номер провадження справи  32/98/21     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2021                                                                                                    Справа №  908/2010/21

м.Запоріжжя Запорізької області   

Господарський   суд   Запорізької  області  у  складі: головуючий  суддя  Колодій   Н.А., за участю секретаря судового засідання Новасардової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

За позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування”  (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154,  код ЄДРПОУ 33908322)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Віват Інвест” (69063,                               м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 21, код ЄДРПОУ 34501006)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “ЮНІВЕС” (03150, м. Київ,                          вул. Велика  Васильківська, 6уд. 72,  код ЄДРПОУ 32638319).

про стягнення 30067,27 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача:  не з`явився

Від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

12.07.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява    Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування” про стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Віват Інвест” 34907,14 грн. шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2021 справу № 908/2010/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Колодій Н.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.07.2021 у справі                               № 908/2010/21 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі                     № 908/2010/21. Присвоєно справі номер провадження 32/98/21. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.

05.08.2021 на адресу суду від Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування”   надійшла заява про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат (вх. №16161/08-08/21),  відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповівдача 5000 грн. на відшкодування судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи на професійну правничу допомогу.

На адресу Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Віват Інвест” надійшов відзив на позовну заяву  (вх. № 17089/08-08/21 від 18.08.2021), згідно якого відповідач просить суд в позові відмовити. Відзив на позовну заяву  прийнято судом до розгляду та долучено  до матеріалів справи.

До суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Віват Інвест” надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого останній просив суд витребувати у ПАТ “Страхова компанія “ЮНІВЕС” (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72) належним чином завірену копію страхової справи по страховому випадку за участі вантажного фургону “Renault Master”, реєстраційний номер НОМЕР_1 належного ТОВ “ВІВАТ ІНВЕСТ” з розрахунком суми відшкодування та копією угоди укладеної між ПрАТ “СК “ЮНІВЕС” та ПрАТ “СК “Арсенал Страхування” щодо розміру суми відшкодування.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю “Віват Інвест” надійшло клопотання  (вх. № 17091/08-08/21) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, з підстав зазначених у відзиві.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.08.2021 суд, ухвалив перейти до розгляду справи № 908/2010/21 за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 14.09.2021.

Ухвалою суду від 14.09.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “ЮНІВЕС”. Також, даною ухвалою, прийнято заяву про зменшення  позовних вимог, розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача на котись позивача 30067,27 грн.  основного боргу, витрат на правничу допомогу в розмірі             5000 грн. та судовий збір в сумі 2270 грн. Крім того, ухвалою  продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 06.10.2021.

Ухвалою суду від 06.10.2021  відкладено розгляд справи на 11.11.2021.

09.11.2021 від Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ЮНІВЕС” надійшли письмові пояснення щодо суті спору, відповідно до яких вважає що між ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» та ПрАТ «СК «Арсенал страхування» було узгоджено розмір страхового відшкодування шляхом укладення угоди про здійснення страхового відшкожування. 31.05.2019  ПрАТ «СК «ЮНІВЕС»  виплатило страхове відшкодування в розмірі                    43558,88 грн. на користь  позивача, що підтверджується платіжним дорученням № 35305 від 31.05.2019. Таким чином,  ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» виконало зобов`язано за полісом за АК 7573761 в повному обсязі.  Також, в письмових поясненнях зазначено, що розгляд справи проводити без участі представника ПрАТ «СК «ЮНІВЕС». Письмові пояснення долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11.10.2021 закрито підготовче провадження у справі                                    № 908/2010/21, справу призначено по суті  на 23.11.2021.

Позивач в судове засідання 23.11.2021 не з`явився. До господарського суду Запорізької області від позивача надходили клопотання відповідно до яких, підтримав позовні вимоги та просив розглянути справу без його участі.

В судове засідання 23.11.2021 представник відповідача та третьої особи не з`явився.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору, за відсутністю представників сторін.

          Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги ґрунтуються на тих обставинах, що 22.12.2017 року між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» (страховик, позивач) та ТОВ «Авіто Світ» (страхувальник, відповдач) було укладено Договір добровільного  страхування  наземного транспорту                № 2369/17- Т/ЗП120,   згідно якого ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати ТОВ «Авіто Світ» будь -яке пошкодження або знищення автомобіля марки «ЗАЗ Sens», д/н НОМЕР_2 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

         24.08.2018 року у м. Запоріжжя на І.Сікорського-Полякова, сталася дорожньо -транспортна   пригода   за   участю   автомобіля   «Renault Master», д/н    НОМЕР_1 ,   під керуванням   ОСОБА_1 , транспортного  засобу  «ЗАЗ Sens»,  д/н   НОМЕР_2 ,  під керуванням ОСОБА_2 .

          Дана ДТП  сталася  в результаті  порушення  правил дорожнього руху  водієм  транспортного  засобу «Renault Master», д/н НОМЕР_1 ,   ОСОБА_1 , що підтверджується ухвалою суду від 22.11.2018 по справі пр. 1-кп/336/617/2018 .

          Згідно Звіту № 28 від 25.01.2019 року, наданого ФОП Макущенко В.Н., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «ЗАЗ Sens», д/н НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу склала 59278,49 грн., без урахування – 85584,83 грн., що перевищує 70% його дійсної вартості, згідно з п. 31.5 Договору є конструктивною загибеллю ТЗ.

           Відповідно до п. 27.8 Договору сума страхового відшкодування при повній загибелі ТЗ сплачується в розмірі дійсної вартості ТЗ на момент настання страхового випадку, але не більше страхової суми за вирахуванням суми знецінення ТЗ, вартості залишків транспортного засобу та безумовної франшизи. Розмір ринкової вартості -103466,02 грн.,  розмір придатних залишків - 25000,00 грн.

У зв`язку з викладеним і відповідно до умов договору страхування ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» відшкодувало ТОВ «Авіто Світ» витрати на ремонт автомобіля в сумі 78466,02 грн. (103466,02 -25000,00).

На підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що отримав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Renault Master», д/н НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ «СК «Юнівес» (поліс № АК/7573761) ПРАТ   «СК   «Арсенал   Страхування»   має   право   зворотної   вимоги   до   зазначеного товариства.

Як зазначив позивач, що  30.05.2019 між  позивачем та ПрАТ «СК «Юнівес» було укладена угода про здійснення страхового відшкодування, відповідно до якої  за даним страховим випадком ПрАТ «СК «Юнівес» визнали претензійні вимоги з урахуванням зносу та франшизи на суму 48398,75 грн.

31.05.2019 р. ПрАТ «СК «Юнівес» було виплачено страхове відшкодування по даній події в розмірі 43558,88 грн.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоді/ і страховою виплатою (страховим відшкодуванням.

  Відповідно до ухвали суду автомобіль «Renault Master", д/н НОМЕР_1 належить ТОВ «Віват Інвест» (далі - Відповідач), також відповідно до даної ухвали водій ОСОБА_1 є працівником ТОВ «Віват Інвест». що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 під час ДТП виконував службові обов"язки.

Відповідно до ст. 1172 ЦКУ «Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків».

Як вважає позивач, відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу фактично завдану шкоду у розмірі 30067,27 грн. за вирахуванням виплати, яку здійснило ПрАТ "СК "Юнівес" (78466,02 грн. – 48398,75 грн.).

18.06.2019 р. позивач надіслав на адресу відповідача, однак  претензія залишена відповідач без задоволення.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 30067,27 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд виходить з наступного.  

Відповідно до ч.   1    ст. 16 Закону України “Про страхування”   договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 ЦК України  передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1    ст. 25 Закону України “Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, у відповідності до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту №  2369/17- Т/ЗП120 у зв`язку із настанням страхового випадку (ДТП) позивачем виплачено Страхувальнику страхове відшкодування в розмірі  78466,02 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення   №  8967469 від 18.02.2019.

Відповідно до ст., ст.     512,     514 ЦК України     кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей     512,     514 ЦК України страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями     статті 993 ЦК України     та     статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування     наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 ЦК України     та     ст. 27 Закону України “Про страхування”  набув права вимоги до ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» у межах фактичних затрат.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Renault Master», д/н НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована у ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» відповідно до Полісу № АК/7573761 об`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно з яким предметом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно –правова  відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу «Renault Master», д/н НОМЕР_1 .

Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях     статті 1166 ЦК України.

Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі   ст. 6 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

Матеріалами справи підтверджено вину водія транспортного засобу «Renault Master», д/н НОМЕР_1 у  вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 24.08.2018.

Відповідно до п. 22.1     ст. 22 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із  ст. 29 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст., ст. 22, 29   Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»  у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів     норми    Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”     є спеціальними.

Тобто, ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку – позивачу) в обсязі, визначеному   Законом України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Позивач зазначає, що оскільки на момент звернення з позовом до суду відповідачем не було здійснено повного розрахунку у розмірі 30067,27 грн. за вирахуванням виплати, яку здійснило ПрАТ "СК "Юнівес" (78466,02 грн. – 48398,75 грн.).

Відповідач та третя особа проти позову заперечили, мотивуючи тим, що на підставі укладеної Угоди про здійснення страхового відшкодування від 30.05.2019, сторони домовилися  про розмір який підлягає страховому відшкодуванню.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, суд встановив, що  30.05.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» та Приватним акціонерним товариством  «Страхова компанія «ЮНІВЕС» укладено Угоду про здійснення страхового відшкодування (надалі- Угода).

Пунктом 1 Угоди сторони  домовилися, що укладанням цієї Угоди ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» визнає обґрунтованими майнові вимоги 189521 грн. 29 коп., які виникли на підставі ст. 27 ЗУ «Про страхування» та ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та пов`язані з відшкодуванням збитків за наступними страховими випадками, в тому числі:  № 5 за полісом АК/7573761 забезпечений ПрАТ «СК «ЮНІВЕС»  транспортний засіб «Renault Master», д/н НОМЕР_1 та застрахований ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» транспортний засіб «ЗАЗ Sens»,  д/н   НОМЕР_2 , дата дорожньої пригоди 24.08.2018, сума регресної имоги- 78466,02 грн., розмір страхового відшкодування, розрахований в порядку ЗУ «Про ОСЦПВ» -                       48398,75 грн. та узгоджений сторонами розмір страхового відшкодування -                  43558,88 грн.  

Крім того, пунктом 2.2.3 Угоди сторони визначили, що позивач відмовляється від вимог до заподіючів шкоди (водіїв) та /або власників транспортних засобів, відповідальність яких застрахована ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», на суму яка складає різницю між розміром страхового відшкодування, розрахованого в порядку ЗУ «Про ОСЦПВ», та узгодженим сторонами розміром страхового відшкодування.

Пуктом 4 Угоди сторони встановили, що кошти повинні бути сплачені платником (ПрАТ «СК «ЮНІВЕС») в строк до 31.05.2019 (включно). Днем сплати вважається день списання коштів з рахунку платника.

Суд погоджується з доводами відповідача та третьої особи, що підписавши Угоду сторони домовилися, щодо розміру та порядку страхового відшкодування.

Матеріалами справи підтверджено, що  на виконання умов Угоди ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» перерахував регрес за страховим відшкодуванням в сумі 43558,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 35305 від 31.05.2019.

Таким чином суд вважає,  що спірні правовідносини сторін слід регулювати умовами Угоди про здійснення страхового відшкодування від 30.05.2019, яка є чинною на момент розгляду даної справи.

Статтею 11 ЦК України   передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі   статтею 629 ЦК України   договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до   статті 188 ГК України   зміна або розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (   стаття 654 ЦК України).

Позивачем не було надано суду належних доказів, які б свідчили про розірвання сторонами Угоди в двосторонньому порядку.

Суд вважає безпідставними доводи позивача про необхідність сплати                  30067,27 грн., оскільки Угодою між сторонами визначено розмір страхового відшкодування, і вона виконана у повному обсязі.  

Абзацом 2 пункту 12.1     статті 12 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”     передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до п. 36.6. ст. 36 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7573761 передбачено, що    ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн., а франшиза становить 1000 грн.

Матеріали справи не містять інформації про врахування франшизи за Угодою та інших доказів, що сума страхового відшкодування сплачена з урахуванням франшизи.

Таким чином, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача 1000 грн. суми страхового відшкодування (франшизи).

За приписами ст.ст. 13   та   74 Господарського процесуального кодексу України   обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до   ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 ГПК України   визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, позовні вимоги,  є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.    

Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов`язані з оплатою професійної правової допомоги в розмірі 5000 грн.

Відповідно до   статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1, 2   ч. 2   статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом,   та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги   (ч. 3   ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1   статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"   визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”     адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до   ст.30 Закону України   Про адвокатуру і адвокатську діяльність   гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 5000 грн., позивачем   додано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги №110119 від 11.01.2019,    Ордер на надання правової допомоги Серія ЗП №70257 від 11.01.2019. Також, подано рахунок № 908/2010/21 від 26.07.2021 та  платіжне доручення № 41774054 від 27.07.2021 на суму 5000 грн., що підтверджує понесення (оплату) позивачем  витрат, необхідних для надання правничої допомоги сумі 5000 грн.

Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в Акті виконаних робіт                               № 908/2010/21 до Договору про надання правової допомтооги № 1101119 від 11.01.2019.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами понесення ним судових витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Дослідивши зміст наданої Адвокатом професійної правничої допомоги, про який зазначено в Акті виконаних робіт  від 26.07.2021 до договору про надання правової допомоги № 1101119 від 11.01.2019, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору, а час, витрачений на складання та подання цих документів, є обґрунтованим, виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Відповідач заперечив проти заяви позивача стосовно стягнення судових витрат пов`язаних з оплатою професійної правової допомоги в розмірі 5000 грн.

Приймаючи до уваги предмет, категорію та складність спору між сторонами, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, кількість процесуальних документів, складених адвокатом, які наявні в матеріалах справи, а також висновок суду про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, суд вважає наявними підстави для покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 166,29 грн., що є пропорційним розміру задоволених судом позовних вимог. В іншій частині витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

Пунктом 1 ч. 1   ст. 7 Закону України «Про судовий збір»   визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне зазначити, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування»  має право звернутися до суду з клопотання про повернення судового збору в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 314,74 грн. (у зв`язку із зменшенням позовних вимог).

Керуючись ст. ст. 73, 86, 123 ,129, 202, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.  Позовні вимоги задовольнити частково.       

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Віват Інвест” (69063,                               м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 21, код ЄДРПОУ 34501006) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування”  (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154,  код ЄДРПОУ 33908322) страхового відшкодування  у сумі  1000 (одна тисяча) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 75 (сімдесят  п`ять) грн. 50 коп.  та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі  166 (сто шістдесят шість) грн.  29 коп.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

                    Повний текст  рішення оформлено і підписано “30” листопада  2021.  

                    Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

              Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

      Суддя                                                                                        Н.А. Колодій