Справа № 761/16274/20

Провадження № 2/761/2162/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.

за участю секретаря Горбань К.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів за договором банківського вкладу в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач) про стягнення коштів за договором банківського вкладу в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.01.2014 року ОСОБА_4 відкрила рахунок в фінансовій установі у філії «Центральне РУ «АТ Фінанси та Кредит» за № 300397/3089/370-14 на суму 8440,55 доларів США. На підставі рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 20.10.2014 року у справі № 289/1402/14-ц, вище вказані кошти після смерті ОСОБА_4 почали належати батькові позивачів ОСОБА_5 .

Також, 19 січня 2015 року ОСОБА_5 відкрив у філії «Центральне РУ «АТ Фінанси та Кредит» рахунок за № 300937/5398/00-15 на своє ім`я у розмірі 15756,98 грн.

02 лютого 2015 року ОСОБА_5 відкрив у філії «Центральне РУ «АТ Фінанси та Кредит» депозитний рахунок за № 300937/9342/6-15 на своє ім`я у розмірі 2700 доларів США.

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивачів помер, після його смерті на рахунках в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» залишились наступні кошти:

- на рахунку за № 300397/3089/370-14 на суму 8440,55 доларів США (на підставі рішення суду);

- на рахунку за № 300937/5398/00-15 на суму 15756,98 гривень;

- на рахунку за № 300937/9342/6-15 на суму 2700 доларів США вкладу та 115,36 доларів США відсотків, а всього 2815,36 доларів США.

Вказане підтверджується довідкою з АТ «Банк «Фінанси та кредит» від 16 вересня 2015 року.

Після смерті батька позивачі подали заяву про прийняття спадщини.

10 грудня 2015 року позивачі отримали свідоцтво про право на спадщину за законом, в якому зазначено, що позивачам належить по Ѕ частці вкладів їхнього батька, тобто кожному з них належить (258 884,63 : 2) 129442,31 грн., які знаходились на рахунках у Банку.

11 грудня 2015 року позивачі звернулись до АТ «Банк «Фінанси та кредит» з вимогою, щоб Банк перевів на їх рахунки по Ѕ частині коштів (129 442,31 гривень), які перебували на рахунках їхнього батька ОСОБА_5 .

В грудні 2015 року позивачі отримали два листа від АТ «Фінанси та Кредит» за вихідними номерами № 3-037310/24032 та № 3-037310/24033 від 17 грудня 2015 року на ім`я ОСОБА_2 в яких зазначалось, що на підставі правління НБУ від 17.09.2015 № 612, ФГВФО 17.09.2017 року було прийнято рішення за № 171 «Про затвердження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» з 18.09.2015 по 17.12.2015 року включно. Також в листах зазначалось, що у відповідності до ст. 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ФГВФО відшкодує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку виведення банку з ринку, але не більше 200000 гривень, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Для включення ОСОБА_2 , як спадкоємця, до списку вкладників, необхідно після прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку звернутися з письмовою заявою до ФГВФО та долучити відповідні документи про прийняття спадщини. Відповідь додається до позовної заяви.

29 грудня 2015 року позивачі звернувся до Фонду та просили відшкодувати їм гарантовану суму за вкладами, та надали відповідні документи.

05 вересня 2016 року позивачі отримали листом відповідь від відповідача про те, що у свідоцтвах про право на спадщину за законом, не було зазначено інформацію про отримання коштів за вкладами в АТ «Банк «Фінанси та кредит».

Після надання за вимогою відповідача свідоцтв про право на спадщину, в 2017 році позивачам було видано гарантовану суму у розмірі по 100000,00 гривень кожному.

Однак не погоджуючись з такою сумою виплат, позивачі звернулись до відповідача з заявою про те, щоб їм було виплачено по 29442,31 грн. кожному у зв`язку з тим, що сума не була сплачена у відповідності до законодавства України як учасникам фонду гарантування вкладів.

Однак 05 січня 2018 року ми отримали відмови, щодо виплати нам повної суми, яка гарантує держава у разі ліквідації банку.

Посилаючись на викладене, а також вимоги Цивільного кодексу України, позивачі просили суд винести рішення, яким стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 , суму в розмірі 29442,31 гривні, яка не була доплачена йому, як учаснику Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після ліквідації АТ «Банку «Фінанси та кредит» та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 , суму в розмірі 29 442,31 гривні, яка не була доплачена йому, як учаснику Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після ліквідації АТ «Банку «Фінанси та кредит».

Ухвалою суду від 03.08.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

На підставі розпорядження щодо повторного автоматичного розподілу справи № 01-08-697 від 18.09.2020 року, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Рибака М.А., у зв`язку із відпусткою судді Кондратенко О.О.

Ухвалою суду від 21.09.2020 року цивільну справу за даним позовом було прийнято до провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

06.07.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому він позов не визнав та заперечував проти його задоволення. При цьому зазначав, що відносини між позивачами та банком, який перебуває в процедурі ліквідації, врегульовано спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та жодних відносин між позивачами та Фондом не виникало. Так, в процедурі ліквідації позивачами, як спадкоємцями вкладника, було отримано суму гарантованого відшкодування в розмірі 200000,00 грн. Порядок отримання вкладниками коштів понад гарантовану суму врегульовано положеннями ст. 52 Закону та має відбуватись у черговості, передбаченій законом.

Позивачі в судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином. В поданих заявах позов підтримали та просили суд про його задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно із свояцтвом про право на спадщину за законом від 10.12.2015 року, позивачі набули по Ѕ частині грошових внесків на рахунку АТ «банк «Фінанси та Кредит» за № 300397/3089/370-14 на суму 8440,55 доларів США; на рахунку за № 300937/5398/00-15 на суму 15756,98 гривень; на рахунку за № 300937/9342/6-15 на суму 2815,36 доларів США.

Із матеріалів справи вбачається та не визнається сторонами, що 11 грудня 2015 року позивачі звернулись до АТ «Банк «Фінанси та кредит» про відшкодування їм гарантованої суми за вкладом в розмірі 200000,00 грн. та в 2017 році позивачам було виплачено гарантовану суму у розмірі по 100000,00 гривень кожному, а всього 200000,00 грн.

Як вбачається з інформації, розміщеної на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua/not-paying/temporary/145-at-bank-finansy-ta-kredyt/2367-zaprovadzheno-tymchasovu-administratsiiu-ta-delehovano-povnovazhennia-tymchasovoho-administratora-v-at-bank-finansy-ta-kredyt) та не заперечувалось сторонами, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 р. № 612 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17 вересня 2015 р. № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (далі - АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ»)запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18 вересня 2015 р. до 17 грудня 2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні строком на три місяці з 18 вересня 2015 р. до 17 грудня 2015 р. включно.

Про час та порядок виплат вкладникам АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» буде повідомлено додатково на офіційному сайті Фонду - www.fg.gov.ua, на сайті АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» - www.fcbank.com.ua та відділеннях даного банку

Проте, як вбачається з інформації, розміщеною 17.09.2015 року на офіційному сайті Національного Банку України Відповідно до вимог статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» 17 вересня 2015 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 612 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних».

Національний банк України наголошує, що 93,2% (234 тисячі осіб) усіх вкладників ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» отримають свої вклади в повному обсязі, оскільки їх розмір не перевищує гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) суму 200 тис. грн. Клієнти з більшими обсягами вкладів отримають їх у межах суми, гарантованої Фондом.

Оскільки в Банку було введено тимчасову адміністрацію, а станом на час розгляду справи розпочато процедуру ліквідації банку (з 18.12.2015 року), до правовідносин, які склалися між сторонами, застосовуються не норми ЦК України, а спеціальні норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частина 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) визначає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Частина 2 статті 26 Закону передбачає, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону (ч.5 ст.26 Закону).

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.1 ст.27 Закону).

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.3 ст.27 Закону).

Отже, так як на даний час Законом передбачена спеціальна процедура повернення вкладів банківської установи, тому суд не вбачає законом передбачених підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача банківського вкладу та відсотків понад суму гарантованого відшкодування за вкладом.

Також згідно із Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 січня 2015 року у справі № 6-2001цс15 зазначено, що: "Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з пп. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Фонд запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру виведення Банку з ринку. На момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банк вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»".

Статтею 52 Закону визначено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів.

Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму (200 тисяч гривень) здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, визначеній статтею 52 Закону.

З огляду на зазначене, Фондом було виконано вимоги Закону та здійснено виплату позивачам гарантованої суми відшкодування за вкладами їх батька в сумі 200000,00 грн. незалежно від кількості вкладів у банку.

В подальшому, виплата коштів понад гарантовану суму здійснюється в порядку черговості за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку.

Відповідачем було роз`яснено позивачам порядок відшкодування решти суми коштів за вкладами.

Відповідно до ч.2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Так, частинами 4 та 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачами в процесі розгляду справи не було доведено того, що відповідач зобов`язаний відшкодувати решту суми коштів за вкладом в розмірі по 29442,31 грн. кожному позивачу, оскільки такий обов`язок не передбачений вимогами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів за договором банківського вкладу в порядку спадкування - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 34889877.

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст рішення суду складено: 29.11.2021 року.