Справа №2-а-69/2011 рік                                                                                                                  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

       19 січня 2011 року                                                                  м. Первомайський

                Суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області  Росоха А.В.             розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Первомайського міського Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного упраління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії, -

                                                              В С Т А Н О В И В:   

        27 жовтня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Первомайського міського Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного упраління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання бездіяльності незаконною та просить суд зобов’язати відповідачів перерахувати і виплатити щорічну грошову допомогу на оздоровлення з підвищенням її до 5-ти мінімальних заробітних плат починаючи 2007 року по теперішній час.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він відноситься до 1-ї категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і є інвалідом 2-ї групи. Відповідно до ст. 48 ЗУ „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачена виплата щорічної грошової допомоги в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. У 2007 році щорічна допомога на оздоровлення позивачу була виплачена на підставі Постанови КМУ № 562 від 12.07.2004 року у розмірі 120 гривень замість 2300 гривень на підставі ст.71 ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік” мінімальна заробітна плата на жовтень 2007 року становила 460 гривеньх5. Таким чином позивач вважає, що ним не доотримано 2 180 гривень (2300 грн.-120грн.) Пункт 30  ст.71 Закону було зупинено дії ч.4 ст.48 ЗУ „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9.07.2007 року положення пунктів 13 і 30 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнані неконституційними і такими,що втратили дію з ухвалення цього рішення.

Верховна Рада України внесла зміни в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту»і надала право КМУ визначати розміри соціальних виплат. Керуючись якими відповідачі призначили позивачу у 2008 році допомогу на оздоровлення в розмірі 120 гривень.

Конституційний суд України рішенням №10-рп від 22 травня 2008 року визнав внесення вказаних змін в закони також неконституційними (п.п.20,28 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»,Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України»). Позивач вважає, що належні йому у 2008 році соціальні виплати повинні були бути переглянуті та призначені у відповідних розмірах, тобто у сумі 2625 грн.( 525 гривень х 5). та вважає, що недоотримав  2505 гривень ( 2625 гривень - 120 гривень). Обов'язок за призначенням позивачу вищевказаних соціальних виплат покладено на Первомайське міське Управління праці та соціального захисту населенням, а контролю на Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації.

Про порушення відповідачами прав позивача він дізнався у 2010 році від осіб,які оспорювали такі ж порушення відносно них у суді у зв'язку з чим звернувся із заявою до відповідача і отримав відповідь про відмову провести відповідні виплати, тому за вказаних вище підстав вважає,що встановлений строк позовної давності він пропустив з поважних причин. У 2010 році згідно постанови КМУ від 7 квітня 2010 року №299 «Про розміри разової грошової допомоги,що виплачується в 2010 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»однарозова грошова допомога позивачу виплачена у квітні в сумі 480 гривень.

 Позивач в судове засідання не з’явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте надав заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.  

Відповідач Первомайське міське управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської обласної державної адміністрації в судове засідання не з’явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте надав заперечення на позов в якому посилається на те, що Статтею 87 Бюджетного Кодексу зазначено, що державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. Виходячи з цього, відповідними статтями Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розміри щорічних разових допомог встановлюються виходячи з обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету на відповідний рік. Управління праці та соціального захисту населення проводить щорічну виплату разових грошових допомог у розмірах, визначених виключно Верховною Радою України в Законі України „Про Державний бюджет України" на відповідний рік. Управління праці та соціального захисту населення не має власних коштів на штату зазначених одноразових допомог, а є лише розпорядником (при чому не головним) призначених на ці цілі бюджетних коштів та, згідно ч.ч. 4, 5 ст. 51 5юджетного Кодексу України, несе відповідальність за управління бюджетними ісигнуваннями і беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Конституційний Суд України, визнавши неконституційними вказані норми Законів України „Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки", не врегулював питання фінансування соціальних виплат. По теперішній час не врегульоване це питання відповідно до рішень Конституційного Суду України ні Верховною Радою України, їі Кабінетом Міністрів України у вигляді Закону або Постанови. Кошти на вказані соціальні виплати в зазначених у позові розмірах з Держбюджету не поступають і відсутні. Не визначений та відсутній, також, і Порядок перерахунку разових допомог на оздоровлення, що унеможливлює виконання рішення суду, прийнятого на користь позивача. Питання встановлення та затвердження нових умов та розмірів соціальних виплат не належить до компетенції місцевих управлінь, а здійснюється центральними органами виконавчої та законодавчої влади. Відповідно до ст. 23 БК України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідних бюджетних призначень. Механізму, порядку та бюджетного призначення збільшення розміру соціальних допомог у зв'язку з рішенням Конституційного Суду України ні Кабінет Міністрів, ні Верховна Рада України не визначили. Тому Управління праці та соціального захисту населення не може відповідати за дії або бездіяльність Кабінету Міністрів і Верховної Ради України. З 2005 року і по теперішній час фінансування виплатна: оздоровлення проводяться на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 за межі якої вийти Управління не може. Управління може мати можливість проводити виплати у визначених в позові розмірах лише після прийняття відповідної нормативної бази, яка б визначала механізм призначень, нарахування (або перерахування) і виплати допомог та наявності необхідного бюджетного фінансування. В межах же існуючого фінансування виплати в зазначених розмірах можуть проводитись лише в порушення ст. 24 Конституції України - основного Закону та Закону прямої дії, тобто за рахунок інших пільговиків, які мають право на таку ж саму соціальну допомогу, що само собою недопустимо.

Враховуючи викладене, Управління вважає, що діяло в межах своєї компетенції і тому в нього відсутні будь-які протиправні дії відносно позивача, виплати проводились в межах бюджетних асигнувань та призначень згідно вимог ст. 95 Конституції України та Бюджетного Кодексу України.

Відповідач Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації  в судове засідання не з’явився, хоча про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заперечення в якому з позовними вимогами позивача не згоден.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

          Враховуючи неявку в судове засідання належно повідомлених сторін, які беруть участь у справі, наявність заяви від позивача про залишення позовної заяви без розгляду, суд приймає рішення за наявними у справі доказами, без фіксування судового засідання технічним засобом з підстав визначених ч. 1 ст. 41 КАС України.

           Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.   

Судом встановлено, що позивач по справі –ОСОБА_4, віднесений до категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_1 с від 31 січня 2007 року (а.с.7).

Згідно з довідкою серії ХАР-05 №024728, виданої Обласним центром медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, має другу групу інвалідності з 27.12.2006 року, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.6).

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний за які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалідам ІІ групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом ВР України, від 28.12.2007 року, № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визначено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильської катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Рішенням Конституційного Суду України № 10 рп від 22.05.2008 року визначена норма ЗУ „ Про державний бюджет на 2008 рік” була визнана неконституційною.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2008 та Рішенням Конституційного Суду України № 10 рп від 22.05.2008 р. також визначено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до  нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

У Рішенні КС України №6-рп/2007 та №10-рп/2008 визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" щодо зупинення ч. 4 ст. 48 Закону „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в  частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати втратило чинність 22 травня 2008 року.

          Стосовно позовних вимог щодо зобов’язання перерахувати і виплатити щорічну допомогу на оздоровлення у ромірі п’яти мінімальних заробітних плат, встановленої на день виплати, суд вважає їх підлягаючими задоволенню, з таких підстав.   

         Позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до абзацу 3 ч.4 ст. 48 Закону № 796-ХІІ у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

        Виходячи з вищенаведеного та з урахуванням вимог ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач повинен був сплачувати позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати  зазначеної допомоги.

               З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами під час вирішення цього спору суд вважає за необхідне застосувати саме ст. 48 Закону.

             Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист. Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадяни не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно    ч.ч.3,    4    ст.8    Кодексу    адміністративного    судочинства    України    звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів   неповноти,   неясності,   суперечливості   чи   відсутності   законодавства,   яке   регулює спірні правовідносини.

              Таким чином, позивач 3 2007 року повинен був отримати до 5 травня разову грошову допомогу на оздоровлення з підвищенням її до 5-ти мінімальних заробітних плат, тому суд вважає позов    ОСОБА_4 таким, що підлягає задоволенню.

     Судові витрати необхідно віднести за рахунок Державного бюджету України.

             На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 19, 46, 64, 152 Конституції України, ч. 4 ст. 48, ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",    Рішенням    Конституційного суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008, ч.1 ст.41, ст.94, ч.4 ст.128, ст.ст. 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного дповсудочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Первомайського міського Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного упраління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії- задовольнити.

         Визнати незаконною бездіяльність Первомайського міського Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного упраління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_4 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 ЗУ „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, встановленої на день виплати, з врахуванням виплачених сум.

      Зобов’язати Первомайське міське Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області, Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного упраління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації перерахувати і виплатити ОСОБА_4 щорічну допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 ЗУ „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у ромірі п’яти мінімальних заробітних плат, встановленої на день виплати з  врахуванням виплачених сум, починаючи з 2007 року по 19.01.2011 рік.   

        Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення (отримання копії).

        Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.   

СУДДЯ