СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року    м. Харків    Справа № 9/5014/969/2012 (5/65/2011)  

          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя  Пуль О.А.

за участю секретаря судового засідання  Бессонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ” (вх.№2953 Л/2) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.09.2021, постановлену суддею Фоновою О.С. у приміщенні Господарського суду Луганської області 07.09.2021 о 14 год. 59 хв. (повний текст ухвали складено 10.09.2021) за результатами розгляду скарги Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ” на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі   № 9/5014/969/2012 (5/65/2011)

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ,

до Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ”,                             м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 394066751,36 грн,

ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі – позивач) звернулась до Господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” (далі – відповідач) заборгованості за договором поставки природного газу від 28.01.2011 № 06/11-48, а саме: 313023445,02 грн основного боргу, 3411912,92 грн пені, 1499085,56 грн інфляційних нарахувань, 659851,08 грн - 3% річних. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач прийняті на себе зобов`язання виконав частково, розрахувавшись із позивачем не в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку до цього часу не погашено.

Справа господарськими судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Луганської області від 30.11.2015 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 рішення Господарського суду Луганської області від 30.11.2015 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) скасовано частково. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 % річних у сумі 8206220,29 грн, пеню у сумі 3411912,92 грн, інфляційні нарахування у сумі 67926 087,57 грн, судовий збір за розгляд позовної заяви - 72801,99 грн. У решті рішення залишено без змін. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 80082,19 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2016 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 скасовано, а рішення Господарського суду Луганської області від 30.11.2015 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 14.06.2016 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) скасовано, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 залишено без змін.

На виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 Господарським судом Луганської області видано відповідний наказ від 04.04.2016 № 9/5014/969/2012.

19.03.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58667811 з примусового виконання зазначеного наказу..

За заявою стягувача 16.07.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”.

16.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербаковим І.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62597669 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

За заявою стягувача 15.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербаковим І.М. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”.

09.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66441729 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

26.08.2021 Приватне акціонерне товариство “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” звернулось до Господарського суду Луганської області відповідно до ст. 339 ГПК України зі скаргою (вх.№34/21 30.08.2021) на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011), у якій просило:

- визнати неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича від 09.08.02021 ВП №66441729;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.08.02021 ВП №66441729.

За результатами розгляду вказаної скарги Господарським судом Луганської області постановлено ухвалу від 07.09.2021, якою в частині оскарження пункту 3 постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про відкриття виконавчого провадження ВП №66441729 від 09.08.2021 – провадження у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) закрито; в решті скарги Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” (вх.№34/21 30.08.2021) на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) – відмовлено.

Суд першої інстанції вважає, що наказ Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 № 9/5014/969/2012 було пред`явлено до виконання в межах встановленого законом трирічного строку (без його пропуску), а тому приватний виконавець у відповідності до вимог законодавства, правомірно прийняв наказ до виконання, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2021. Тобто повторне пред`явлення наказу до виконання було здійснене стягувачем з додержанням строку, встановленого ст.12     ЗУ “Про виконавче провадження“, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання останньої протиправною та її скасування з цих підстав. Приймаючи до уваги той факт, що предметом розгляду скарги є оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій в п. 3 зазначено про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 7954422,08 грн, в тому числі з підстав неправомірності його нарахування, суд, з огляду на вище викладене, роз`яснив скаржнику, що дії/бездіяльність органу ВДВС в цій частині не підлягають оцінці в межах порушеної господарської справи в порядку визначеному  Господарським процесуальним кодексом України, а є предметом розгляду окремої справи, яка повинна розглядатися за правилами адміністративного судочинства, як то було зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі № 826/5195/17. В порядку господарського судочинства повинні розглядатися вимоги (доводи) скаржника щодо протиправності дій ВДВС в частині порушення виконавчого провадження. З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що в частині оскарження пункту 3 постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про відкриття виконавчого провадження ВП №66441729 від 09.08.2021 щодо стягнення основної винагороди приватного виконавця - провадження у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду в господарських судах.

Приватне акціонерне товариство “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” із ухвалою не погодилося, в межах установленого законом строку подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.09.2021 та ухвалити нову ухвалу, якою визнати неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича від 09.08.02021 ВП №66441729, зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.08.02021 ВП №66441729.

Апелянт стверджує, що 16.07.2020 Відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС була винесена постанова про повернення наказу позивачу на підставі його заяви, а тому, на думку заявника, в силу приписів ч.5 ст.12 Закону України “Про виконавче провадження”, враховуючи, що в даному випадку повернення наказу відбулось на підставі заяви позивача, а не з підстав неможливості виконання рішення або заборони на відчуження на майно - відсутні підстави для поновлення строків для повторної подачі наказу з дня повернення цього наказу позивачу за його заявою; фактично, строк для подачі наказу закінчився в 2019 році.

Що стосується закриття провадження в частині оскарження пункту 3 постанови приватного виконавця, апелянт вказує, що скаржник (відповідач) не оскаржував стягнення основної винагороди приватного виконавця в порядку господарського судочинства, а виключно посилався на те, що включення зазначеного пункту в постанову про відкриття виконавчого провадження є незаконним. Заявник зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства, для стягнення основної винагороди необхідна наявність двох умов, а саме, здійснення приватним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення, і фактичне стягнення заборгованості, однак на цей час, сума заборгованості в примусовому порядку з відповідача на користь позивача стягнута не була, а будь-які дії виконавця в межах виконавчого провадження не є належними заходами примусового виконання рішень в розумінні норм законодавства, оскільки не спричинили фактичного виконання рішення суду та стягнення заборгованості з боржника. Тому, на думку апелянта, у приватного виконавця були відсутні підстави для стягнення основної винагороди приватного виконавця, яка визначена в оскаржуваній постанові від 09.08.2021, що також не було враховано судом при винесенні оскаржуваної ухвали. Тому заявник вважає, що дії виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2021 ВП №66441729 на підставі наказу 9/5014/969/2012 від 04.04.2016, виданого Господарським судом Луганської області, вчинені поза межами повноважень приватного виконавця, не відповідають вимогам ЗУ “Про виконавче провадження“ та є неправомірними.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.) відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 23.11.2021 о 14:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104, встановлено учасникам справи строк до 19.11.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також для подання заяв, клопотань тощо.

01.11.2021, тобто в межах установленого судом строку, Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", на яку посилається апелянт, не виключає та не обмежує можливість переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання у разі повернення його стягувачу з інших підстав, окрім тих, що вказані в цій нормі; повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє права стягувача повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків; момент пред`явлення виконавчого документу до виконання у випадках повернення його стягувачу з підстав, не передбачених приписами ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (зокрема, повернення виконавчого документу за заявою стягувача тощо), встановлюється з моменту пред`явлення до виконання, а не з дня його повернення. Також даний учасник справи вважає, що в частині оскарження пункту 3 постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. про відкриття виконавчого провадження ВП №66441729 від 09.08.2021 щодо стягнення основної винагороди провадження у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) правомірно закрито судом першої інстанції на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду в господарських судах. Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

           19.11.2021, тобто в межах установленого судом строку, представник приватного виконавця Григорчука П.В., адвокат Прибильський В.Г., надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»); враховуючи, що стягувач за виконавчим документом пред`явив Наказ до виконання, в строки, визначені чинним законодавством, та враховуючи положення п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», встановлений цим законом трирічний строк пред`явлення наказу до виконання перервався та почався заново; постановою про повернення виконавчого документу стягувачу від 16.07.2020 у відповідності до норм чинного законодавства визначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 16.07.2023; згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони; в той же час, положеннями ст. 12 Закону не виключається та не обмежується можливість переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання у разі повернення його стягувачу з інших підстав; повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє права стягувача повторно звернутися до органу державної виконавчої служби та/або приватного виконавця за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, отже, повторне пред`явлення наказу до виконання було здійснено стягувачем з додержанням строку, встановленого ст. 12 Закону, тому в діях приватного виконавця із відкриття виконавчого провадження відсутні порушення чинного законодавства. Даний учасник справи також заперечує проти аргументів апелянта стосовно протиправності дій приватного виконавця по зазначенню у постанові про відкриття виконавчого провадження даних про основну винагороду, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу без змін; стягнути з ПрАТ “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” на користь приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. судові витрати по розгляду справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 42000,00 грн. На підтвердження розміру заявлених витрат до відзиву додано копію договору про надання правової допомоги від 01.09.2021, акту надання послуг від 18.11.2021, в якому приватним виконавцем Григорчуком П.В. та адвокатом Прибильским В.Г. погоджено, що загальна вартість робіт (послуг) в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції склала 42000,00 грн.

Присутній в судовому засіданні 23.11.2021 представник позивача підтримав викладену ним правову позицію.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання 23.11.2021 о 14:00 годині (повідомлення відділення зв`язку про вручення ПАТ “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” ухвали від 25.10.2021 долучено до матеріалів справи, т.18, а.с.127), не направив свого представника для участі у вказаному засіданні та не повідомив суд про причини його неявки.

Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук П.В., належним чином повідомлений про час та місце судового засідання 23.11.2021 о 14:00 годині (повідомлення відділення зв`язку про вручення Григорчуку П. В. ухвали від 25.10.2021 долучено до матеріалів справи, т.18, а.с.125), у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Присутній в судовому засіданні представник позивача погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

На виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 Господарським судом Луганської області  видано наказ від 04.04.2016 № 9/5014/969/2012.

19.03.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58667811 з примусового виконання зазначеного наказу.

За заявою стягувача 16.07.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”.

16.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербаковим І.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62597669 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

За заявою стягувача 15.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербаковим І.М. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”.

09.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66441729 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

26.08.2021 Приватне акціонерне товариство “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” звернулось до Господарського суду Луганської області відповідно до ст. 339 ГПК України зі скаргою без дати та №б/н (за вх.№34/21 30.08.2021) на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011), згідно з якою просило:

- визнати неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича від 09.08.02021 ВП №66441729;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.08.02021 ВП №66441729.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.09.2021 в частині оскарження пункту 3 постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про відкриття виконавчого провадження ВП №66441729 від 09.08.2021 – провадження у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) закрито; в решті скарги Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” (вх.№34/21 30.08.2021) на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) – відмовлено (з наведених вище підстав).

Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ, відповідно до ст. 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 5 розділу ХІІІ цього закону (Прикінцеві та перехідні положення), виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Частиною 5 цієї статті визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Частиною 5 даної статті встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до змісту вказаних норм, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа на підставі заяви не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Як вбачається з доводів апеляційної скарги, твердження про неправомірність дій приватного виконавця з відкриття виконавчого провадження зводяться до посилань виключно на ч.5 ст.12 Закону України “Про виконавче провадження”.

Заявник скарги вважає, що відповідною нормою законодавець визначив певні обмеження, а саме – встановив строк пред`явлення документа до виконання після переривання з дня його повернення лише для випадків повернення з підстав неможливості в повному обсязі або частково виконати рішення або встановлення заборони на звернення стягнення на майно.

Тобто, на думку апелянта, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з інших підстав, зокрема, за заявою стягувача (як у даній справі), строк пред`явлення такого документа не переривається, у зв`язку з чим ПрАТ “Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ” наполягає на тому, що кінцевий строк пред`явлення наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 – до 04.04.2019, тоді як приватний виконавець Григорчук П.В. відкрив виконавче провадження постановою від 09.08.2021.

Стосовно вказаного аргумента колегія суддів зазначає, що він ґрунтується на довільному тлумаченні змісту ч.5 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження” – без урахування загального положення ч.4 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження” якою встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Тобто правові наслідки у вигляді переривання такого строку настають у будь-якому випадку і не ставляться законодавцем в залежність від підстав подальшого повернення виконавчого документа стягувачеві, а спеціальна норма ч.5 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження” лише визначає момент, з якого встановлюється строк пред`явлення документа до виконання після переривання в окремих випадках (а саме, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення та у разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.

Разом з тим, зазначеною нормою не виключається та не обмежується можливість переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання у разі повернення його стягувачу з інших підстав. Так, момент пред`явлення виконавчого документу до виконання у випадках повернення його стягувачу з підстав, не передбачених приписами ч. 5 ст. 26 Закону (зокрема, повернення виконавчого документу за заявою стягувача, тощо), встановлюється з моменту пред`явлення до виконання, а не з дня його повернення.

Колегія суддів погоджується з вищенаведеним висновком місцевого господарського суду.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, підтверджується матеріалами справи та не спростовано апелянтом у скарзі, зважаючи на пред`явлення стягувачем наказу до виконання 19.03.2019, 16.07.2020 та 09.08.2021, про що у відповідності до вимог чинного законодавства виконавцем  виносились постанови про відкриття виконавчого провадження, з моменту пред`явлення наказу до виконання встановлений законом трирічний строк не пропускався стягувачем, оскільки він перервався та його перебіг починався заново.

Тому твердження заявника скарги про неправомірність відкриття приватним виконавцем Григорчуком П.В. виконавчого провадження постановою від 09.08.2021, мотивовані посиланнями на закінчення строку пред`явлення наказу господарського суду до виконання, не узгоджуються з обставинами справи та вищенаведеними положеннями ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження”, а відтак, не можуть бути визнані належними аргументами та підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Щодо оскарження пункту 3 постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про відкриття виконавчого провадження ВП №66441729 від 09.08.2021, зокрема, про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 7954422,08 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2   ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, Законом України “Про виконавче провадження”  встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій та/або штрафів, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Із усталеної судової практики застосування вищенаведеної норми закону вбачається, що незалежно від того, чи винесено виконавцем окрему постанову із відповідного питання, чи викладено таке рішення (зокрема, про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця) у постанові про відкриття виконавчого провадження – спір щодо оскарження вказаної дії належить виключно до юрисдикції адміністративних судів.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №826/15531/17, у постановах Верховного Суду від 17.08.2020 у справі №910/7204/19, від 15.04.2021 у справі №360/3235/20 тощо.

Апелянт зазначає, що він не оскаржував стягнення основної винагороди приватного виконавця в порядку господарського судочинства, а виключно посилався на те, що включення зазначеного пункту в постанову про відкриття виконавчого провадження є незаконним.

Проте, на думку колегії суддів, відповідні посилання у скарзі на дії приватного виконавця, поданій до господарського суду, фактично і є оскарженням постанови приватного виконавця в цій частині.

В апеляційній скарзі не міститься будь-яких інших аргументів, що спростовували б висновки місцевого господарського суду в обґрунтування закриття провадження у справі в частині оскарження пункту 3 постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про відкриття виконавчого провадження ВП №66441729 від 09.08.2021.

Отже, в ході апеляційного провадження заявником скарги не наведено обставин, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали.

За результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо заяви представника приватного виконавця Григорчука П.В., адвоката Прибильського В.Г., про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що згідно з ч.1 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Отже, оскільки приватний виконавець не є стороною у справі, то вказані витрати не підлягають відшкодуванню на його користь.

Суд додатково зазначає, що визначення правомірності підстав відкриття виконавчого провадження входить до кола професійних знань приватного виконавця. Отже, заявником не доведено необхідності звернення до адвоката за отриманням професійної правової допомоги в ході розгляду справи, зокрема, в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 07.09.2021 у справі   №9/5014/969/2012 (5/65/2011) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено   30.11.2021

Головуючий суддя                                                                    О.В. Шевель

Суддя                                                                                           Я.О. Білоусова  

Суддя                                                                                           О.А. Пуль