Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #132399204

Постанова

Іменем України

24 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 753/6745/17

провадження № 61-14812св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на ухвалу Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Іванової І. В., Пікуль А. А., від 11 серпня 2021 року.

Зміст заявлених позовних вимог

У березні 2015 року публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 25 січня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Український капітал», яке було перейменовано у ПАТ «Банк «Український капітал», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 1 280 000,00 доларів США строком до 23 березня 2013 року зі сплатою 14,5 % річних.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за указаним кредитним договором банк у січні 2013 року направляв боржнику вимогу про дострокове погашення заборгованості, яка ним залишена без виконання. У вересні 2013 року банк звертався до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості.

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року у справі № 758/10416/13-ц позов задоволено. У рахунок погашення простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 008 000, 00 доларів США, простроченої заборгованості за процентами - 371 478, 84 доларів США, пені - 4 104 155, 37 грн, пені за простроченими процентами - 642 590, 72 грн, звернуто стягнення на чотири об`єкта нерухомості, належні відповідачу та передані в іпотеку. На час звернення до суду з позовом у цій справі вказане рішення суду не виконано. 31 серпня 2015 року банком відповідно до статті 49 Закону України «Про іпотеку» придбано три предмета іпотеки за загальною вартістю 11 435 000, 00 грн. Позивач вважав, що відповідачем належним чином не виконано зобов`язання за кредитним договором.

Враховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ПАТ «Банк «Український капітал» просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 25 січня 2008 року у загальному розмірі 1 097 771, 71 дол. США, з яких: прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 805 302, 68 дол. США, прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 09 серпня 2013 року до 10 березня 2015 року в розмірі 292 469, 03 дол. США.

Справа переглядалася судами різних інстанцій неодноразово.

Основний зміст та мотиви судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23 березня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 липня 2016 року, позов ПАТ «Банк «Український Капітал» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Український Капітал» заборгованість за кредитним договором в сумі 856 748, 02 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 19 жовтня 2015 року за курсом НБУ становило 18 248 732, 83 грн, заборгованість зі сплати процентів - 90 911, 00 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 19 жовтня 2015 року за курсом НБУ становило 1 936 414, 74 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду України від 13 березня 2017 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 березня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

від 07 липня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Український капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 097 771, 71 доларів США, з яких: 805 302, 68 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 292 469, 03 доларів США - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Український капітал» простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 292 469, 03 доларів США скасовано та у цій частині у задоволенні позову відмовлено.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 05 червня 2019 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року в частині позовних вимог ПАТ «Банк «Український капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту скасовано.

У задоволенні позову ПАТ «Банк «Український капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту відмовлено.

28 жовтня 2019 року ТОВ «ФК Інвест-Кредо», вказавши, що воно діє як особа, що не брала участі у справі, подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року та постанову Верховного Суду від 05 червня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «ФК Інвест-Кредо» на постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року та постанову Верховного Суду від 05 червня 2019 року відмовлено.

27 грудня 2019 року ТОВ «ФКІнвест-Кредо» подало апеляційну скаргу на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

30 січня 2020 року ТОВ «ФК Інвест-Кредо» повторно оскаржило рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року поновлено

ТОВ «ФК Інвест-Кредо» строк на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року, відкрито апеляційне провадження.

Протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року залучено ТОВ «ФК Інвест-Кредо» як правонаступника позивача у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК Інвест-Кредо» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2018 року закрито.

Закриваючи апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, суд виходив із того, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2018 року питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «ФК Інвест-Кредо» не вирішувалося, оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції ТОВ «ФК Інвест-Кредо» не було учасником спірних правовідносин, а договір факторингу, згідно з умовами якого ТОВ «ФК Інвест-Кредо» набуло право вимоги за кредитним договором від 25 січня 2008 року № 04свкл-08, укладено 17 січня 2019 року.

Постановою Верховного Суду від 16 червня 2021 року касаційну скаргу ТОВ «ФК Інвест-Кредо» задоволено, ухвалу Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції та направляючи справу для продовження розгляду, Верховний Суд вказав, що суд наділив ТОВ «ФК Інвест-Кредо» процесуальним статусом позивача у справі, процесуальний статус ТОВ «ФК Інвест-Кредо» як особи, яка не брала участі у справі, трансформувався у процесуальний статус учасника справи - кредитора-позивача, а тому висновок про те, що оскаржуваним судовим рішенням першої інстанції не порушені права ТОВ «ФК Інвест-Кредо» як особи, яка не брала участі у справі, не може вважатися правильним та обґрунтованим.

Основний зміст та мотиви оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК Інвест-Кредо» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року закрито. Апеляційну скаргу повернуто ТОВ «ФК Інвест-Кредо».

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, щоАТ «Банк «Український Капітал» приймав участь в апеляційному та касаційному переглядах рішення суду першої інстанції, висловлював свою позицію, що у свою чергу, унеможливлює повторний апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою його правонаступника ТОВ «ФК Інвест-Кредо». Суд апеляційної інстанції зазначив, що чинним процесуальним законом не передбачено закриття провадження у справі, в зв`язку з наведеними вище обставинами, водночас, враховуючи положення частини дев'ятої статті 10 ЦПК України, дійшов висновку, що у даному конкретному випадку застосуванню підлягають положення пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Апеляційний суд також дійшов висновку, що звернення ТОВ «ФК Інвест-Кредо» у січні 2020 року з апеляційною скаргою на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року є зловживанням процесуальними правами, а тому на підставі частин третьої-четвертої статті 44 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню ТОВ «ФК Інвест-Кредо».

Узагальнені доводи касаційної скарги

03 вересня 2021 року до Верховного Суду ТОВ «ФК Інвест-Кредо» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

ТОВ «ФК Інвест-Кредо» стверджує, щосуд апеляційної інстанції не виконав вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 16 червня 2021 року, які є обов`язковими під час нового розгляду у відповідності до положень частини першої статті 417 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що банк приймав участь у перегляді рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року, однак у подальшому було укладено договір факторингу, згідно якого до ТОВ «ФК Інвест-Кредо» перейшло право вимоги за кредитним договором (стягнення відсотків). Після вступу у цю справу ТОВ «ФК Інвест-Кредо» набуло статус позивача у частині позовних вимог. Відступивши ТОВ «ФК Інвест-Кредо» частину прав вимоги до відповідача за кредитним договором, банк не втратив статусу позивача, та відповідних прав, пов`язаних із його процесуальним статусом і міг ними розпоряджатися на власний розсуд. Не реалізація права банку на оскарження рішення суду першої інстанції (бездіяльність банку) не співвідноситься із часиною другою статті 55 ЦПК України, у частині конкретної вчиненої дії (обов`язку) учасником процесу (первісним кредитором).

Вказане, на думку заявника, свідчить про те, що суд апеляційної інстанції не дослідив дійсні обставини справи, не перевірив доводів апеляційної скарги ТОВ «ФК Інвест-Кредо».

Заявник також стверджує, що апеляційний суд неправильно застосував положення статей 362, 370 ЦПК України та безпідставно застосував аналогію закону у правовідносинах, що чітко врегульовані нормою права.

Повернення апеляційної скарги товариства на підставі статті 44 ЦПК України заявник вважає грубим порушенням національного та міжнародного законодавства, що гарантує право кожного на справедливий та ефективний судовий захист.

На думку заявника, апеляційний суд не надав оцінки обставинам, які загалом відображають мотиви і мету поведінки позивача ТОВ «ФК Інвест-Кредо», а саме - захист та відновлення порушеного права, реалізацію своїх прав у відповідності до укладеного договору факторингу.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 753/6745/17.

У жовтня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року справу за позовом ПАТ «Банк «Український капітал», правонаступником якого є ТОВ «ФК Інвест-Кредо», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилається на те, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі та повернення апеляційної скарги ТОВ «ФК Інвест-Кредо». Апеляційним судом виконано вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 16 червня 2021 року. Апеляційний суд ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, дійшов правильного висновку про те, що подання ТОВ «ФК Інвест-Кредо» апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року у січні 2020 року свідчить про зловживання ТОВ «ФК Інвест-Кредо» процесуальними правами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25 січня 2008 року між АТ «Банк «Український капітал» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 04свкл-08, відповідно до умов якого позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості позичальника перед банком у розмірі 1 280 000 доларів США, строком до 23 березня 2013 року, зі сплатою 14,5 % річних.

Також між сторонами було укладено ряд договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору року, а саме: 07 лютого 2008 року, 31 березня 2009 року, 31 серпня 2009 року, 29 вересня 2009 року, 28 жовтня 2009 року, 30 листопада 2009 року, 30 грудня 2009 року, 27 січня 2010 року, 26 лютого 2010 року, 31 березня 2010 року, 29 квітня 2010 року, 31 травня 2010 року, 30 червня 2010 року, 30 липня 2010 року, 31 серпня 2010 року, 30 вересня 2010 року, 31 жовтня 2010 року та 30 листопада 2010 року, якими внесено зміни щодо строку сплати позичальником процентів за користуванням кредитом за певний місяць.

ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість.

У березні 2015 року АТ «Банк «Український капітал» звернулося до суду із цим позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23 березня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 липня 2016 року, позов ПАТ «Банк «Український Капітал» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Український Капітал» заборгованість за кредитним договором в сумі 856 748, 02 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 19 жовтня 2015 року за курсом НБУ становило 18 248 732, 83 грн, заборгованість зі сплати процентів - 90 911, 00 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 19 жовтня 2015 року за курсом НБУ становило 1 936 414, 74 грн.

Постановою Верховного Суду України від 13 березня 2017 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 березня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

від 07 липня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Український капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 097 771, 71 доларів США, з яких: 805 302, 68 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 292 469, 03 доларів США - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач порушив виконання зобов`язання і повинен повернути позивачеві грошові кошти за кредитним договором у тій самій валюті, у якій він їх отримав. Враховуючи те, що звернення стягнення на предмет іпотеки не задовольнило вимог кредитора за основним зобов`язанням, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків визнані такими, що підлягають задоволенню.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Український капітал» простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 292 469, 03 доларів США скасовано та у цій частині у задоволенні позову відмовлено. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 05 червня 2019 року задоволено касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року в частині позовних вимог ПАТ «Банк «Український капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту скасовано.

У задоволенні позову ПАТ «Банк «Український капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, Верховний Суд вважав, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року у справі № 758/10416/13-ц на користь банку було стягнуто заборгованість шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За рахунок реалізації предметів іпотеки на виконання заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року частково погашено заборгованість за кредитним договором, а саме на суму у розмірі 11 435 000,00 грн.

Крім того, після ухвалення заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року на погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 внесено грошові кошти, а саме: 29 квітня 2014 року - 5000,00 дол. США, 19 травня 2014 року - 5000,00 дол. США, 02 червня 2014 року - 5 000,00 дол. США, 28 липня 2014 року - 5 000,00 дол. США, 03 липня 2015 року - 270 000,00 грн, з яких: 22 851,00 дол. США направлено на погашення тіла кредиту та 10 000,00 дол. США - на погашення відсотків за кредитним договором.

Отже, кредитор, звернувшись у 2013 році із позовом про дострокове повернення кредиту (шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки), на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки. Банк мав право на стягнення з відповідача тільки сум, передбачених положеннями частини другої статті 625 ЦК України.

ТОВ «ФК Інвест-Кредо» набуло право вимоги за кредитним договором від 25 січня 2008 року № 04свкл-08 шляхом укладання з

ПАТ «Банк «Український капітал» договору факторингу від 17 січня 2019 року.

28 жовтня 2019 року ТОВ «ФК Інвест-Кредо», заявляючи, що воно є особою, що не брала участі у справі, подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року та постанову Верховного Суду від 05 червня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «ФК Інвест-Кредо» на постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року відмовлено.

Ухвала Верховного Суду про відмову у відкритті касаційного провадження мотивована тим, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою. Враховуючи те, що ТОВ «ФК Інвест-Кредо» рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувало, наявна передбачена пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України підстава для відмови у відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року.

27 грудня 2019 року ТОВ «ФК Інвест-Кредо», заявляючи, що воно є особою, що не брала участі у справі, подало апеляційну скаргу на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги мотивована тим, що у зв`язку зі скасуванням оскаржуваного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року постановою апеляційного суду від 29 січня 2019 року та постановою Верховного Суду від 05 червня 2019 року відсутній предмет оскарження.

30 січня 2020 року ТОВ «ФК Інвест-Кредо» повторно оскаржило рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року поновлено

ТОВ «ФК Інвест-Кредо» строк на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року, відкрито апеляційне провадження.

Протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року залучено ТОВ «ФК Інвест-Кредо» як правонаступника позивача у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК Інвест-Кредо» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2018 року закрито.

Закриваючи апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, апеляційний суд виходив із того, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2018 року питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «ФК Інвест-Кредо» не вирішувалося, оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції ТОВ «ФК Інвест-Кредо» не було учасником спірних правовідносин, а договір факторингу, згідно з умовами якого ТОВ «ФК Інвест-Кредо» набуло право вимоги за кредитним договором від 25 січня 2008 року № 04свкл-08, укладено 17 січня 2019 року.

Постановою Верховного Суду від 16 червня 2021 року касаційну скаргу ТОВ «ФК Інвест-Кредо» задоволено, ухвалу Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи ухвалу апеляційної інстанції та направляючи справу для продовження розгляду, Верховний Суд вказав, що суд наділив ТОВ «ФК Інвест-Кредо» процесуальним статусом позивача у справі. Процесуальний статус ТОВ «ФК Інвест-Кредо» як особи, яка не брала участі у справі, трансформувався у процесуальний статус учасника справи - кредитора-позивача, а тому висновок про те, що оскаржуваним судовим рішенням першої інстанції не порушені права ТОВ «ФК Інвест-Кредо» як особи, яка не брала участі у справі, не може вважатися правильним та обґрунтованим. Верховний Суд вказав, що суду апеляційної інстанції необхідно врахувати зазначене та звернути увагу на добросовісність поведінки ТОВ «ФК Інвест-Кредо» у цій справі, перевірити наявність чи відсутність у діях товариства ознак зловживання процесуальними правами.

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.

Верховний Суд у постанові від 16 червня 2021 року погодився із висновком апеляційного суду щодо заміни сторони (кредитора, позивача) правонаступником з посиланням на те, що ТОВ «ФКІнвест-Кредо» набуло право вимоги за кредитним договором від 25 січня 2008 року № 04свкл-08 шляхом укладання з ПАТ «Банк «Український капітал» договору факторингу від 17 січня 2019 року.

У вказаній постанові Верховний Суд зауважив, що судом апеляційної інстанції залучено до участі у справі ТОВ «ФК Інвест-Кредо» як правонаступника позивача ПАТ «Банк «Український капітал», тобто товариство є учасником справи. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Таким чином, суд апеляційної інстанції наділив ТОВ «ФК Інвест-Кредо» процесуальним статусом позивача у справі. Процесуальний статус ТОВ «ФК Інвест-Кредо» як особи, яка не брала участі у справі, трансформувався у процесуальний статус учасника справи - кредитора, позивача, а тому висновок про те, що оскаржуваним судовим рішенням суду першої інстанції не порушені права ТОВ «ФК Інвест-Кредо» як особи, яка не брала участі у справі, не може вважатися правильним та обґрунтованим.

У частині першій статті 362 ЦПК України визначено підстави закриття апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:

1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Інших підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою процесуальним законом не передбачено.

В ухвалі від 11 серпня 2021 року про закриття апеляційного провадження апеляційний суд зазначив, що АТ «Банк «Український капітал» приймало участь в апеляційному та касаційному переглядах рішення суду першої інстанції, висловлювало свою позицію, що унеможливлює повторний апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою його правонаступника ТОВ «ФК Інвест-Кредо».

При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, застосувавши аналогію процесуального закону.

Однак із цим висновком неможливо погодитися з таких підстав.

Аналізуючи зміст статті 362 ЦПК України слід дійти висновку, що вона містить вичерпний перелік підстав для закриття апеляційного провадження, який не підлягає розширеному тлумаченню. Таких підстав станом на 11 серпня 2021 року не існувало. ПАТ «Банк «Український капітал» судові рішення у апеляційному чи касаційному порядку не оскаржувало. Підстави для застосування положень пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України до апеляційної скарги, поданої правонаступником сторони у справі, відсутні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу з підстав, які не передбачені нормами ЦПК України.

Із урахуванням того, що суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК Інвест-Кредо» та надав товариству статус позивача у справі, а підстав, передбачених статтею 362 ЦПК України, не було встановлено, апеляційна скарга ТОВ «ФК Інвест-Кредо» на рішення суду першої інстанції підлягала розгляду по суті з прийняттям судом постанови.

Вказане узгоджується із вказівками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 червня 2021 року, в якій зазначено, що апеляційний суд повинен із дотриманням принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства, вирішуючи апеляційну скаргу по суті, врахувати викладене у цій постанові та звернути увагу на особливість встановлених у цій справі обставин з урахуванням принципу інстанційності судової системи.

Висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи (частина п`ята статті 411 ЦПК України).

Щодо висновків апеляційного суду про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої-третьої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Повертаючи апеляційну скаргуТОВ «ФК Інвест-Кредо», апеляційний суд виходив з того, що скаржник при зверненні у січні 2020 року з апеляційною скаргою на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року у січні 2020 року зловживає процесуальними правами.

Однак із таким висновком, з урахуванням висновків, викладених в ухвалі Верховного Суду від 08 листопада 2019 року та у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року, погодитися не можна.

Відповідно до принципу верховенства права (частини першої статті 8 Конституції України) держава має запровадити таку процедуру апеляційного перегляду справ, яка забезпечувала б ефективність права на судовий захист на цій стадії судового провадження, зокрема давала б можливість відновлювати порушені права і свободи та максимально запобігати негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки (абзац дев`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 294, статті 326 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018).

Надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Подаючи апеляційну скаргу, ТОВ «ФКІнвест-Кредо» посилалося на наявне у нього право стягнути заборгованість за кредитним договором (проценти) і вважало що це право підлягає захисту шляхом оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року. ТОВ «ФКІнвест-Кредо», враховуючи ухвалу Верховного Суду від 08 листопада 2019 року, вважає, що не має можливості в інший спосіб висловити свою незгоду з вирішенням судами спору у частині стягнення процентів.

Дійшовши висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з підстав, передбачених положеннями частини четвертої статті 44 ЦПК України, апеляційний суд залишив поза увагою, що ТОВ «ФК Інвест-Кредо» звернулось з апеляційною скаргою на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року у справі № 753/6745/17 після постановлення Верховним Судом ухвали від 08 листопада 2019 року і лише в частині стягнення простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом. У той же час АТ «Банк «Український капітал» судові рішення у цій справі не оскаржувало.

Із урахуванням викладено суду апеляційної інстанції необхідно забезпечити право ТОВ «ФК Інвест-Кредо» на апеляційний перегляд справи, в якій ухвалено оскаржене судове рішення.

Суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку, що участь АТ «Банк «Український капітал» в апеляційному розгляді за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції після укладення 17 січня 2019 року договору факторингу, за встановлених у цій справі обставин, унеможливлює апеляційний перегляд рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2018 року за апеляційною скаргою його правонаступника - ТОВ «ФК Інвест-Кредо» (в частині позовних вимог).

З огляду на наявні у цій справі обставини, тривалість розгляду апеляційної скарги заявника, висловлену Верховним Судом позицію у справі № 753/6745/17, висновки про наявність підстав для повернення апеляційної скарги слід визнати неправильними.

Отже, висновок апеляційного суду щодо наявності підстав для закриття провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України, та одночасне повернення апеляційної скарги з підстав, визначених частиною четвертою статті 44 ЦПК України, слід визнати таким, що не відповідає обставинам цієї справи.

Частиною четвертою статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи на розгляд Київського апеляційного суду.

Судові витрати підлягають розподілу за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 серпня 2021 рокускасувати, а справу передати на розгляд Київського апеляційного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація