Постанова

Іменем України

24 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 211/4862/15

провадження № 61-13957 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

третя особа - публічне акціонерне товариство «Арселор Міттал Кривий Ріг»;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - публічне акціонерне товариство «Арселор Міттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг»), про визнання права власності на спадкове майно.

Позовна заява мотивована тим, що вона є матір`ю ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після смерті сина відкрилась спадщина, в тому числі: на квартиру АДРЕСА_1 , 1/2 частку автомобіля марки «ВАЗ 21043», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та грошові вклади у відділенні «Киянка» Криворізької філії акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»).

04 червня 2015 року вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Крім неї спадкоємцями також є сини померлого: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та дружина померлого - ОСОБА_2

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовились від спадщини після смерті батька на її користь.

Вказувала, що нотаріусом було відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з наявністю суперечностей між спадкоємцями та відсутністю у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно. Зазначала, що її син - ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_1 за кошти, які перерахувала первинна організація профспілки «АрселорМіттал Кривий Ріг», тому вважала вказану квартиру його особистою приватною власністю.

Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право на спадщину на 3/4 частки спірної квартири, на 3/8 частки автомобіля ВАЗ 21043, на 3/4 частки грошових вкладів, визнавши за ОСОБА_2 право на спадщину на 1/4 частку квартири, 1/8 частку автомобіля та 1/4 частку грошових вкладів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року у складі судді Ніколенко Д. М. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 34,76 кв. м, житловою площею 17,3 кв. м; 3/8 частки автомобіля марки «ВАЗ 21043», номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, двигун НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , видане 18 квітня 2006 року; 3/4 частки грошових коштів, що знаходяться на рахунку, відкритому в публічному акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») за договором № SAMDN27000732602490 (рахунок № НОМЕР_5 ).

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 34,76 кв. м, житловою площею 17,3 кв. м; 1/8 частку автомобіля марки «ВАЗ 21043», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, двигун НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , видане 18 квітня 2006 року; 1/4 частку грошових коштів, що знаходяться на рахунку, відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк» за договором № SAMDN27000732602490 (рахунок № НОМЕР_5 ). Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням суду встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період з 01 січня 2004 року по 21 серпня 2009 року. Визнано автомобіль марки «ВАЗ-21043», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, спільною сумісною власністю подружжя. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину вказаного автомобіля. Тому до складу спадкового майна входить 1/2 частина вказаного автомобіля.

ОСОБА_3 за життя надано саме безповоротну фінансову допомогу на придбання квартири, тобто отримані кошти не є заробітною платою, чи іншим доходом, отриманим одним із подружжя в інтересах родини, а надана йому особисто допомога, тому суд вважав, що отримані ним кошти на придбання квартири є його особистою власністю, а, отже, і квартира придбана ним за життя за особисті кошти і є його особистою приватною власністю. Розмір часток у спадковому майні позивача та відповідача визначено судом з урахуванням вказаних обставин.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 34,76 кв. м, житловою площею 17,3 кв. м та визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 34,76 кв. м, житловою площею 17,3 кв. м, та постановлено в цій частині нове судове рішення, яким визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 3/8 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 34,76 кв. м, житловою площею 17,3 кв. м, та визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 34,76 кв. м, житловою площею 17,3 кв. м.

Рішення суду скасовано в частині визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 3/4 частки грошових коштів, що знаходяться на рахунку, відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), за договором № SAMDN27000732602490 (рахунок № НОМЕР_5 ), визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/4 частку грошових коштів, що знаходяться на рахунку, відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк», за договором №SAMDN27000732602490 (рахунок № НОМЕР_5 ) та постановлено в цій частині нове судове рішення, яким визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 3/8 частки грошових коштів, що знаходяться на рахунку, відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк», за договором № SAMDN27000732602490 (рахунок № НОМЕР_5 ) та визнано за ОСОБА_2 право власності, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/8 частку грошових коштів, що знаходяться на рахунку, відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк», за договором №SAMDN27000732602490 (рахунок № НОМЕР_5 ).

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання розподілу судового збору.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині визначення часток спадкоємців на спірний автомобіль.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визначення часток спадкоємців на спірну квартиру та грошові кошти та ухвалюючи в цій частині нове судове рішення, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_3 , який знаходився у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , станом на 01 січня 2012 року перебував у списках працівників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», які потребують поліпшення житлових умов за місцем роботи, та 14 травня 2012 року йому були перераховані кошти на придбання спірної квартири, яку він придбав того ж дня, що свідчить про те, що спірна квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки, відповідно до пункту 55 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Україні № НОМЕР_6 , жиле приміщення надається громадянинові на всіх членів сім`ї, які перебувають разом з ним на квартирному обліку, а також на дітей, що народилися після взяття його на облік, і на дружину (чоловіка). Отже, частки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у праві власності на спірну квартиру є рівними.

Крім того, відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» грошові кошти (вклади), внесені у банківські установи за договорами банківського вкладу (депозиту) за рахунок заробітної плати, пенсії, стипендії, інших доходів подружжя, незалежно від їх виду та від того, на чиє ім`я з подружжя вони внесені, відповідно до статті 61 СК України, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, частки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у грошових коштах, що знаходяться на рахунку, відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» є рівними, тому спадковим майном, що залишилось після смерті ОСОБА_3 є належна йому 1/2 частина вказаних коштів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати в частині вирішення позовних вимог про визнання права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,й залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-801цс16 та від 05 квітня 2017 року у справі № 6-399цс16, що не відповідає вимогам пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито та витребувано цивільну справу № 211/4862/15 із Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що спірне спадкове майно - квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності, була придбана ним за грошові кошти, які перерахувала первинна організація профспілки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». ОСОБА_3 не був забезпечений житлом, перебував у черзі працівників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», які потребують поліпшення житлових умов, склад сім`ї - одна особа.

Зазначала, що ОСОБА_3 за життя надано саме безповоротну фінансову допомогу на придбання квартири, тобто отримані кошти не є заробітною платою чи іншим доходом, отриманим одним із подружжя в інтересах родини, а надана йому особисто допомога. Тому вважала отримані ним кошти на придбання квартири його особистою власністю, а, отже, і квартира придбана ним за життя за особисті кошти, а тому не є спільною сумісною власністю подружжя.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в силу частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_7 (а.с. 8, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 (а.с. 9, т. 1).

За життя ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчено 14 травня 2012 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Соболєвою Л. А. належала квартира АДРЕСА_1 (а.с.10, 100, 140, т. 1).

Вказана вище квартира була придбана ОСОБА_3 за життя за надану йому ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» безповоротну фінансову допомогу на придбання квартири, який перебував в загальному списку черговості та в списку осіб, що користувалися правом першочергового отримання житла станом на 01 січня 2012 року (а. с. 237-244, т. 1).

За повідомленням Центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Довгинцівського, Жовтневого, Саксаганського та Тернівського районів м. Кривого Рогу від 13 березня 2015 року за ОСОБА_3 зареєстрований автомобіль марки ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 18 квітня 2006 року (а.с. 11, т. 1).

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2017 року, встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період з 01 січня 2004 року по 21 серпня 2009 року. Визнано автомобіль марки «ВАЗ-21043» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину автомобіля марки ВАЗ-21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску (а.с. 124-126, т. 1).

Крім того, на ім`я ОСОБА_3 відкриті рахунки: в ТВБВ № 10003/0563 у філії Дніпропетровського обласного управління акціонерного товариства «Ощадбанк» - депозитний рахунок № НОМЕР_9 (договір № 34672103), станом на 17 травня 2018 року залишок вкладу складає 10 тис. грн, рахунок було відкрито 09 січня 2014 року на суму 10 тис. грн, інших операцій по рахунку не проводилось; та депозитний рахунок № НОМЕР_10 (договір № 39913003), станом на 17 травня 2018 року залишок вкладу складає 10 тис. грн, рахунок відкрито 16 квітня 2014 року на суму 10 тис. грн, інших операцій по рахунку не проводилось (а.с. 190, т. 1).

Крім того, згідно з інформацією АТ КБ «Приватбанк» про депозити ОСОБА_3 відповідно до договору № SAMDN27000732602490 (рахунок НОМЕР_5 ), відкритого 30 січня 2013 року, залишок суми по рахунку складає 656 грн 23 коп. (а.с. 210-217, т. 1).

Постановою державного нотаріуса Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 04 червня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у зв`язку з наявністю суперечок між спадкоємцями та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я померлого (а.с. 13, т. 1).

За повідомленням завідувача Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 13 січня 2016 року та від 02 березня 2018 року, 17 червня 2014 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 звернулась дружина померлого - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про прийняття спадщини звернулась мати померлого - ОСОБА_1

28 жовтня 2014 року із заявою про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1 звернувся син померлого - ОСОБА_4 , а 28 жовтня 2014 року із заявою про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1 звернувся син померлого - ОСОБА_5 (а.с. 9 8, 150, т. 1).

Зазначене підтверджується також наданою копією спадкової справи № 319/2014 (а.с.151-169, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України ).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із частиною першою статті 1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається її спадщина. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно із частиною першою статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як передбачено частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За правилом статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з частинами першою-третьою статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої, другої, четвертої статті 65 CК України дружина та чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Визначення режиму особистої приватної власності майна одного з подружжя передбачено у статті 57 СК України, відповідно до якої особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є майно: набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Із системного аналізу норм статей 57, 60, 61, 63, 65, 70 СК України випливає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю незалежно від участі кожного з подружжя у її виникненні, і право визначати порядок здійснення права спільної сумісної власності та частки кожного з подружжя при поділі майна є рівними.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Зокрема, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебував у списку працівників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», які перебували в загальному списку черговості та в списку осіб, що користувалися правом першочергового отримання житла станом на 01 січня 2012 року.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 21 серпня 2009 року (а.с. 104, т. 1).

Крім того, рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2017 року, встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період з 01 січня 2004 року по 21 серпня 2009 року.

Питання взяття на облік та зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, врегульовано ЖК УРСР та Правилах обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила).

Статтею 34 ЖК УРСР передбачено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановленому Радою Міністрів Української РСР в Українською республіканською радою професійних спілок. Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.

За приписами статей 39-40 ЖК України та пунктів 20, 21, 28 Правил громадяни беруться на квартирний облік за місцем роботи на підставі спільного рішення адміністрації і профспілкового комітету, яке затверджується виконавчим комітетом місцевої ради; зняття з квартирного обліку та виключення зі списку осіб, які користуються правом першочергового одержання житлового приміщення, провадиться тими ж органами, які прийняли або затвердили рішення про взяття на квартирний облік (включення до списку).

Пунктом 55 Правил визначено, що жиле приміщення надається громадянинові на всіх членів сім`ї, які перебувають разом з ним на квартирному обліку, а також на дітей, що народилися після взяття його на облік, і на дружину (чоловіка), яка пізніше вселилася на жилу площу, зайняту подружжям, що перебуває на обліку.

У матеріалах справи наявний нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу спірної квартири від 14 травня 2012 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , а також нотаріально посвідчена згода дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на придбання спірної квартири.

Отже, спірна квартира придбана спадкодавцем за час шлюбу, зі згоди іншого з подружжя.

Вирішуючи питання щодо правового статусу коштів, які були сплачені при придбання спірної квартири, колегія суддів виходить з того, що вказані кошти були отримані працівником як безповоротна фінансова допомога від роботодавця для поліпшення житлових умов.

Тобто вказані кошти були отримані ОСОБА_3 унаслідок його трудової діяльності та у зв`язку із перебуванням ОСОБА_3 на квартирному обліку у профспілковій організації у списку працівників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», які потребували поліпшення житлових умов.

Виходячи зі змісту частини другої статті 61 СК України, згідно з якою об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя, отримана ОСОБА_3 безповоротна фінансова допомога для придбання квартири унаслідок його трудової діяльності, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та була використана ним за згодою його дружини в інтересах сім`ї для поліпшення житлових умов.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що частки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у праві власності на спірну квартиру є рівними, а тому апеляційним судом правильно визначені частки спадкоємців у спадковому майні.

Посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_3 перебував у списку працівників, які потребують поліпшення житлових умов, у складі сім`ї - одна особа, безпідставні, оскільки на час придбання квартири він перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , за життя вимог про визнання коштів, отриманих ним як безповоротна фінансова допомога, чи визнання спірної квартири особистою приватною власністю не заявляв.

Ураховуючи викладене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення апеляційного суду без змін.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2020 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта