Справа № 22- 978/2007 р.                                   Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 26                                                                                Скрицького Л.П.

Доповідач Матківська М.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 18 квітня   2007 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : МатківськоїМ.В.

Суддів : Іванюка М.В., Чуприни В.О.

При секретарі: Шевчук Л.В.

За участю : позивачаОСОБА_2. та його представника ОСОБА_3., представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 14 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним усного договору купівлі-продажу житлового будинку від 5.04.2006 року, про стягнення отриманих за вказаним договором грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

Встановила:

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 14 лютого 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсним (нікчемним) усний договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1, укладений 5 квітня 2006 року між ОСОБА_2та ОСОБА_1та стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 14 000 гр.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 371 гр. 39 коп. за проведення експертизи та 700 гр. на оплату юридичної допомоги.

2

В задоволенні позовних вимогОСОБА_2. до ОСОБА_1 про стягнення 3000 гр. моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.       _

Зазначила, що рішення суду є незаконним, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.

ПозивачОСОБА_2. заперечив апеляційну скаргу, вважає її необгрунтованою і просить її відхилити, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції встановив, що 5 квітня 2006 року між

позивачемОСОБА_2. та відповідачем ОСОБА_1. укладено

усний договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1, що належить

відповідачу на праві приватної власності. Згідно договореної між сторонами

ціни,ОСОБА_2. сплатив ОСОБА_1. 14 000 гр., що було

оформлено розпискою, підписаною сторонами та завіреною секретарем Ново

фастівської сільської ради. В розписці зазначено зобов'язання ОСОБА_1., що в разі неузгодження якихось умов, вона поверне гроші.                                                                                                         *

Відповідач ОСОБА_1 позивачу ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на будинок і сам будинок не передала.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 144 від 11.01.2007 року житловий будинок визнано таким, що знаходиться в незадовільному стані, тому експлуатація будівель можлива лише при умові проведення ремонту і причиною цьому являється не проведення ремонтних робіт в будинку довготривалий час.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Частина 2 зазначеної статті передбачає, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

По справі встановлено, що сторони домовилися про умови договору і відбулося часткове його виконання. Проте, суд не надав цій обставині належної оцінки.

При цьому судом не враховані положення ст. 215 ЦК України, яка зазначає, за яких підстав правочин може бути визнаний недійсним. *Ці

3

підстави встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Судом першої інстанції не враховані і положення ст. 218 ЦК України, згідно якої якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Стаття 10 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести» ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказами являються будь-які фактичні дані, які встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Представник відповідача, не визнавши позов, подав письмові заперечення, де зазначив передбачені законом підстави, за яких даний договір купівлі-продажу являється дійсним. Однак, суд в порушення ч. 4 ст.10 ЦПК України не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: не роз'яснив особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, не попередив про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і не сприяв здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України. Зокрема, суд не роз'яснив відповідачу наслідки такої процесуальної дії, як пред'явлення вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Виходячи із наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини в обґрунтування вимог і в їх заперечення, та-якими доказами це підтверджується і неправильно застосував норми матеріального права та не виконав вимоги процесуального закону. Такі порушення призвели до неправильного вирішення даного спору, а суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями, наданими законом, на їх виправлення.

За таких підстав визнати судове рішення законним та обгрунтованим не можна, тому воно підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

4

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 14 лютого 2007 року скасувати і передати справу на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.