Справа №  1-40/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           26 січня 2011 року                                                                                               м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

                                                    головуючого - судді Ільтьо І. І.,

                                                    при секретарі Куні О.І.,

                                                    з участю прокурора Горват А.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Берегово справу по обвинуваченню  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Львова, мешканку АДРЕСА_2, зареєстровану АДРЕСА_1, без освіти, одружену, тимчасово не працюючу, на утриманні має неповнолітнього сина, громадянку України, раніше судиму 13.04.2005 року Мукачівським міськрайонним судом за ст.ст.  358 ч.1, 358 ч.3 КК України із застосуванням  ст. 70 КК України на один рік шість місяців обмеження волі на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на один рік; 19.04.2006 року Мукачівським міськрайонним судом за ст. 185 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на один рік; 14.12.2009 року Мукачівським міськрайонним судом за ст. 185 ч.1 КК України до вісімдесят годин громадських робіт,

за ст. 321 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На початку листопада 2010 року, в невстановлений слідством день та час, ОСОБА_1, знаходячись біля сміттєвого контейнеру, який розташований на АДРЕСА_3, знайшла чорну матерчату куртку, в кишені якої виявила два блістера по десять пігулок кожен з написом «Димедрол». Після цього, ОСОБА_1, привласнила вищевказані пігулки та перенесла до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, де зберігала до 12.11.2010 року.

12.11.2010 року, ОСОБА_1, навмисно з метою збуту, взяла з дому вищевказаний медичний препарат, прослідувала на ст. Мукачево Львівської залізниці, о 15:30 годині, здійснила посадку на електропотяг №6525, сполученням Мукачево –Чоп, яким прибула на ст. Батьово, де в приміщенні вокзалу ст. Батьово, запропонувала купити медпрепарат ОСОБА_2, однак останній відмовився. Біля 16:20 години, ОСОБА_1 була затримана працівниками міліції та доставлена в приміщення ЛПМ на ст. Батьово, під час особистого огляду в неї було виявлено та вилучено два блістера по десять пігулок в кожному з надписом «Димедрол».   

Згідно висновку експерта НДЕКЦ при МВС України на Львівській залізниці №853 від 25.11.2010 року надані на дослідження 20 таблеток білого кольору в двох блістерах, містять медичний препарат «Димедрол»(Дифенгідрамін), який входить в «Перелік сильнодіючих лікарських засобів»затверджений наказом МОЗ України №344 від 07.07.2004 року, загальний вміст діючої речовини –димедролу (дифенгідраміну) –у наданих 20-ти таблетках –становить 1,0 г..

Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнала і показала, що на початку листопада 2010 року проходячи в районі «Борок-Телеп»м. Мукачево, вона підійшла до контейнерів для сміття,  які знаходились біля будинку АДРЕСА_3, щоб знайти речі для себе. Біля одного з контейнерів ОСОБА_1 побачила чорну куртку, перевіряючи вміст її кишень, знайшла два блістера із таблетками «Димедрол». Проте, що дані таблетки вживаються для заспокоювання і вони відпускаються за рецептом лікарів, ОСОБА_1 знала, тому вирішила залишити їх з метою подальшої реалізації. ОСОБА_1 принесла таблетки додому  та сховала в шухляду стола.

12.11.2010 року ОСОБА_1 вирішила поїхати на ст. Батьово щоб продати таблетки та отримати гроші, оскільки в м. Мукачево її знають тому боялась реалізовувати їх там.  Так, ОСОБА_1  взявши вказані таблетки поставила у зовнішню ліву кишеню своєї куртки і попрямувала на залізничний вокзал м. Мукачево де в 15:30 годині сіла в електропотяг №6525 сполученням «Мукачево-Чоп»і поїхала в смт. Батьово. Вийшовши з поїзда біля 16:15 години ОСОБА_1  зайшла до приміщення вокзалу на ст. Батьово, де побачила незнайомого їй чоловіка циганської народності, підійшовши до останнього, запропонувала йому придбати 20 таблеток «Димедрол»за 50 грн.. На що незнайомець категорично відмовився і вийшов із приміщення вокзалу. Через декілька хвилин до неї підійшли працівники міліції та запропонували їй пройти в приміщення міліції, як вона зрозуміла незнайомець розповів їм про «Димедрол».

В приміщенні ЛПМ на ст. Батьово, в присутності понятих, ОСОБА_1 на пропозицію працівників міліції, витягнула з кишені куртки два блістери з медичним препаратом «Димедрол»та поклала їх на стіл. З приводу вказаних таблеток надала пояснення.

В скоєному злочині щиро розкаюється, просить суворо не карати, подібного обіцяє більше  не скоювати.   

Оскільки підсудна та інші особи, які брали участь в судовому розгляді, відповідно до ст. 299 КПК України визнали не доцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та не оспорили обвинувачення, тому суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи.

Таким чином, дії підсудної ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ст. 321 ч.1 КК України, як незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту, збут сильнодіючих лікарських засобів.

Суд обираючи міру покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують покарання.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудної ОСОБА_1 слід визнати те, що вона щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 в ході судового розгляду не виявлено.

По місцю проживання підсудна  ОСОБА_1 характеризується позитивно (а.с. 34).

Враховуючи, що підсудна ОСОБА_1 вчинила злочин середньої тяжкості,  щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 39), суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудної без відбування покарання, тому на підставі ст. 79 КК України слід прийняти рішення про звільнення її від відбування покарання з випробуванням.

На підставі ст. 76 п. п. 3, 4 КК України, слід зобов’язати підсудну ОСОБА_1 періодично з’являтися для реєстрації в кримінально –виконавчу інспекцію та повідомляти останніх про зміну місця проживання.

Відповідно до ст. 93 КПК України, судові витрати в сумі 353 гривні 08 коп., згідно розрахунку вартості проведеної фізико-хімічної експертизи № 853 від 25.11.2010 року (а.с. 55 ), витрачені НДЕКЦ при УМВС України на Львівській залізниці, слід стягнути з підсудної ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВС України на Львівській залізниці.

Речовий доказ: пакет з 16 таблетками, що містяться в двох упаковках з надписом «Димедрол»,  які зберігається в кімнаті речових доказів ЛВ на ст. Чоп, слід знищити (а.с.51).

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 321 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 79 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов’язку періодично з’являтися для реєстрації в кримінально –виконавчу інспекцію та повідомляти останніх  про зміну місця проживання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній –підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1  в користь  НДЕКЦ при УМВС України на Львівській залізниці судові витрати в сумі 353 (триста п’ятдесят три ) гривні  08 коп.

Речовий доказ: пакет з 16 таблетками, що містяться в двох упаковках з надписом «Димедрол»,  які зберігається в кімнаті речових доказів ЛВ на ст. Чоп –знищити.

На вирок може бути подана апеляція через цей суд до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з моменту його оголошення.

Суддя   І. І. Ільтьо