Справа №2-а-3124/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2010 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

            головуючого-судді         Манька М.В.

    при секретарі             Вікторжевському О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сміла адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

встановив:

Позивач відноситься до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та йому безстроково встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС. В зв’язку з цим йому призначена та виплачується пенсія по інвалідності з доплатами, визначеними Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі – Закон 796-ХІІ).  

Оскільки розрахунок пенсії йому здійснюється, виходячи з відправної суми для розрахунку 19 грн. 91 коп., позивач  звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії управління ПФУ в м. Сміла Черкаської області щодо недоплати йому державної пенсії як особі, віднесеній до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, і просить суд зобов’язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону № 796-ХІІ з 1 липня 2008 року по 30 листопада 2010 року.  

В судове засідання позивач не з’явився, але надав письмову заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує повністю та просить суд справу розглядати за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до наданих посвідчення НОМЕР_1 від 12 травня 1997 року та довідки МСЕК серії ЗЧК № 071337 від 1 вересня 2005 року, яка є безстроковою, позивача віднесеною до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок катастрофи на ЧАЕС, та надано ІІІ групу інвалідності, що пов’язано з хворобою, яка виникла внаслідок аварії на ЧАЕС, а тому він має право на отримання пенсії у визначеному спеціальним законом розмірі.

Відповідно до ст. 49 Закону 796-ХІІ особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3 4, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, пенсії встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 54 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, по ІІ групі інвалідності не можуть бути нижчими 6-ти мінімальних пенсій за віком, а ст. 50 цього закону визначено, що розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до 1 категорії ІІІ групи інвалідності становить 50 % мінімальної пенсії за віком.

Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність.  

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що розрахунок пенсій, які призначаються відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону 796-ХІІ, належить проводити, виходячи з відправної суми для розрахунку 19 грн. 91 коп., визначеної Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року, а не з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Відповідно до роз’яснень відповідача, при призначенні пенсії та інших доплат управління ПФУ керується тільки постановами КМУ та ст. 54 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала через захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України.

Дійсно, згідно зі ст. 54 Закону 796-ХІІ порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов’язаного з аварією на ЧАЕС, визначається Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523, яка є чинною і її положення щодо визначення розміру пенсій відповідають положенням ст.ст. 50, 54 Закону 796-ХІІ.

При цьому суд вважає надуманими твердження про те, що у відповідності до ч. 3 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, визначений абзацом 1 частини 1 цієї статті, використовується винятково для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом. Це положення частини 3 статті 28 не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до нарахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з цим розміром, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого розміру мінімальної пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.

Таким чином, при визначенні розміру пенсії та проведенні її нарахування не можуть бути застосовані розміри пенсій, що визначені постановами КМУ від 28 травня та 16 липня 2008 року, якщо вони протирічать розмірам, визначеним спеціальним законом.

Оскільки ст. 67 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується і розмір пенсій, визначений відповідно до ст. ст. 50,  54  цього закону, відповідно до цього розміру, визначеного ЗУ „Про державний бюджет” повинен збільшуватися і розмір пенсії, що виплачується позивачу.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами нарахування та виплата пенсій повинна здійснюватися в розмірі, встановленому законом  № 796-ХІІ.  

Оскільки, частиною 2 ст. 99 КАС України визначено 6-місячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, то вимоги позивача можуть бути задоволені в межах 6-ти місячного строку позовної давності.

Пенсія є щомісячною виплатою, яка нараховується та виплачується за повний календарний місяць, тому позовні вимоги слід задовольнити за період з 1 червня по 30 листопада 2010 року.

Так як сторони звільненні від судових витрат по справі у вигляді судового збору, їх необхідно віднести на рахунок держави.

На підставі ст. ст. 50, 54, 63, 67 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28, 46 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, керуючись ст. ст. 9, 11, 159, 161, 163 КАС України,  суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.  

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області щодо недоплати держаної та додаткової пенсій   за шкоду, заподіяну здоров’ю ОСОБА_1 , віднесеному до І категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як особі, віднесеній до І категорії  постраждалих від Чорнобильської катастрофи, державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, по ІІІ групі інвалідності, що настала через захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за період з 1 червня 2010 року по 30 листопада 2010 року включно, з врахуванням раніше виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня  її проголошення.

         Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.

Головуючий: