Справа № 761/6548/21

Провадження № 2/761/6516/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Горбань К.О.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідача

та третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання права на приватизацію житлового приміщення та зобов`язання її провести, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі по тексту - позивачі) звернулись до суду із позовом до Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація визнання права на приватизацію житлового приміщення та зобов`язання її провести.

Позивачі просили: визнати незаконною відмову Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації в приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 , без наявності ордеру про надання жилої площі за адресою АДРЕСА_1 ; зобов`язати Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_1 без наявності ордера про надання жилої площі за адресою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивують тим, що з травня 1965 року, ОСОБА_1 (позивач-1), ОСОБА_4 (мати позивача-1), а також ОСОБА_5 (батько позивача-1) отримали в користування квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Розпорядженням Шевченківської районної державної адміністрації міста Києва № 1141 від 13 серпня 1998 року, особовий рахунок на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , було переведено на ім`я ОСОБА_4 , де буде мешкати 2 особи (вона та її син - позивач-1). У свою чергу, мати позивача-1, ОСОБА_4 , померла, що підтверджується копією Свідоцтвом про смерть.

Станом на сьогодні позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстровані в даній квартирі, яка є їх єдиним та постійним місцем проживання. Інші особи в квартирі не зареєстровані. Позивачі бажають приватизувати вказану квартиру, але вони не можуть надати відповідачеві ордер на це житло, оскільки він був втрачений.

24 вересня 2020 року відділ (орган) приватизації Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації відмовив позивачам у видачі свідоцтва про право власності на житло, у зв`язку з тим, що заява на приватизацію оформлена не належним чином, оскільки у пакеті документів відсутня копія ордеру на житло. Враховуючи, що позивачі проживають в цій квартирі тривалий час, виконують свої обов`язки щодо утримання житла, тому вони вважають дану відмову протиправною.

Ухвалою суду від 10.03.2021 року по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

17.06.2021 року на адресу суду від Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація надійшов відзив на позов, в якому просили відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що у позивачів відсутній ордер на житло, що є основним документом, який дає правові підстави для приватизації на жиле приміщення.

08.06.2021 року на адресу суду від Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов відзив на позов, в якому просили відмовити у задоволенні позову.

02.07.2021 року на адресу суду від позивачів надійшла відповідь на відзив, в якому позивачів зазначили, що у позивачів відсутній обов`язок зберігати копію ордеру і не можуть нести відповідальність за халатність тих чи інших органів, установ, організацій у разі зникнення архівних документів.

Ухвалоюсуду від 09.08.2021 року по справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Позивачі в судовому засідання позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечила та просила у його задоволенні відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивачів, представника відповідача та третьої особи, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з травня 1965 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (мати позивача-1), а також ОСОБА_5 (батько позивача-1) отримали в користування квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Шевченківської районної державної адміністрації міста Києва № 1141 від 13 серпня 1998 року, особовий рахунок на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , було переведено на ім`я ОСОБА_4 , де буде мешкати 2 особи (вона та її син - позивач-1).

Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації № 707 від 19 квітня 2005 року, було змінено договір найму на житлові приміщення, особовий рахунок було переведено на ОСОБА_1 для проживання трьох осіб - його, матері ( ОСОБА_4 ) та дружини ( ОСОБА_2 - позивача-2).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Як вбачається з довідки комунального концерну «Центр комунального сервісу» № 80 від 05.02.2020 року, ордер та інші документи на заняття жилого приміщення (квартири) АДРЕСА_1 в архіві комунального концерну «Центр комунального сервісу» відсутні.

Відповідно до листа Державного архіву м. Києва № 068-068/ОП/С-194-413 від 10.03.2020 року, у документах фонду Р-17 «Виконавчий комітет Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва» за вересень-грудень 1961 р., зокрема і в рішенні від 23.10.1961 № 786, відомостей про надання гр. ОСОБА_6 квартири за адресою: АДРЕСА_1 - не виявлено.

24 вересня 2020 року відділ (орган) приватизації Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації відмовив позивачам у видачі свідоцтва про право власності на житло, у зв`язку з тим, що заява на приватизацію оформлена не належним чином, оскільки у пакеті документів відсутня копія ордеру на житло.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та проживають в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи.

Так, статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.

У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

За правилами статті 345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

У частині третій статті 9 ЖК Української РСР визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до частини четвертої статті 5 зазначеного Закону право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (частина п`ята статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Пунктом 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкту комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Згідно із частиною одинадцятою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

У частині десятій статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина друга статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Пунктом 18 Положення № 396 затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації.

Статтею 8 Конвенції закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У пункті 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії» ЄСПЛ визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме - від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, пункт 63).

Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.

Принцип пропорційності у розумінні Європейській суд з прав людини полягає в оцінці справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право людини на повагу до житла, й інтересами особи, яка зазнає негативних наслідків від цього втручання. Пошук такого балансу не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право на повагу до житла несе надмірний тягар. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були би менш обтяжливими для прав і свобод цієї особи, оскільки обмеження її прав не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для досягнення вказаної мети.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить до державного житлового фонду, ордер на вселення у зазначене приміщення не зберігся.

Разом з тим матеріалами справи підтверджено, що у спірну квартиру позивачі вселились разом із сім`єю на законних підставах, що підтверджується рішенням виконкома Шевченківської районної ради № 599 від 24.05.1965 року, і з того часу постійно в ній проживають, в даній квартирі зареєстровані та вони несуть витрати з її утримання.

Законність проживання позивачів у спірній квартирі відповідачем не оспорена, вимоги про усунення перешкод у користуванні зазначеним житлом відповідач протягом усього часу проживання позивача не заявляв.

Іншого житла позивачі не мають, що свідчить про те, що вони мають достатні та триваючі зв`язки з конкретним місцем проживання, а зазначене житлове приміщення є в цілому їх «житлом» у розумінні статті 8 Конвенції.

Згідно положень частини 10 статті 8 у прив`язці до пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому посилання відповідача на те, що позивачі не мають права на приватизацію згідно з положенням ст.58 Житлового Кодексу України, оскільки не надали ордеру, є безпідставним.

Таким чином, дії Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації порушують конституційне право позивачів на приватизацію житла у встановленому законом порядку.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для захисту вимог позивачів щодо реалізації свого права на приватизацію, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2724,00 грн.

Керуючись 47 Конституції України, статтями 9 ЖК Української РСР, ст. 345 ЦК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання права на приватизацію житлового приміщення та зобов`язання її провести - задовольнити повністю.

Визнати незаконною відмову управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації у приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2724,00 грн. по 1362,00 грн. кожному.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації: м. Київ, бул. Т.Шевченка, 26/4, код ЄДРПОУ 34470160.

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст рішення суду складено 01.11.2021 року.