Справа № 2-а-6\11
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2011 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі головуючого судді - Король Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області про зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Вовчанського районного суду з адміністративним позовом в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав та зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Вовчанському районі Харківської області провести позивачу перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та нарахувати на його користь недоплачену як «дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2008 по 31.12.2009 р., а також і станом на теперішній день .
Позивач посилається на те, що він є пенсіонером за віком, має статус «Дитина війни». Всупереч діючому законодавству відповідачем протягом 2008-2009 років, йому виплачується підвищення до пенсії в значно меншому розмірі ніж передбачено законодавством.
Позивач позовні вимоги підтримав повністю, в судове засідання не з’явився, просив суд розглядати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, заперечення проти позову не надав, а надав заяву в якій вказав, що просить суд розглянути справу без участі його представника.
Враховуючи, що позивач і відповідач надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України.
Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно із ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується копією довідки позивача з проставленим в ній штампом «Дитина війни».
Враховуючи зазначений статус позивача, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір - немає.
Суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до Положення „Про Пенсійний фонд України» Пенсійний фонд України діє і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення, через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА_1 , є Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що нарахування та виплата підвищення до пенсії позивачу у розмірах встановлених законодавством, відноситься до повноважень Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.
Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали свої повноваження без поважних причин.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу підвищення до пенсії в 2008р. суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
З 01.01.2008 по 22.05.2008 року відповідач правильно нараховував та виплачував зазначене підвищення до пенсії позивачу, відповідно до встановленого розміру, згідно діючого на той час законодавства.
П ідпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік» від 28.12.2007 р. N 107-VI, до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, які Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, УПФУ в Вовчанському районі повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 22.05.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення, щодо неконституційності підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008рік ”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.
Протягом 2009 року і до цього часу дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не призупинялась, зміни до неї не вносились, тому відповідачем повинні були проводитись відповідні виплати.
Суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Вовчанському районі, по не виконанню з 22.05.2008 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.
У відповідності до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на нараховані суми пенсії що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, почалося з 22.05.2008 р. і триває до цього часу, таким чином, суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Крім того, позивач дізнався про те, що всупереч діючому законодавству відповідачем протягом 2008-2009 років, виплачується підвищення до пенсії позивачу в значно меншому розмірі ніж передбачено законодавством, тільки 02.12.2010 р. коли отримав довідку про фактично виплачені суми щомісячного підвищення до пенсії згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» надану Управлінням пенсійного фонду України у Вовчанському районі за № 9204-02\08 від 02.12.2010 року.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.2 ст. 11, ч. 2 ст. 72, 94, 99, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Визнати протиправною діяльність Управління Пенсійного фонду України у Вовчанському районі щодо відмови ОСОБА_1 в перерахуванні пенсії .
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” з 22 травня 2008 р. та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Вовчанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя -