Справа № 311/4206/21

Провадження № 2/311/1249/2021

05.11.2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року       Василівський  районний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Сидоренко Ю.В.

при секретарі         Якимець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

30 вересня2021 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 зазначає, що 01 вересня 2006 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану Василівського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис №97. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також позивачка зазначає, що спільне життя у них не склалося у зв`язку з розбіжністю характерів. Декілька останніх років вони намагалися знайти точки дотику, але зробити виявилося неможливим. примирення вважає недоцільним, у зв`язку з чим позивачка звертається до суду з даним позовом, в якому ОСОБА_1 просить: розірвати шлюб, укладений між нею – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 01 вересня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Василівського районного управління юстиції Запорізької області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблений відповідний актовий запис №196.

Ухвалою Василівського районного суду від 22 жовтня 2021 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, проте на адресу суду позивачкою було подано заяву, в якій вона просить розглянути справу за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити за підставами, викладеними у позовній заяві (а.с.14).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, та належним чином та у встановленому законом порядку, проте на адресу суду було подано заяву, в якій відповідач просить розглядати справу його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі та проти розірвання шлюбу не заперечує (а.с13).

Всебічно дослідив ши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини по справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 вересня 2006 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Василівського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис №97, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.5).

Від подружнього життя сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, яке є в матеріалах справи (а.с.4).

Подружні стосунки між сторонами припинені, сторони спільно не проживають по причині розбіжностей характерів та різних поглядів на життя, що призвело до втрати почуття любові та поваги один до одного.

Чинним законодавством України передбачено право подружжя на розірвання шлюбу за позовом одного із них на підставі рішення суду: зокрема, положеннями ст.ст.104 ч.2, 105 ч.3, 110 ч.1 Сімейного кодексу України (далі – СК України).

Частинами 3,4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно ст.111 СК України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В даному випадку, сторони вважають неможливим з моральної точки зору, продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов`язати їх прийняти заходи до примирення.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх неповнолітньої дитини, що мають істотне значення.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи вищенаведені законодавчі норми, виходячи з принципів об`єктивності, розумності, справедливості та доцільності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та суд приходить до висновку, що дана сім`я розпалася остаточно та будь-яких підстав до її збереження судом не встановлено.

Під час реєстрації шлюбу позивачка своє прізвище не змінювала, а тому після розірвання шлюбу, її прізвище залишається без змін « ОСОБА_4 ».

Крім того, оскільки позивачка ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням її до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Примушування до шлюбу не допускається. А тому, подальше спільне подружнє життя і збереження шлюбу між сторонами суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.

Частиною 4 ст.206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вивчивши обґрунтування заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, та приймаючи до уваги визнання відповідачем ОСОБА_2 позовних вимог про розірвання шлюбу у повному обсязі, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами не може бути збережений, оскільки факти, викладені у позовній заяві свідчать про те, що шлюб між сторонами фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, шлюбні стосунки сторони не підтримують, проживають окремо і формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу позивачки та порушує її особисті інтереси, що мають істотне значення, тому суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їх неповнолітньої дитини.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.9,12,13,81,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.105, ст.ст.110, 112 Сімейного кодексу України, суд –                                

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 01 вересня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Василівського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 97.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області                                         Ю.В. СИДОРЕНКО