Справа № 462/2646/21                                Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.

Провадження № 22-ц/811/2620/21                        Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 44

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

                головуючої: Н. П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, О.Я. Мельничук

розглянувши в м. Львові в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 рішення Залізничного районного суду міста Львова від 15 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави – Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди, -

                                        в с т а н о в и в:

       03 вересня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Держави України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь 100000 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що 17.09.2019 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №1.380.2019.003618 за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП у Львівській області було визнано протиправною бездіяльність начальника СВ Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області Шкодина Олега Петровича щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 18.03.2019 р. у строки, встановлені ч. 1 ст.20 ЗУ «Про звернення громадян» та зобов`язано його розглянути звернення ОСОБА_1 від 18.03.2019 р. та надати відповідь у строк, встановлений ч. І ст.20 ЗУ «Про звернення громадян». Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 р. у справі №1.380.2019.003618 набрало законної сили 18.10.2019 р. Однак, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 р. у справі №1.380.2019.003618 по даний час не виконано, а тому порушення його прав органом досудового розслідування триває й надалі. Вважає, шо неправомірними діями СВ Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області йому завдано значної моральної шкоди. Порушення його прав тривало протягом тривалого часу та триває і по даний час. 20.07.2020 р . він звертався у місцеву поліклініку №3 за місцем свого проживання да невропатолога за медичною допомогою та йому було призначено лікування, шо було негативним наслідком вчинення відносно нього протиправних дій слідчим ОСОБА_2 .

         Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_1 до Держави – Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

       Стягнуто з Держави України в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 600 /шістсот/ грн.

В іншій частині вимог відмовлено.

               Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .

       Вважає оскаржуване рішення суду законним, обґрунтованим, однак, в частині розміру морального відшкодування таким, що не в повній мірі відповідає понесеним ним моральним стражданням через неправомірні дії СВ Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області.

       Зазначає, що районним судом не враховано, що неправомірними діями СВ Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області йому було завдано значної моральної шкоди, яка полягає у нервових стресах, переживаннях, дратівливості, слабості, головних болях, порушеннях режиму сну. Такими діями відповідача йому спричинено відчуття невизначеності, невпевненості, незахищеності, неможливості реалізації своїх прав та законних інтересів, неможливість спрогнозувати свої дії та можливі їх наслідки, невизначеності у можливості реалізації своїх прав та законних інтересів. Вказує, що це тривало протягом тривалого часу та триває і по даний час та потребує докладення додаткових зусиль для можливості подолати такі негативні наслідки протиправної поведінки стосовно себе. Розмір моральної шкоди апелянт оцінює у 100 000 грн. Вважає, що неправомірні дії СВ Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області доведені та визнані рішенням Львівського окружного адміністративного судувід 17.09.2019 року, тому не потребують додаткового доказування.

       Крім того зазначає, що визначена судом сума до відшкодування в 600 грн. не в повній мірі охоплює компенсацію завданих йому моральних страждань.

       Просить рішення суду змінити в частині стягнення моральної шкоди та в цій частині ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

       Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

       Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.        

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

       Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.

Судом встановлено, що 17.09.2019 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №1.380.2019.003618 за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП у Львівській області було визнано протиправною бездіяльність начальника СВ Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області Шкодина Олега Петровича щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 18.03.2019 р. у строки, встановлені ч. 1 ст.20 ЗУ «Про звернення громадян» та зобов`язано його розглянути звернення ОСОБА_1 від 18.03.2019 р. та надати відповідь у строк, встановлений ч. 1 ст.20 ЗУ «Про звернення громадян». Рішення суду набрало законної сили.

Отже, правовідносини між сторонами виникли з підстав неправомірних дій посадової особи Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненадання відповіді заявнику зігдно закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне -за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до повноважень органів Державної казначейської служби України, визначених ст. 43 Бюджетного кодексу України, Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою КМУ від 15.04.2015 № 215 та п.35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затверджених постановою КМУ від 03.08.2011 № 845 казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

У своїх висновках Велика Палата ВС в постанові від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц зазначила, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, районний суд виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди у розмірі 100.000 грн. Визначаючи розмір моральної шкоди, районний суд виходив з обсягу душевних страждань, яких зазнав позивач, внаслідок ненадання йому вчасно начальником СВ Залізничного ВП ГУ НП у Львівській областівідповіді на його звернення згідно Закону України «Про звернення громадян», та виходячи із засад розумності та справедливості, прийшов до висновку, що з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 слід стягнути 600 грн. моральної шкоди.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю.

Що стосується доводів апеляційної скарги в тій частині, що рішення Львівського окружного адміністративного судувід 17.09.2019 р. у справі №1.380.2019.003618 не виконано по даний час, то такі спростовуються Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Курманом Б.Г. від 10.06.2020 року про закінчення виконавчого провадження з виконання  виконавчого листа № 1.380.2019.003618, виданого 31.10.2019 року на виконання Рішення Львівського окружного адміністративного суду 17.09.2019 року у справі №1.380.2019.003618 за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП у Львівській області.

Доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

       Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 23 листопада 2021 року.

Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

  п о с т а н о в и в:  

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1   залишити без задоволення.

       Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 15 червня 2021 року залишити без змін.

       Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

       Повний текст постанови складено 23 листопада 2021 року.

Головуючий:        Н. П. Крайник

Судді:               Я. А. Левик

                                                                                       О. Я. Мельничук