ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2010 року Справа № 2-а-5216/08/0970
м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Басай О.В.;
Судді - Матуляк Я.П.
Судді - Лучко О.О.
при секретарі Короташ О.Б.
за участю:
представника позивача – Гуменюк Б.С.;
представника відповідача – Дунець В.Я.;
прокурора – Савчук Л.Є
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області
до відповідача: ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»
про стягнення податкового боргу в сумі 293462656, 08 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
Державна податкова інспекція в Надвірнянському районі Івано-Франківської області звернулася в суд із адміністративним позовом до ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» про стягнення податкового боргу в сумі 293462656, 08 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що в порушення вимог ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», п.п.5.3.1 п.5.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем станом на 08.09.2008 року не погашено податковий борг в розмірі 293462656, 08 грн., в тому числі недоїмка 291393711, 47 грн. та пеня 2068944, 61 грн. Зазначив, що відповідно до ст.67 Конституції України кожний зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Аналогічний обов’язок для платників передбачений ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування». Також вказав, що підставою для звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення за рахунок активів платника є те, що відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду. Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено право Державної податкової інспекції подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що в позовній заяві позивач зазначає, що нарахування податкових зобов’язань та виникнення податкового боргу відбулося протягом 2002-2005 років, в той час як в розрахунку посилається на нарахування податкових зобов’язань та виникнення податкового боргу в 2008 році. Так, в позовній заяві позивач доводить, що податковий борг товариства складається з наступних сум: 75188879, 00 грн. – сума податкового зобов’язання донарахована на підставі податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі №0000012600/0, №0000022600/0 від 09.01.2004 року; 8730242, 52 грн. – сума податкового зобов’язання донарахована на підставі податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі №0000142600/0, №0000152600/0 від 04.04.2003 року, 93294535, 00 грн. – сума податкового зобов’язання донарахована на підставі податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі №0001132301/0, №0001142301/ від 09.08.2002 року; 111543692, 53 грн. – сума податкового зобов’язання донарахована на підставі податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі №0000112301/0 від 03.03.2005 року. Однак, загальна сума вищенаведених податкових зобов’язань складає – 288757341, 05 грн. При цьому, позивач посилається на розрахунок, згідно якого сума податкового боргу ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» складає – 293462656, 08 грн. Також зазначив, що в позовній заяві позивач посилається як на доказ в обґрунтування своїх вимог, на першу податкову вимогу №1/46 від 26.07.2006 року на суму 94806429, 36 грн. та на другу податкову вимогу №2/156 від 28.08.2006 року на суму 95375972, 24 грн., а також зазначає, що порушення ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» вимог нормативно-правових актів призвело до ненадходження в бюджет 319260538, 81 грн. Таким чином, не зрозуміло, якими доказами доводиться вищезазначений розмір суми податкового боргу. Крім того, в розрахунку позивачем зазначено, що в загальну суму податкового боргу включено недоїмку з акцизного збору по розрахунку за липень 2008 року на загальну суму 2636371, 42 грн. (665783, 99 + 1970587, 43). Проте, дані доводи позивача спростовуються платіжними дорученнями №110 від 08.08.2008 року та №247, №248 від 26.08.2008 року, згідно яких здійснено сплату акцизного збору в повному обсязі (згідно розрахунку за липень 2008 року в сумі 4985890, 88 грн.). Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Прокурор в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. Зазначив, що даний позов є підставний та обґрунтований, а тому підлягає до задоволення. Просив позов задовольнити повністю.
Розглянувши позову заяву, вислухавши думку представників сторін та прокурора, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що за результатами проведеної комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» за липень-грудень 2001 року та січень-березень 2002 року Державною податковою інспекцією в Надвірнянському районі складено акт перевірки від 02.08.2002 року №202 (а. с. 8-12).
На підставі акту перевірки від 02.08.2002 року №202 Державною податковою інспекцією в Надвірнянському районі прийнято податкові повідомлення-рішення №0001132301/0 від 09.08.2002 року, №0001122301/0 від 09.08.2002 року, №0001142301/0 від 09.08.2002 року, №0000392302/0 від 09.08.2002 року, якими донараховано податкові зобов’язання та застосовано штрафні санкції на загальну суму 93294536, 00 грн.(а. с. 13).
31.10.2002 року ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» було розпочато судову процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень №0001132301/0 від 09.08.2002 року та №0001142301/0 від 09.08.2002 року на загальну суму 93294536, 00 грн.
Постановою Верховного Суду України від 06.05.2008 року скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.10.1007 року, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 року, якою апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі задоволено, а ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» в задоволенні позову відмовлено, залишено в силі (а. с.14-18).
Також судом встановлено, що в результаті проведеної позапланової документальної перевірки з питань правильності визначення та своєчасності внесення до бюджету акцизного збору ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» за січень 2003 року Державною податковою інспекцією в Надвірнянському районі складено акт перевірки від 01.04.2003 року за №129/23/120/1/00152230 (а. с. 19-22).
На підставі акта перевірки від 01.04.2003 року №129/23/120/1/00152230 Державною податковою інспекцією в Надвірнянському районі Івано-Франківської області прийнято податкові повідомлення-рішення №0000152600/0 від 04.04.2003 року та №0000142600/0 від 04.04.2003 року, якими донараховано податкові зобов’язання по акцизному збору та застосовано штрафні санкції на загальну суму 8730242, 52 грн. (а. с. 23).
11.06.2003 року ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» було розпочато судову процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень №0000152600/0 від 04.04.2003 року та №0000142600/0 від 04.04.2003 року на загальну суму 8730242, 52 грн.
Постановою Верховного Суду України від 26.02.2008 року скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області задоволено, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09.08.2007 року скасовано, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2005 року, якою в задоволенні позову ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» відмовлено, залишено в силі (а. с.24-28).
Також судом встановлено, що за результатами проведеної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» за період з 01.04.2002 року по 30.04.2003 року з питань правильності визначення сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування до 31.08.2003 року працівниками Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі складено акт перевірки від 31.12.2003 року за №766/23/120/1-00152230 (а. с. 29-30).
На підставі акта перевірки від 31.12.2003 року за №766/23/120/1-00152230 Державною податковою інспекцією в Надвірнянському районі прийнято податкові повідомлення-рішення №0000012600/0 від 09.01.2004 року та №0000022600/0 від 09.01.2004 року, якими донараховано податкові зобов’язання та застосовано штрафні санкції на загальну суму 75188870, 00 грн. (а. с. 31).
12.03.2004 року ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» було розпочато процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень №0000012600/0 від 09.01.2004 року та №0000022600/0 від 09.01.2004 року на загальну суму 75188870, 00 грн.
Постановою Верховного Суду України від 04.03.2008 року скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області та заступника Генерального прокурора України задоволено, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28.02.2007 року скасовано, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2005 року, якою в задоволенні позову ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» відмовлено, залишено в силі (а. с.32-37).
Судом встановлено, що за результатами документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» працівниками Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі складено акт перевірки від 28.02.2005 року за №71/23-00152230 (а. с. 38-39).
На підставі акта перевірки від 28.02.2005 року за №71/23-00152230 Державна податкова інспекція в Надвірнянському районі Івано-Франківської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000112301/0 від 03.03.2005 року, яким донараховано податкові зобов’язання та застосовано штрафні санкції на загальну суму 111543692, 53 грн. (а. с. 40).
В травні 2005 року ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» було розпочато процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення №0000112301/0 від 03.03.2005 року на загальну суму 111543692, 53 грн.
Постановою Верховного Суду України від 04.03.2008 року скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області та заступника Генерального прокурора України задоволено, постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2005 року, ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.2006 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19.06.2007 року скасовано, а в задоволенні позову ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000112301/0 від 03.03.2005 року відмовлено (а. с. 41-43).
Крім того, судом встановлено, що відповідачем на зазначені суми податкового боргу ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» нарахована пеня в сумі 2068944, 61 грн., що підтверджується розрахунком Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про податковий борг за №8470/10/10-17 від 12.09.2008 року та обліковими картками ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (а. с. 4)
Крім цього, Державною податковою інспекцією в Надвірнянському районі Івано-Франківської області направлялися ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» перша податкова вимога від 26.07.2006 року за №1/146 та друга податкова вимога від 28.08.2006 року за №2/156 (а. с. 45-46).
Не погоджуючись із вищенаведеними податковими вимогами ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» оскаржило їх в судовому порядку. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2007 року у справі №А-6/259а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі та апеляційне подання прокуратури Івано-Франківської області задоволено частково. В задоволенні позову ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі про визнання нечинними першої податкової вимоги №1/146 від 26.07.2006 року та другої податкової вимоги №2/156 від 28.08.2006 року відмовлено (а. с.47-49).
Відповідно до ст.67 Конституції України кожний зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року (далі – Закону №2181-III) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
В п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №2181-III зазначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Підпунктом 5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону №2181-III передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно п.3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» №1251-XII від 25.06.1991 року платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
В п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону №2181-III зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-III передбачено, що Податкові вимоги надсилаються перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990 року Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, а саме подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
В ч.5 ст.254 КАС України зазначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податковий борг в сумі 290826284, 63 грн. підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: податковим повідомленням-рішенням №0001132301/0 від 09.08.2002 року та №0001142301/0 від 09.08.2002 року на загальну суму 93294536, 00 грн.; податковим повідомленням-рішенням №0000152600/0 від 04.04.2003 року та №0000142600/0 від 04.04.2003 року, якими донараховано податкові зобов’язання по акцизному збору та застосовано штрафні санкції на загальну суму 8730242, 52 грн.; податковим повідомленням-рішенням №0000012600/0 від 09.01.2004 року та №0000022600/0 від 09.01.2004 року на загальну суму 75188870, 00 грн.; податковим повідомленням-рішенням №0000112301/0 від 03.03.2005 року на загальну суму 111543692, 53 грн.; Постановою Верховного Суду України від 06.05.2008 року; Постановою Верховного Суду України від 26.02.2008 року; Постановою Верховного Суду України від 04.03.2008 року; Постановою Верховного Суду України від 04.03.2008 року; першою податковою вимогою від 26.07.2006 року за №1/146 та другою податковою вимогою від 28.08.2006 року за №2/156; розрахунком Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про податковий борг за №8470/10/10-17 від 12.09.2008 року та обліковими картками ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття».
Щодо вимоги про стягнення заборгованості в сумі 2636371, 45 грн., яка виникла в результаті подання ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» розрахунку акцизного збору за липень 2008 року №22930, 00 грн., то суд вважає, що дана вимога не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В п.5.1 ст.5 Закону №2181-III зазначено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Судом встановлено, що позивачем подано розрахунок акцизного збору за липень 2008 року на загальну суму 4985890, 88 грн.(а. с. 44).
Доводи позивача про наявність заборгованості по сплаті акцизного збору за липень 2008 року згідно поданого розрахунку спростовуються наявними в матеріалах справи платіжними дорученням №110 від 08.08.2008 року, №247 від 26.08.2008 року та №248 від 26.08.2008 року згідно яких ТзОВ «Нафтохімік Прикарпаття» в повному обсязі здійснено сплату акцизного збору згідно розрахунку за липень 2008 року, а тому, суд вважає, що в цій частині позов не підлягає до задоволення (а. с. 209-210).
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст.167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Позов задовольнити частково.
Стягнути за рахунок ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», 78400, вул. Майданська, 5, м. Надвірна, Івано-Франківська область в доход Державного бюджету України податковий борг в сумі 290826284, 63 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом дванадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не було подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя О.В. Басай
Суддя Я.П. Матуляк
Суддя О.О. Лучко
Постанова в повному обсязі буде складена 07.06.2010 року