Справа № 22- 989(а)/2007 р.                               Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 44                                                                                Зайцева А.Ю.

Доповідач Матківська М.В.

РІШЕННЯ

Апеляційного суду Вінницької області

від  18 квітня    2007 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Матківської М.В.

Суддів : Чуприни В.О., Іванюка М.В.

При секретарі : Шевчук Л.В.

За участю : представника відповідача ОСОБА_5., представників третіх осіб - ОСОБА_8., ОСОБА_9

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Віс", ОСОБА_1і ОСОБА_2на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_4та третіх осіб ТОВ "ВФ "Віс", ОСОБА_2, ОСОБА_1про визнання недійсною заяви про вихід із складу засновників ТОВ "ВФ "Віс", -

Встановила:

В березні 2006 року ОСОБА_3. звернулася в суд з позовом доОСОБА_4. про визнання недійсною заяви про вихід із складу засновників ТОВ "Виробнича фірма "Віс". Свої вимоги мотивувала таким. З відповідачем по справі вона перебуває у шлюбі з 1974 року. Він являється учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Віс" і його частка складає 33,34 % статутного фонду. 15 жовтня 1999 року ОСОБА_4. подав товариству заяву, посвідчену приватним нотаріусом, про вихід^ із складу засновників товариства, передавши свою частку громадянам ОСОБА_1. - 8,34 % і ОСОБА_2 -   25 %. Вона, як дружина відповідача, не

2

давала своп згоди на відчуження частки в статутному фонді товариства, тому його заяву про вихід із складу засновників товариства просила визнати недійсною. Оскільки про існування такої заяви дізналася лише в грудні 2005 року, просила поновити строк позовної давності.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 23 січня 2007 року до участі в справі залучені третіми особами: ТОВ "Виробнича фірма "Віс", ОСОБА_2та ОСОБА_1.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 лютого 2007 року задоволено позов ОСОБА_3. доОСОБА_4. та третіх осіб ТОВ "Виробнича фірма "Віс", ОСОБА_2., ОСОБА_1. про визнання недійсною заяви про вихід із складу засновників ТОВ ВФ "Віс".

Визнано недійсною заяву ОСОБА_4від 15 жовтня 1999 року про вихід із складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничої фірми "Віс", що посвідчена приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованою в реєстрі за № 4161.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Вїс", ОСОБА_1та ОСОБА_2 , просять скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Зазначили, що рішення суду є незаконним, оскільки судом допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Позивач ОСОБА_3. в судове засідання не з'явилася і не надала письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Представник відповідачаОСОБА_4. заперечив апеляційну скаргу, просить її відхилити, а рішення суду, як законне і обґрунтоване, залишити без зміни.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких обставин.

Суд першої інстанції встановив, що між ОСОБА_4та ОСОБА_319.10.1974 року був укладений шлюб. .

Відповідач та громадяни ОСОБА_4. і ОСОБА_7 11 вересня 1996 року за власною підприємницькою ініціативою створили товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Віс" із статутним фондом 9 000 гр., де відповідачу належало 3268 гр,, що відповідає 33,34 %. Та було зареєстровано Статут товариства 11.09.1996 року.

15 травня 1997 року учасники товариства збільшили статутний фонд до 50 000 гр., де відповідачу належало 16 670 гр., що відповідає 33,34%.

15 жовтня 1999 року ОСОБА_4. без згоди позивача безоплатно передав належну йому частку 33,34% в статутному фонді громадянам: ОСОБА_2 - 25%, ОСОБА_1. - 8,34%, подавши при цьому свою заяву від 15.10.1999 року, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_6., згідно якої відбулася передача частки без майнових та фінансових претензій до фірми. Враховуючи те, що згоди позивача на відчуження частки в статутному  фонді  товариства не було,  вчинений відповідачем правочин

3

(угода), викладений у заявіОСОБА_4. від 15.10.1999 року про вихід із складу засновників товариства, який був в подальшом реалізований третіми особами шляхом внесення змін до Статуту ТОВ "ВФ "Віс" визнаний судом таким, що не відповідає вимогам закону, тобто є недійсним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Об'єктом права власності господарського товариства, що є юридичною особою, -стаття 26 Закону України "Про власність" називає грошові та майнові внески його членів, а також майно набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Із матеріалів справи вбачається, що в 1996 році створено товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Віс", учасником якої являється відповідач ОСОБА_4. Виходячи із вимог вищенаведених законів власником всього майна ТОВ "Виробнича фірма "Віс" являється дане товариство. В цьому майніОСОБА_4. належить частка - 33,34 % статутного фонду (а. с. 6-12, 75-77).

За таких обставин майно товариства не являється складовою частиною спільного сумісного майна подружжя, а тому до нього не можна застосувати норми сімейного права, які регулюють питання спільної сумісної власності подружжя і позивач -вправі розпорядитися належною йому часткою в цьому майні на власний розсуд, без згоди другого подружжя.

Стаття 10 Закону України "Про господарські товариства" надає учаснику товариства право вийти в установленому порядку з товариства.

Відповідно до п. 24 Положення "Про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.1998 року (чинної до 01.07.2004 року, тобто на день подання і посвідчення заяви), у разі внесення до установчих документів змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) суб'єкта підприємницької діяльності, подаються оформлені згідно з вимогами законодавства документи, що засвідчують: добровільний вихід юридичної особи із складу засновників (учасників) - подається копія рішення засновника, а фізичної особи - нотаріально засвідчена заява.

ОСОБА_4. скориставшись своїм правом, наданим йому законом, подав до загальних зборів учасників ТОВ "Виробнича фірма "Віс" заяву про вихід його зі складу засновників товариства, яка посвідчена нотаріусом 15 жовтня 1999 року ( а. с. 4).

Суд першої інстанції при вирішення даної справи застосував закон, який не поширюється на ці правовідносини і не застосував закон, який слід би було застосувати.

4

Таке порушення і неправильне uuiv іння норм матеріального права відповідно до п 4 ч 1т 109 ЦПК України являється підставою для скасування рішення суд> першої інстанції і нового рішення про відмову в задоволення позов>, оскільки в счдовому засіданні встановлена законність поданої 15.10.1999 року ОСОБА_4заяви про його вихід із товариства, а підстав для визнання п недійсною відповідно не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись с г ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

Вирішила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Віс", ОСОБА_1і ОСОБА_2задоволити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 лютого 2007 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3до ОСОБА_4, третіх осіб товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Віс" , ОСОБА_2, ОСОБА_1про визнання недійсним заяви про вихід із складу засновників ТОВ "Виробнича фірма "Віс".

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців .