника майна, так і керівника ТОВ "Лан".

Водночас, Главою 17 ЦК України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів.

Відповідно до частин першої та третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як передбачено статтею 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною право- і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (частини перша та третя статті 92 ЦК України).

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначається Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 N 2275-VIII, який набув чинності 17.06.2018 (крім ст. 23 цього Закону).

За приписами ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

За пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вносяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

З наведених норм права вбачається, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору.

В свою чергу, за змістом частин першої, третьої та четвертої статті 92 ЦК України, частин першої та другої статті 89 ГК України, пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» орган юридичної особи, який діє одноособово, має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведене у статті 237 ЦК України.

Між юридичною особою та її посадовою особою виникають правовідносини, що ґрунтуються на акті юридичної особи, передбачають права та обов`язки сторін у цих правовідносинах, зокрема відповідальність представника за неналежне здійснення представництва.

Зазначений правовий висновок викладено у Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17 (провадження 12-45гс19).

Як вже було вказано вище, договори купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 1 від 26.11.2018 та № 2 від 10.12.2018 укладені між боржником ТОВ «ЛАН», в особі Гапоненка Р.І. (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець), а Гапоненко Роман Іванович не є стороною договору та учасником спірних правовідносин, оскільки виступав від імені боржника як в.о. керівника.

За таких умов, доводи апелянта в цій частині апеляційної скарги є обґрунтованими, а відтак остання підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 2 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За результатом перегляду справи №904/1169/17 в скасованій частині, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необхідність зміни резолютивної частини ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі №904/1169/17 щодо розподілу судових витрат.

З огляду на все вищевикладене, судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви №02-02/61 від 06.06.19 про спростування майнових дій сторони розподіляються між сторонами такого спору (позивачем та відповідачем), а саме: в сумі 1 921,00 грн підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ЛАН», а решта - в розмірі 1 921,00 грн. покладається на боржника.

Крім того, згідно із частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що до Верховного Суду надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" арбітражного керуючого Лукашук Віталія Васильовича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №904/1169/17, а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 104,50 грн.

Крім того, постановою Верховного Суду від 14.07.2021 року у справі №904/1169/17 ухвалено, що за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення частково підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим розподіл судових витрат заявлений скаржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери", Верховним Судом здійснено не було.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.09.2021 у справі № 904/1169/17 у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 904/1169/17 відмовлено; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" про розподіл судових витрат у справі № 904/1169/17 залишено без розгляду.

При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що з урахуванням того, що за результатом розгляду касаційної скарги ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" касаційним судом прийнято постанову від 14.07.2021, якою, зокрема, скасовано частково постанову апеляційного господарського суду, а справу № 904/1169/17 в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, у Верховного Суду відсутні правові підстави для здійснення розподілу судових витрат відповідно до вимог частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України.

За таких обставин, вирішення даного питання має бути здійснено судом апеляційної інстанції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за подання касаційної скарги було сплачено 8 408,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 95 від 05.05.2021 (т. 30 а.с. 23).

Колегія суддів зазначає, що враховуючи результат перегляду справи в касаційному порядку, а саме у зв`язку з тим, що постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 (з урахуванням ухвали від 22.02.2021 про виправлення описки) у справі № 904/1169/17 в частині спростування майнових дій боржника було залишено без змін, що фактично є відмовою у задоволенні касаційної скарги по суті заявлених вимог, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

Також, до касаційної скарги представником скаржника - адвокатом Гапоненком Р.І. було додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно з яким загальна попередня (орієнтовна) сума судових витрат за касаційною скаргою становить 50 000,00 грн (т. 30 а.с. 6).

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З урахуванням висновків, зроблених за наслідком розгляду касаційної скарги, а також того, що скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 у справі № 904/1169/17 мало місце лише в частині розгляду доводів апеляційної скарги про розподіл судових витрат, здійснених ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020, що не впливає на фактичний результат вирішення спору, а також, з огляду на встановлені в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2021, залишеній без змін постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 15.07.2021 у цій справі обставини, зокрема, щодо залучення для надання правової допомоги адвоката Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" Гапоненка Р.І. та представництва ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" в суді касаційної інстанції, директором якого він одночасно і являється, інші судові витрати відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 129 ГПК України покладаються на особу, яка подала касаційну скаргу, тобто на ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери".

Разом з тим, ТОВ "ЛАН" було подано відзив на касаційну скаргу, у якому заявником наведено касаційному господарському суду попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу, згідно з яким ТОВ "ЛАН" очікує понести у зв`язку із розглядом справи у Верховному Суді витрати у розмірі 4 500,00 грн. Докази, що підтверджують розмір витрат ТОВ "Лан" на правничу допомогу будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення (т. 30 а.с. 36-38).

В свою чергу, до Верховного Суду надійшла заява (підписана за допомогою ЕЦП 19.07.2021) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" арбітражного керуючого Лукашука В.В. від 16.07.2021 вих.№ 02-02/252 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №904/1169/17, у якій заявник просить стягнути з Гапоненка Р.І. (позивач) на користь ТОВ "Лан" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 104,50 грн (т. 30 а.с. 119-121).

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи подання ліквідатором ТОВ "ЛАН" заяви про розподіл судових витрат у справі №904/1169/17 та відповідних доказів у межах процесуальних строків, визначених частиною першою статті 124 та частиною восьмою статті 129 ГПК України, та з огляду на те, що попередньо заяву у відповідності до приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України було зроблено у відзиві на касаційну скаргу, колегія суддів вважає можливим розгляд цієї заяви.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

У постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду Верховний Суд звернув увагу, що суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Крім того, зважаючи на положення статей 282, 315 ГПК України про те, що суд апеляційної та касаційної інстанцій має вирішувати питання щодо розподілу судових витрат, здійснених у зв`язку з переглядом справи, Верховний Суд дотримується позиції, що згідно зі статтею 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 916/24/18).

У заяві ТОВ «ЛАН» просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 104,50 грн.

На підтвердження здійснення адвокатом Підгорецькою А.О. представництва інтересів ТОВ "Лан" у Верховному Суді зі справи № 904/1169/17 відповідачем надано належним чином засвідчені копії таких документів: Договору про надання правової (правничої) допомоги № б/н від 01.12.2020, який укладений ТОВ "Лан" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Лукашука В.В. безпосередньо з адвокатом (т. 30 а.с. 124-127), Додаткової угоди №1 до нього від 14.04.2021 (т. 30 а.с. 128); акта приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2021 на загальну суму 9 104,50 грн (т. 30 а.с. 129); свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.09.2020 (т. 30 а.с. 132); фіскальних чеків відділення поштового зв`язку, якими підтверджено витрати на поштові відправлення відзиву на касаційну скаргу (т. 30 а.с. 130-131).

З матеріалів справи вбачається, що відзив ТОВ "Лан" на касаційну скаргу ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" підписано адвокатом Підгорецькою А.О.; перегляд справи № 904/1169/17 у суді касаційної інстанції у судовому засіданні 14.07.2021 здійснювався за участі адвоката Підгорецької А.О.

Водночас, в п. 4.1. укладеного з адвокатом Договору № б/н від 01.12.2020 сторонами було обумовлено, що вартість послуг Адвоката з розрахунку 1 (однієї) години роботи становить 1 500 (одну тисячу п`ятсот) грн 00 коп.

У поданому 09.06.2021 до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу за вих.№0206/21/2 від 02.06.2021 ТОВ "ЛАН" заявляло, що очікує понести у зв`язку із розглядом справи у Верховному Суді витрати у розмірі 4 500,00 грн.

В свою чергу, у наданому акті приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2021 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № б/н від 01.12.2020 було зазначено, що Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступні послуги:

- ознайомлення з касаційною скаргою ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 у справі №904/1169/17, кількість витраченого часу на надання послуги - 2 години, з розрахунку 1 година х 1 500,00 грн вартість якої склала 3 000,00 грн;

- підготовка, складення та подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери", кількість витраченого часу на надання послуги - 3 години, з розрахунку 1 година х 1 500,00 грн вартість якої склала 4 500,00 грн;

- підготовка та участь в судовому засіданні з розгляду справи №904/1169/17 14.07.2021, кількість витраченого часу на надання послуги - 1 година, з розрахунку 1 година х 1 500,00 грн вартість якої склала 1 500,00 грн;

- витрати на поштові відправлення, які з розрахунку вартості послуги згідно тарифів відділення поштового зв`язку склали 104,50 грн.

Всього адвокатом було надано послуг на загальну суму 9 104,50 грн.

За приписами ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Колегія суддів зауважує, що як вбачається з відзиву, станом на 02.06.2021 ТОВ «ЛАН» володіло інформацією щодо призначеного на 14 липня 2021 року об 11:30 год. судового засідання з розгляду касаційної скарги.

При цьому пунктом 6 ухвали Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 28.05.2021 у справі № 904/1169/17, про яку згадується у відзиві, було доведено до відома учасників справи, що їх явка в судове засідання не є обов`язковою.

Таким чином, ТОВ «ЛАН» мало змогу завчасно вирішити для себе питання доцільності участі в судовому засіданні та дійсної потреби залучення для цих цілей адвоката.

Необхідно наголосити, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ГПК України).

Кожна сторона реалізує свої права на власний розсуд, але в той же час, у відповідності до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, вдаючись до семантичного аналізу послуги, що виразилася у «ознайомленні з касаційною скаргою ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 у справі №904/1169/17», можна дійти висновку, що така за своїм логічним змістом є складовою (структурним елементом) послуги з «підготовки, складення та подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери"». Тобто, «ознайомлення з касаційною скаргою» є першочерговим етапом «підготовки відзиву» у більш вузькому значенні.

Відтак, наведене свідчить, що заявник міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (02.06.2021), тобто останні не могли бути неминучими.

З урахуванням того, що сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує (вдвічі) суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, з огляду на можливість ТОВ «ЛАН» передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, що не спростовано останнім та підтверджено матеріалами справи, колегія суддів вважає обґрунтованими, розумними, співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 500,00 грн., які за результатом розгляду справи підлягають стягненню з ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери" на користь ТОВ «ЛАН», одночасно відмовляючи у відшкодуванні судових витрат в частині їх перевищення (4 604,50 грн).

Керуючись статтями 269, 270, 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі №904/1169/17 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 у справі №904/1169/17 в частині розподілу судових витрат змінити, виклавши абзаци 5 та 6 її резолютивної частини у наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" (49051, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 16, код ЄДРПОУ 30847388) судовий збір за подання заяви №02-02/61 від 06.06.19 про спростування майнових дій в сумі 1 921,00 грн.».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 30, офіс 15, 16, код. ЄДРПОУ 36351411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" (49051, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 16, код ЄДРПОУ 30847388) витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 4 500,00 грн.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати накази на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.11.2021

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя С.Г. Антонік

Суддя В.О. Кузнецов