ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2021 р.                                                       Справа №909/33/21

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя                                                                     Желік М.Б.

судді                                                                                            Орищин Г.В.

                                                                                            Галушко Н.А.

секретар судового засідання Гунька О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БК “Цитадель” б/н від 02.08.2021 (вх.№01-05/2739/21 від 11.08.2021)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2021 (повний текст складено 07.07.2021, суддя П. Я. Матуляк)

у справі №909/33/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю БК “Цитадель”

до відповідача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

до відповідача: Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

про визнання виконаними умов договору

за участю представників: не з`явились

Учаснику процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2021 у справі №909/33/21 відмовлено в позові Товариства з обмеженою відповідальністю БК “Цитадель” до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання суми пайового внеску згідно договору №89 від 21.11.18 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю БК “Цитадель”, Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, зменшеною та сплаченою Товариством з обмеженою відповідальністю БК “Цитадель” у відповідності до п.3.3 договору на суму виконаних робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2021 у справі №909/33/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ТзОВ “БК Цитадель” до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання виконаними умов договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста – задоволити.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2021 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії – Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БК “Цитадель” залишено без руху для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 3405,00 грн. та доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи листом з описом вкладення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2021, після усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, Товариству з обмеженою відповідальністю БК “Цитадель” поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2021 у справі №909/33/21, зупинено дію оскарженого рішення, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 22.09.2021, встановлено учасникам справи строк для надання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 відкладено розгляд справи на 20.10.2021.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 відкладено розгляд справи на 17.11.2021.

17.11.2021 в судове засідання учасники справи явки повноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, долученими до матеріалів справи.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч.12 ст.270 ГПК України неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Врахувавши те, що явка сторін в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не находило, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами за відсутності учасників справи.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю БК «Цитадель» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання суми пайового внеску згідно договору №89 від 21.11.18 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю БК «Цитадель», Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, зменшеною та сплаченою Товариством з обмеженою відповідальністю БК «Цитадель» у відповідності до п.3.3 договору на суму виконаних робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору №89 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, позивач зобов`язався прийняти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Івано-Франківська; розмір пайового внеску згідно з п.3.3 договору становить 277020,00 грн., який позивач зобов`язався сплатити до прийняття об`єкта в експлуатацію.

В подальшому позивач отримав відповідні технічні умови, зокрема, й у КП “Івано-Франківськводоекотехпром”, на приєднання багатоквартирного житлового будинку до централізованих систем водопостачання і каналізації, які затверджені виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради; на підставі технічних умов розроблено проект будівництва (влаштування) внутрішньоплощадкових та позаділянкових мереж водопостачання та водовідведення, який погоджено з КП “Івано-Франківськводоекотехпром”; з метою підключення будинку до мереж водопостачання та водовідведення, згідно з технічними умовами та розробленим проектом, ТОВ “БК ЦИТАДЕЛЬ” виконано роботи з влаштування (будівництва) інженерних мереж поза межами своєї земельної ділянки.

Після завершення будівництва багатоквартирний житловий будинок з приміщеннями громадського призначення здано в експлуатацію та  підтверджено технічну готовність мереж водопостачання та водовідведення відповідними актами. Позивач вказував, що у ч.5 ст. 30 Закону (у редакції, чинній до 01.01.2020) було встановлено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність. Проте, не зважаючи на імперативну норму закону, фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради відмовлено позивачу у зменшенні розміру пайової участі.

Окрім того, позивач посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.04.2018 у справі №904/9051/15, від 11.07.20 у справі №914/1996/17.

Відповідач (Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, що згідно з пунктом 13 розділу І Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності України”, який набув чинності 17.10.2019, виключено частину 5 статті 30 та статтю 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Звертав увагу, що пунктами 1, 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності України” передбачено, що 10-13 розділу І цього Закону набирають чинності з 01.01.2020; договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Таким чином, укладений договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 21.11.2018 за №89 є дійсним та продовжує свою дію до моменту повного виконання його умов.

Разом з цим,  умовами договору не передбачено зменшення розміру пайового внеску на виконані роботи з будівництва інженерних мереж поза межами земельної ділянки, а можливість зменшення розміру пайової участі пов`язується із прийняттям міською радою відповідного рішення, якого прийнято не було.

Також відповідач звернув увагу, що позивач умовою зменшення розміру пайової участі, вказує на виконання робіт з влаштування (будівництва) інженерних мереж поза межами своєї земельної ділянки, а саме: - водопроводу д-225 м.м. по вул.Мазепи (с.Угринів) - вул.Хіміків (м.Івано-Франківськ); - каналізації д- 300м.м. по вул.Мазепи - Кармелюка в с.Угринів, що не узгоджується з виданими технічними умовами.

Відповідач (Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради) під час розгляду справи в суді першої інстанції відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.

Місцевий господарський суд, постановляючи оскаржене рішення, дійшов висновків про те, що оскільки позивач визначив позовною вимогою визнання суми пайового внеску згідно договору №89 від 21.11.18 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю БК «Цитадель», Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, зменшеною та сплаченою Товариством з обмеженою відповідальністю БК «Цитадель» у відповідності до п.3.3 договору на суму виконаних робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки, за наведених обставин така вимога не підлягає до задоволення з огляду на те, що таку суму позивачем не визначено та не доведено.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення ухвалене при неповному з`ясуванні обставин справи, які мають значення для вирішення спору, не надано оцінки доказам та неправильно застосовано норми матеріального права.

Так, скаржник не погоджується з висновками суду про те, що позивачем не доведено  вартості виконаних робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки у фіксованому розмірі, та зазначає, що ТзОВ «БК «Цитадель» сплатило пайовий внесок до соціально-економічного фонду розвитку села Угринів в сумі 474  420,00 грн., що становить 4% кошторисної вартості об`єкта будівництва на виконання умов договору №2 від 19.11.2018, укладеного між Угринівською сільською радою ОТГ та позивачем як забудовником. Також 21.11.2018 між позивачем як замовником та Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської було укладено договір №89 про пайову участь змовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, відповідно до п.3.3. якого розмір пайового внеску становить 277020,00 грн. В подальшому, позивач виконав роботи з влаштування (будівництва) інженерних мереж поза межами своєї земельної ділянки, а саме: - водопроводу д-225 м.м. по вул.Мазепи (с.Угринів) - вул.Хіміків (м.Івано-Франківськ); - каналізації д- 300м.м. по вул.Мазепи - Кармелюка в с.Угринів, а відтак має право на зменшення розміру пайової участі на суму кошторисної вартості збудованих інженерних мереж водопроводу та каналізації поза межами своєї земельної ділянки.

На переконання апелянта, суд помилково вважав предметом позову відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі, в той час як предметом позову є визнання виконаними умов договору про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Також апелянт звертає увагу на дотримання ним процедури погодження будівництва позаділянкових мереж, технічні умови на приєднання до централізованих систем водопостачання та каналізації було отримано в КП “Івано-Франківськводоекотехпром” та затверджені Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, проект будівництва (влаштування) внутрішньо-площадкових та позаділянкових мереж погоджено з КП “Івано-Франківськводоекотехпром” як експлуатуючою організацією, довідкою КП “Івано-Франківськводоекотехпром” №д-229/21 від 05.02.21 підтверджено прокладання позамайданчикових мереж водопостачання на суму 450410,40грн. та водовідведення на суму 245488,80грн.

Погодження виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, видачі технічних умов, які передбачали будівництво мереж водопроводу та водовідведення поза межами земельної ділянки товариства, з огляду на приписи чинного законодавства свідчило про вияв згоди виконавчого комітету на подальше зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури міста на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури міста на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`ктів інженерної інфраструктури.

Апелянт вказує, що неодноразово звертався до на ім`я голови міської ради з проханням зменшити розмір пайової участі замовника будівництва, однак, отримував немотивовані відмови.

Окрім цього, відсутність в матеріалах справи технічних умов №23 від 21.01.2019, на що посилався суд першої інстанції, не може бути підставою для відмови у позові, оскільки вони видані на приєднання до мереж централізованого водопостачання і каналізації багатоквартирного будинку другої черги будівництва та жодним чином не впливають на зменшення розміру пайової участі на вартість виконаних позивачем робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації.

На переконання апелянта, за вказаних ним обставин та за відсутності заперечень відповідачів, висновок суду першої інстанції про неможливість встановити вартість виконаних позивачем робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації є безпідставним, більше того, загальна вартість виконаних робіт становить 695  899,20 грн і перевищує загальну суму пайового внеску відповідно до договору №89 від 21.11.2018 на суму 277  020,00 грн. та договору №90 від 21.11.2018 (ІІ черга будівництва) на суму 187  020,00 грн.

Апелянт зазначає, що в ситуації, що склалась, товариство позбавлене правомірних очікувань (законних сподівань), які мало на момент укладення договору   №89 від 21.11.2018, оскількиЗакону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, чинній на момент укладення договору, не передбачав безоплатної передачі побудованих замовником інженерних мереж поза межами його ділянки.

Відповідачі правом подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористались.

Матеріалами справи підтверджуються наступні фактичні обставини спору.

На підставі договору оренди землі №22/07/16 від 22 липня 2016 року в користуванні ТОВ “БК ЦИТАДЕЛЬ” перебуває земельна ділянка загальною площею 0,1165 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка розташована в с. Угринів Тисменицького району Івано- Франківської області, кадастровий номер 2625886801:02:021:0656.

25 серпня 2016 року Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення в с. Угринів Тисменицького району, Івано-Франківської області, тобто, на вказаній земельній ділянці.

19 листопада 2018 року, ТзОВ БК «Цитадель» та Угринівська сільська рада уклали договір № 2 про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села.

Протягом листопада-грудня 2018 року, на виконання договору №2 від 19.11.20 18 ТзОВ БК «Цитадель» перерахувало на користь Угринівської сільської ради 474420,00 грн. внеску в соціально-економічний фонд села.

21 листопада 2018 року між ТОВ “БК ЦИТАДЕЛЬ”, як замовником, укладено з Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (сторона 1) та Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (сторона 2) договір №89 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Згідно з п.1.1. цього договору замовник, що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення в урочищі “Довга Нива” с. Угринів (1 черга), бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська.

Відповідно до п.3.3. договору замовник сплачує пайову участь в сумі 277  020,00 грн. до прийняття об`єкта в експлуатацію.

За змістом розділів 2-4 Договору №89, замовник зобов`язується сплатити пайовий внесок у визначені цим договором розмірі та терміни. Розрахунок розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку 1 до договору. Замовник сплачує пайову участь в сумі 277020,00 грн. до прийняття об`єкта у експлуатацію. Договір набуває чинності з моменту його реєстрації і діє до моменту повного виконання його умов.

В подальшому ТзОВ “БК “ЦИТАДЕЛЬ” отримано у КП “Івано-Франківськводоекотехпром” технічні умови №22 від 01.01.2019 на приєднання багатоквартирного житлового будинку до централізованих систем водопостачання і каналізації, які затверджені виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради.

У вказаних технічних умовах (п.9 розділу «Умови водопостачання») вказано прийняти позивачу пайову участь у будівництві резервуарів чистої води на території ВНС по вул.Целевича, 2; винести існуючий водопровід за межі забудови до початку будівництва; прокласти водопровід по вул.Тролейбусній від буд. 4 по вул.Тролейбусній до вул.Хіміків-Тролейбусна; діаметр трубопроводу визначити проектом. А згідно із п.5 розділу «Умови водовідведення» вказаних технічних умов вказано виконати перекладку каналізаційного колектора Ду 500мм із збільшенням діаметру по вул.Хіміків від вул.Кривоноса с.Угринів до вул.Тролейбусна-Хіміків; приєднання здійснити до новозбудованого каналізаційного колектора; винести існуючу каналізацію за межі  забудови до початку будівництва.

На підставі зазначених технічних умов розроблено проект будівництва (влаштування) внутрішньоплощадкових та позаділянкових мереж водопостачання та водовідведення, який погоджено з КП “Івано-Франківськводоекотехпром”.

З метою підключення будинку до мереж водопостачання та водовідведення, згідно з технічними умовами та розробленим проектом, ТзОВ “БК ЦИТАДЕЛЬ” виконано роботи з влаштування (будівництва) інженерних мереж поза межами своєї земельної ділянки, а саме: водопроводу д-225 м.м. по вул. Мазепи (с. Угринів) - вул. Хіміків (м. Івано- Франківськ); каналізації д-300 м.м. по вул. Мазепи - Кармелюка в с. Угринів.

Після завершення будівництва багатоквартирний житловий будинок з приміщеннями громадського призначення по вул. Хіміків, 9, корпус 1, здано в експлуатацію, що підтверджується актом готовності об`єкта до експлуатації та сертифікатом серії ІФ №162183442179 від 10.12.2018, копії яких містяться в матеріалах справи.

Актами від 14 травня 2019 року підтверджено технічну готовність мереж водопостачання та водовідведення.

Відповідно до довідки КП “Івано-Франківськводоекотехпром” №д-229/21 від 05.02.21 позивачем згідно з технічними умовами №22 та 23 від 21.01.2019 прокладено позамайданчикові мережі водопостачання на суму 450410,40грн. та водовідведення на суму 245488,80грн. У цій же довідці зазначено, що суми вказано згідно листа-звернення позивача від 25.01.2021.

Позивач звертався до Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, однак, листом №154/16.5-14/18в від 16.04.2019 Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради повідомив позивача про відмову у зменшенні розміру пайової участі.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на доводи апелянта про помилкове трактування місцевим господарським судом предмету договору зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, а підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У цьому спорі позивач заявив немайнову вимогу, а саме у прохальній частині позовної заяви про визнання виконаними умов договору про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста просив визнати суми пайового внеску згідно з договором №89 від 21.11.18 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю БК “Цитадель”, Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, зменшеною та сплаченою Товариством з обмеженою відповідальністю БК “Цитадель” у відповідності до п.3.3 договору на суму виконаних робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки.

Таким чином, предметом спору є визнання виконаними умов договору, а саме визнання суми пайового внеску за договором зменшеною та сплаченою на суму виконаних робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки.

Отже, у цьому спорі слід встановити вартість виконаних робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки, а також співвідношення такої вартості до суми пайового внеску, з метою визначення суми зменшення розміру пайового внеску та встановлення факту її сплати на суму виконаних робіт. Доведення позивачем наведених обставин свідчитиме про обґрунтованість щодо визнання виконаними умов договору в частині сплати суми пайового внеску.   

Відтак, хибними є доводи апелянта про помилкове трактування судом першої інстанції предмету позову як відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі.

Скаржник посилався на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від  03.04.2018 у справі №904/9051/15, предметом позову у якій було визнання умов договору частково виконаними. У вказаній постанові суд касаційної інстанції скасував судові рішення попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог та визнав суму пайового внеску замовника будівництва зменшеною та сплаченою у визначеному розмірі. При цьому, як вбачається з тексту постанови, вартість виконаних робіт з будівництва зовнішніх мереж була підтверджена об`єктним кошторисом на будівництво та локальними кошторисами на будівельні роботи, договором поставки матеріалів та устаткування, договором підряду на прокладання зовнішніх мереж водопостачання та каналізації, актом приймання виконаних робіт та відповідними платіжними дорученнями, експертним висновком, таким чином, у справі №904/9051/15 було доведено вартість понесення підприємством витрат на будівництво зовнішніх мереж  водопроводу та каналізації.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності».

Водночас, за змістом ст.5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону №3038-VI в редакції, що діяла на момент їх виникнення, оскільки ці правовідносини у сфері містобудування, пов`язані із зобов`язанням позивача взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, виникли з 21.11.18 на підставі договору №89, тобто до втрати чинності нормами частини 5 статті 30 та статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до частин першої-третьої статті 40 цього ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності” (у редакції, чинній до 01.01.2020) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Водночас, частиною п`ятою статті 30 Закону (у редакції, чинній до 01.01.2020) встановлено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

Таким чином, Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (у редакції, чинній до 01.01.2020) містив імперативну норму щодо зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами.

Пунктом 5.2.1 Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради №1231-38 від 18 жовтня 2013 року передбачено наступне: якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури теплопостачання, водопостачання та водовідведення поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста зменшується на суму їх кошторисної вартості та актів виконаних робіт, визначених згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність, після погодження комісією з питань визначення пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та відповідного рішення сесії міської ради.

Вартість таких робіт повинна бути погоджена експлуатуючими організаціями.

Таким чином, зменшення розміру пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму здійснених витрат на будівництво інженерних мереж, в разі необхідності такого будівництва, ставиться в залежність від дотримання замовником норм законодавства у сфері створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та здійснення відповідних процедур, які дають змогу встановити як точну суму пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, так і суму здійснених витрат на будівництво інженерних мереж, які підлягають передачі до комунальної власності населеного пункту.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, у позовній заяві позивач не визначив вартості виконаних позивачем робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки у фіксованому розмірі. Матеріали справи також не містять розрахунку суми виконаних позивачем робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що сума виконаних робіт становить 695899,92грн. та значно перевищує розмір пайового внеску, передбачений договором - 277020,00 грн., при цьому посилається на довідку КП “Івано-Франківськводоекотехпром” №д-229/21 від 05.02.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, у довідці КП “Івано-Франківськводоекотехпром” №д-229/21 від 05.02.2021 зазначено, що позивачем прокладено позамайданчикові мережі водопостачання на суму 450410,40грн. та водовідведення на суму 245488,80грн., водночас, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв вказану довідку до уваги як належний та достовірний доказ, оскільки у цій же довідці зазначено, що суми вказано згідно з листом-зверненням позивача від 25.01.2021, тобто, у довідці вказано вартість робіт, яка зазначена позивачем, а не встановлено таку вартість на підставі підтверджуючих документів.

Слід також звернути увагу, що у цій довідці зазначено, що позивачем прокладено мережі згідно з технічними умовами №22 та №23 від 21.01.2019, тоді як в матеріалах справи технічні умови №23 від 21.01.2019 відсутні, а зазначені позивачем виконані роботи з влаштування (будівництва) інженерних мереж поза межами своєї земельної ділянки, а саме: - водопроводу д-225 м.м. по вул.Мазепи (с.Угринів) - вул.Хіміків (м.Івано-Франківськ); - каналізації д- 300м.м. по вул.Мазепи - Кармелюка в с.Угринів не узгоджуються з технічними умовами №22 від 21.01.2019.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що відсутність в матеріалах справи технічних умов №23 від 21.01.2019 не може бути підставою для відмови у позові, оскільки такі стосується ІІ черги будівництва, адже, така відсутність унеможливлює встановлення факту виконання робіт з влаштування (будівництва) інженерних мереж поза межами своєї земельної ділянки, а саме: - водопроводу д-225 м.м. по вул.Мазепи (с.Угринів) - вул.Хіміків (м.Івано-Франківськ); - каналізації д- 300м.м. по вул.Мазепи - Кармелюка в с.Угринів, у відповідності з визначеними у встановленому порядку технічними умовами, та окрім того, не є самостійною підставою для відмови у позові в оскарженому рішенні.

Також у довідці №д-229/21 від 05.02.2021 зазначено об`єкт будівництва - багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення І і ІІ черги, тоді як згідно із п.1.1 за цим договором замовник, що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення в урочищі “Довга Нива” с. Угринів (1 черга).

Колегія суддів погоджується з оцінкою суду першої інстанції щодо наявних в матеріалах справи актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість будівельних робіт, які не дають можливості встановити вартість виконаних позивачем робіт саме з будівництва мереж водопроводу та каналізації, окрім того, наданими актами та довідками не підтверджується сума, зазначена у довідці КП “Івано-Франківськводоекотехпром” №д-229/21 від 05.02.2021.

Окремо слід зазначити, що зі змісту наявного в матеріалах справи додатку до  договору №89 від 21.11.2018 вбачається, що призначенням розрахованого для ТзОВ БК «Цитадель» пайового внеску є інженерно-транспортна інфраструктура міста Івано-Франківська, а саме потреба новозбудованого будинку у водопостачанні, скиданні стоків, дощових вод тощо.

У рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2020 у справі №909/1040/19 (за позовом Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю БК «Цитадель» 331499 грн 51 коп. за договором №89 від 21.11.18 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2021, встановлено, що такий пайовий внесок був розрахований відповідно до Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста» (затверджене рішенням Івано-Франківської міської ради від 18 жовтня 2013 р. №1231-38), в пп. 5.2.2 якого передбачено, що у випадку ведення будівництва поза межами території міста Івано-Франківська, але під`єднання об`єкту до централізованих систем водопостачання та водовідведення міста, розрахунок проводиться в залежності до потреб водопостачання та водовідведення, згідно з відповідними рішеннями виконавчого комітету міської ради.

Цим же рішенням встановлено, що фактично за участь у розвитку соціальної інфраструктури замовник сплатив до бюджету села, а інша частина, зокрема, за участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури підлягає сплаті до бюджету міста.

За змістом ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, встановленими є обставини, що пайовий внесок був розрахований відповідно до Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста», а також, що фактично за участь у розвитку соціальної інфраструктури замовник сплатив до бюджету села, а інша частина, зокрема, за участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури підлягає сплаті до бюджету міста на виконання рішення суду.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що оскільки позивач визначив позовною вимогою визнання суми пайового внеску згідно договору №89 від 21.11.18 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю БК «Цитадель», Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, зменшеною та сплаченою Товариством з обмеженою відповідальністю БК «Цитадель» у відповідності до п.3.3 договору на суму виконаних робіт з будівництва мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки, за встановлених обставин така вимога не підлягає до задоволення з огляду на те, що таку суму позивачем не визначено та не доведено.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржуване рішення вказаним вимогам відповідає.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи сторін, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід залишити за скаржником.

Враховуючи те, що учасники апеляційного провадження в судове засідання не з`явились, у відповідності до положень ч.5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення постанови у цій справі є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю БК “Цитадель” б/н від 02.08.2021 (вх.№01-05/2739/21 від 11.08.2021) - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2021 у справі №909/33/21 – залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги – покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 26.11.2021.

Головуючий суддя                                                            Желік М.Б.

                              суддя                                                            Орищин Г.В.

                                  суддя                                                      Галушко Н.А.