Справа №  2-49/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 січня 2011 року                    Берегівський районний суд Закарпатської області  в особі:

                                                             головуючого судді -  Гал  Л.  Л.  ;

                                                             при секретарі -   Боротей А.Е.,

                                                                     перекладачі: ОСОБА_1,

з участю позивача ОСОБА_2, представника позивача за договором ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4, представника відповідачки за договором –адвоката ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_4 визначення частки померлої у спадковому майні та визнання права власності на 5/8 частин житлового будинку та третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про встановлення права на спадкування та визнання права власності на ? частину житлового будинку,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про визначення частки померлої ОСОБА_8 у спадковому майні та визнання права власності на 5/8 частин житлового будинку АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивував тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_7, він разом з матір’ю ОСОБА_8 прийняли спадщину, в той час як його сестра, відповідачка по справі ОСОБА_4, спадщину не прийняла. Після смерті матері ОСОБА_8 і позивач, і відповідачка прийняли спадщину, а саме: будинковолодіння за адресою   АДРЕСА_1. Оскільки після смерті власника будинку ОСОБА_7 спадщина не була оформлена і будинок не був зареєстрований в БТІ на нових власників, позивач не може належним чином оформити спадщину за померлою матір’ю.

           Під час попереднього судового засідання ОСОБА_6 подала до суду заяву про вступ у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, та подала позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про встановлення права на спадкування за померлою бабкою ОСОБА_8 та визнання права власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивувала тим, що з народження проживала у спірному будинку разом з батьками та бабкою- ОСОБА_8, а згодом і своєю сім’єю. Оскільки бабка була особою похилого віку, в останні 5-6 років життя потребувала посиленої турботи, а за 6 місяців до смерті постійного догляду, так як знаходилася у безпорадному стані. Піклуванням про бабку займалася вона, ОСОБА_6, яка навіть вимушена була покинути роботу, щоб мати можливість здійснювати за нею належний догляд. У зв’язку з чим вважала, що повинна одержати право на спадкування разом з дітьми померлої ОСОБА_8.

Позивач  ОСОБА_2 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав, а позов третьої особи ОСОБА_6 визнав.  Пояснив, що він прийняв спадщину і після батька ОСОБА_7,  і після матері ОСОБА_8, тому за ним має бути встановлено право власності на 5/8 частин спірного будинку. Також вважав, що оскільки ОСОБА_6 за час проживання у спірному будинку проводила в ньому ремонтні роботи та тривалий час піклувалася про спадкодавця ОСОБА_8, за нею має бути визнано право власності на ? частину будинку. При цьому, не зміг пояснити суду розбіжності, що виникають в його позиції щодо розміру часток, які мають бути, на його думку, присуджені йому та ОСОБА_6. Вважав також, що будинок має бути поділений між ним, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в рівних частинах.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив визначити частку ОСОБА_8 у спадковому майні ОСОБА_7 у розмірі ? частини спірного будинку, визнати за ОСОБА_2 право власності на 5/8 частин будинку та пояснив, що після смерті батька позивач прийняв спадщину так само як і його мати ОСОБА_8. Сестри позивача- ОСОБА_4 та ОСОБА_9- спадщину не прийняли, тому вважав, що позивач успадкував ? частку, а його мати ? частки спадкового майна, яке складалося з будинку АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_8 спадщину прийняли позивач та відповідачка по справі, тому за позивачем ОСОБА_2 має бути встановлено право власності на 5/8 частин спірного будинку. Також не заперечував проти визнання за ОСОБА_6 права власності на ? частину будинку, оскільки ОСОБА_6 тривалий час піклувалася про спадкодавця ОСОБА_8, яка протягом тривалого часу до смерті знаходилася у безпорадному стані і потребувала постійного догляду.

Третя особа ОСОБА_6 свої позовні вимоги підтримала, просила визнати за нею право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1 та пояснила, що проживаючи в спірному будинку, вона зробила в ньому капітальний ремонт та проводила комунікації, а також протягом останніх 5-6 років утримувала спадкодавця ОСОБА_8, яка була її бабкою, прала на неї, готувала їжу, прибирала, а в останні 6 місяців життя, здійснювала постійний догляд за бабкою, яка була лежачою хворою і тому знаходилася у безпорадному стані. Вона вимушена була покинути роботу, щоб мати можливість доглядати за ОСОБА_8.

Відповідачка ОСОБА_4 визнала позовні вимоги ОСОБА_2 частково, вимоги ОСОБА_6 не визнала та пояснила, що після смерті батька ОСОБА_7 всі діти відмовилися від прийняття спадщини в користь матері. Після ж смерті матері вона подала в нотконтору заяву про прийняття спадщини, тому має право на спадщину нарівні з позивачем по справі ОСОБА_2. Заперечуючи вимоги третьої особи пояснила, що після смерті батька у 1984 році сім’я спільними зусиллями відремонтувала будинок, а центральне опалення в будинку було проведено ще у 1973 році. ОСОБА_8 отримувала пенсію і могла себе утримати, в той час, як в сім’ї позивача, що складалася з 6 чоловік, працювали тільки його дружина та зять. ОСОБА_6 місця роботи не мала, тому матеріально утримувати ОСОБА_8 і не могла б. Не дивлячись на похилий вік матері, та могла за собою доглядати майже до смерті. Вона жила хоч на одному подвір’ї, але в окремому приміщенні від позивача та ОСОБА_6, сама вела своє господарство. Тільки останні приблизно 6 місяців ОСОБА_8 захворіла і була прикута до ліжка, в цей час дійсно за нею доглядали син, його дружина та онучка ОСОБА_6.

Представник відповідачки ОСОБА_5 вважав, що спадкове майно після ОСОБА_8 складається з цілого будинку АДРЕСА_1, тому позивач ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_4 мають право в рівних частках на спірний будинок. Просив відмовити в позові третьої особи ОСОБА_6, оскільки вважав недоведеним факт перебування протягом тривалого часу спадкодавця ОСОБА_8 у безпорадному стані, що потребувало постійного догляду за нею з боку саме ОСОБА_6, враховуючи, що син спадкодавця проживав також з нею і, будучи безробітним, здійснював догляд за матір’ю.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що ОСОБА_8 проживала в одному будинку з сином та його сім’єю. До хвороби ОСОБА_8, тобто приблизно за 3 місяці до смерті, вона могла пересуватися і стороннього догляду не потребувала. Приблизно у березні-квітні 2009 року вона захворіла, після чого до смерті була прикута до ліжка. За ОСОБА_8 доглядали син, невістка та онучка ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що ОСОБА_8 жила на одному подвір’ї з сім’єю сина, однак мала кімнату та кухню з окремим входом. Дійсно, члени сім’ї сина варили їй їжу, прали одяг та допомагали по господарству. Приблизно за 3 місяці до смерті ОСОБА_8 захворіла і з тих пір з ліжка не вставала. За нею доглядали ОСОБА_2, його дружина і донька.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що будучи дільничним терапевтом по вул.Довжи в м.Берегово, виїжджав на виклики до ОСОБА_8. У 2008 році ОСОБА_8 ще самостійно пересувалася, а приблизно з весни 2009 року і до смерті була прикута до ліжка через хронічну серцеву недостатність.

Свідок ОСОБА_13 суду показала, що обробляючи свою присадибну ділянку, що розташована по сусідству з будинком ОСОБА_8, спілкувалася ОСОБА_8. В ході розмови ОСОБА_8 розповідала, що за нею доглядає тільки її син. Весною 2009 року, ОСОБА_13 дізналася, що через хворобу ОСОБА_8 прикута до ліжка.

Заслухавши сторін та їх представників, пояснення третьої особи, допитав свідків та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_7 (а.с.5).

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, не залишивши заповіту (а.с.8).

Згідно листа Берегівської державної нотаріальної контори від 28.12.2010 року за померлим ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 заведена спадкова справа за №330/1984, зареєстровано заяву про прийняття спадщини від імені ОСОБА_8, а також заяви про відмову від прийняття спадщини від імені ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 (а.с.88).

            Як вбачається з матеріалів справи, спадщину за ОСОБА_7 відповідно до п.2 ч.1 ст.549 ЦК УРСР 1963 року прийняла тільки його вдова ОСОБА_8, а позивач по справі ОСОБА_2, не дивлячись на дані суду пояснення, відповідно до ст.553 ЦК УРСР 1963 р. відмовився від прийняття спадщини за померлим батьком.

             Відповідно до ч.2 ст. 548 ЦК УРСР 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

         Таким чином, ОСОБА_8 була єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_7 і вона стала власником будинку АДРЕСА_1, в цілому, так як успадкувала все майно за померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловіком ОСОБА_7.

ОСОБА_8 не залишивши заповіту померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).

З матеріалів справи вбачається, що за померлою ОСОБА_8 приватним нотаріусом Берегівського району 16.10.2009 року за №7 заведена спадкова справа, заяви про прийняття спадщини подали діти померлої: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.10, 11, 90).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відносяться до спадкоємців першої черги за законом за померлою матір’ю ОСОБА_8 та згідно вимог ч.1 ст.1267 ЦК України розмір їх часток у спадковому майні є рівним.

Враховуючи наведене, позовну вимогу позивача ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на 5/8 частин спірного будинку слід задовольнити частково та визнати за ним право власності на ? частину житлового будинку.

Що стосується позовних вимог третьої особи ОСОБА_6 суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Так, третя особа ОСОБА_6 просила визнати за нею право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги. При цьому, ОСОБА_6 посилалась на вимоги ч.2 ст.1259 та 1264 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Твердження ОСОБА_6 про те, що її бабка тривалий час тяжко хворіла, була у безпорадному стані і тому потребувала постійного догляду з її боку, в судовому засіданні не доведені. З пояснень сторін та показів свідків вбачається, що ОСОБА_8 потребувала догляду тільки в останні приблизно 6 місяців життя, до тих пір вона могла за собою доглядати, а отримуючи пенсію - утримувати себе.

Крім того, не доведена і необхідність здійснення постійного догляду за ОСОБА_8 саме з боку ОСОБА_6, оскільки вона проживала на одному подвір’ї з сином, який не мав постійного місця роботи та, як і його дружина, доглядав за матір’ю, що встановлено в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_4 в користь позивача ОСОБА_2 судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з наступних розрахунків. Сума судових витрат згідно заявлених позовних вимог про визнання права власності на 5/8 частин будинку складає 1060,22 грн. (940,22 грн. державного мито + 120 грн. витрат на ІТЗ). Суд вважає доведеними позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на ? (=4/8) частину будинку, що на 1/8 частину менше позовної вимоги. Таким чином, стягненню з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 підлягають судові витрати у розмірі 857,17 грн. (752,17 грн. + 105 грн.).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88,  212, 214 ЦПК України, ст.ст. 548 ч.2, 549, 553 ЦК УРСР 1963 року, ст.392, 1261, 1267, 1268 ЦК України,

рішив:

 .

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Встановити, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 успадкувала майно за померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловіком ОСОБА_7 в цілому.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1.

В задоволенні позовної заяви третьої особи ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про встановлення права на спадкування та визнання права власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 857 (вісімсот п’ятдесят сім) грн. 17 коп. судових витрат.

       Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

         Суддя:                       Л. Л. Гал