Справа № 419/2119/21

Провадження № 2/419/391/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року Новоайдарський районний суд Луганської області у складі:        головуючого судді Глазкової Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання Шапка О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоайдар Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк», в інтересах якого діє представник – Марач Владислав Вікторович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У вересні 2021 представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

17.09.2021 року ухвалою суду було прийнято вказано позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі.

На звернення суду до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, від Новоайдарської селищної ради 05.10.2021 року надійшла інформація про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 13.02.1998 року та знятий з реєстрації місця проживання з 28.04.2021 року у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00033761698 від 18.11.2021 року, який наданий на запит суду Новоайдарським відділом ДРАЦС у Щастинському районі Луганської області, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до звернення АТ «Універсал Банк» до суду із зазначеним позовом.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі - спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16.

Аналогічний висновок міститься і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.12.2019 року у справі №127/328/17.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу право звернутися з відповідним позовом до спадкоємців померлого боржника в порядку, передбаченому ст. 1281 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 43, 255, 256, 260 - 261, 353 - 355 ЦПК України, суд

постановив:

Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк», в інтересах якого діє представник – Марач Владислав Вікторович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – закрити.

Роз`яснити сторонам, що у відповідності до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. 

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний строк з дня проголошення (складення) ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя                Ю. О. Глазкова