КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/5027/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 359/7865/17

23 листопада 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Рубан С.М.

- Заришняк Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Муранової-Лесів І.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, в якому просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

Позов мотивований тим, що 21 листопада 2015 року близько 11 год. 33 хв. в м. Борисполі на вул.. Героїв Небесної Сотні відповідач ОСОБА_2 спричинив позивачу тілесні ушкодження у виді забою м`яких тканин спинки носу із синцем, які визнані судово-медичною експертизою легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2016 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначено покарання. Вказував на те, що протиправними діями відповідача йому було завдано моральну та матеріальну шкоду.

Матеріальні збитки полягають у втратах, які він поніс на правову допомогу, як потерпілий у кримінальному провадженні. Зазначав, що згідно з договором про надання правової допомоги, у кримінальному провадженні правову допомогу йому надавав адвокат Білик Г.І., за послуги якого сплачено 5000 грн.

Також зазначав, що внаслідок нанесених тілесних ушкоджень зазнав фізичного болю та душевних страждань. Тілесні ушкодження позивачу було спричено у громадському місті в присутності великої кількості сторонніх осіб, тому вважає, що неправомірними діями відповідача було також принижено честь і гідність. Враховуючи глибину і тривалість фізичних і моральних страждань та приниження честі і гідності, моральну шкоду, спричинену злочинними діями відповідача, оцінює в 50 000 грн.

В подальшому позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 85 014,00 грн., витрати за проведення судово-психологічної експертизи в розмірі 5 867,09 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2020 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, в розмірі 8 501,40 грн., а також витрати на правову допомогу, понесені у кримінальному провадженні, в розмірі 5 000 грн. та судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 586,71 грн., а всього на загальну суму 14 088, 11 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1280,00 грн.

В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2020 року в частині розміру стягнутої моральної шкоди змінити, стягнувши з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 85 014,00 грн., та на відшкодування витрат на проведення судової експертизи у розмірі 5 867,09 грн.

Апеляційну скаргу обгрунтовував тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що суд дійшов необгрунтованого та безпідставного висновку про зменшення розміру моральної шкоди, визначеної у висновку експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи, у десять разів, пославшись лише на засади розумності, добросовісності та справедливості. При цьому, вказував на те, що враховуючи відсутність у суду спеціальних знань у галузі психології, позивачем і заявлялося клопотання про призначення у справі експертизи, з метою підтвердження та визначення розміру моральної шкоди. Посилався на те, що судом було невірно застосовано положення ст. 141 ЦПК України в частині розподілу судових витрат за проведення судово-психологічної експертизи.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2016 року у справі № 1-кп/359/276/2016, № 359/4634/16, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.

За змістом вказаного вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2016 року також встановлено, що 21.11.2015 року приблизно в період часу з 10 до 12 години, у місті Бориспіль по вулиці Героїв Небесної Сотні, біля меморіалу Героям Небесної Сотні, відбулися урочисті заходи до Дня святкування другої річниці Євромайдану. 11 год. 33 хв. цього дня після завершення урочистих заходів між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ґрунті раніше виниклих неприязних відносинах виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, кулаком правої руки наніс ОСОБА_1 один удар в область носу, в результаті чого заподіяв потерпілому ОСОБА_1 згідно із висновками експерта № 279 від 24.11.2015 року та №52Д від 27.05.2016 року ушкодження у виді забою м`яких тканин спинки носа із синцем, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2017 року вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2016 року, ухвалений відносно ОСОБА_2 залишено без змін.

За змістом вказаного вироку зазначено, що в судовому засіданні судом досліджено відеозапис з камери спостереження за подіями, які мали місце 21.11.2015 на вулиці Героїв Небесної Сотні поблизу пам`ятника Героїв Небесної Сотні в м. Бориспіль. Обвинувачений та потерпілий не заперечують правдивість подій , зазначених на цьому відеозапису.Об 11 год. 33 хв. на відеозапису видно як один із присутніх чоловіків, одягнений у чорне пальто (куртку), із парасолем білого кольору, яку тримає в лівій руці, підходить обличчям до іншого чоловіка одягненого у чорну балонову куртку (пуховик) із капюшоном чорного кольору одягненого на голову, відразу наносить йому один удар правою рукою в напрямку останнього. Після цього чоловік одягнений у балонову куртку чорного кольору із чорним капюшоном одягненим на голову, став чіплятися до попереднього, який йому наніс удар, намагаючись нанести останньому удари руками та ногами по тілу.Сторонами визнано, що між позивачем та відповідачем виник конфлікт, пов`язаний з їх політичною діяльністю під час перебування в Бориспільській міській партійній організації політичної партії ВО «Батьківщина».

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи №4593/19-61 від 09.10.2019 року, експерт дійшов висновку, що ОСОБА_1 спричинена моральна шкода внаслідок заподіяння йому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у вигляді забою м`яких тканин спинки носу із синцем, які визнані судово-медичною експертизою легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, за вказаних у вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2016 року обставин. Орієнтовний еквівалент грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складатиме 18 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду справи судом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, стягуючи з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 8 501,40 грн., суд першої інстанції виходив з того, що визначений експертом, а також позивачем розмір відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди в сумі 85 014 гривень, є завищеним і відшкодуванню підлягає заподіяна ОСОБА_1 відповідачем моральна шкода у зв`язку з перенесеним фізичними та моральними стражданнями через біль від отриманого удару та, як наслідок, від заподіяного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, та душевними переживаннями щодо протиправної поведінки відповідача, в тому числі через обставини, за яких це відбулось (в громадському місці: в присутності дружини та спільних знайомих), тривалості таких переживань, пов`язаних з проведенням досудового слідства, судового розгляду кримінального провадження та необхідності звернення до суду за відновленням свого порушеного права з даним позовом, яку слід визначити з урахуванням засад розумності, добросовісності та справедливості в сумі 8 501 гривні 40 копійок, що становить 1/10 від визначеного експертом відшкодування та більш ніж в п`ять разів перевищує розмір мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що був встановлений на момент звернення позивача з даним позовом до суду і становив 1 600 гривень. Саме таку суму суд вважав адекватною, справедливою і достатньою компенсацією заподіяної позивачу моральної шкоди в межах заявленого ним позову, в тому числі в межах заявлених підстав позову, який не буде індивідуальним надмірним тягарем для відповідача з урахуванням його непрацездатного віку. При цьому,суд врахував, що тривалий час розгляду даної цивільної справи був пов`язаний з проведенням судової психологічної експертизи, на якій наполягав позивач та призначення якої не було обов`язковим відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду необхідно встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Людина, її життя і здоров`я, недоторканість та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, даний постулат визнано нормою основного закону держави Конституцією України.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2016 року у справі № 1-кп/359/276/2016, № 359/4634/16, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.

За змістом вказаного вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2016 року, 21.11.2015 року приблизно в період часу з 10 до 12 години, у місті Бориспіль по вулиці Героїв Небесної Сотні, біля меморіалу Героям Небесної Сотні, відбулися урочисті заходи до Дня святкування другої річниці Євромайдану. 11 год. 33 хв. цього дня після завершення урочистих заходів між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ґрунті раніше виниклих неприязних відносинах виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, кулаком правої руки наніс ОСОБА_1 один удар в область носу, в результаті чого заподіяв потерпілому ОСОБА_1 згідно із висновками експерта № 279 від 24.11.2015 року та №52Д від 27.05.2016 року ушкодження у виді забою м`яких тканин спинки носа із синцем, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт спричинення відповідачем легких тілесних ушкоджень позивачу.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76, частини першої статті 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Ухвалою суду від 19 квітня 2018 року було задоволено клопотання позивача та призначено по даній справі судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено атестованому судовому експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи №4593/19-61 від 09.10.2019 року, експерт дійшов висновку, що ОСОБА_1 спричинена моральна шкода внаслідок заподіяння йому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у вигляді забою м`яких тканин спинки носу із синцем, які визнані судово-медичною експертизою легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, за вказаних у вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2016 року обставин. Орієнтовний еквівалент грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складатиме 18 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду справи судом.

Суд першої інстанції вважав, що визначений експертом, а також позивачем розмір відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди в сумі 85 014 грн. є завищеним, оскільки, вочевидь, для суду, такі стійкі, тривалі зміни у системі цінностей, ієрархії мотиваційної сфери, в основних складових структури особистості, встановлену пролонгованість у часі негативних переживань ОСОБА_1 та суттєвий ступінь впливу на його психічне благополуччя, що були встановлені експертом, були пов`язані не тільки з фактом заподіяння позивачу тілесного ушкодження, а також з подіями, які передували та які стались після цього факту, а саме ті, що призвели до виключення ОСОБА_1 з партійної організації та за його висловом «зламали» його кар`єру у партії, однак, зі змісту позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог, обставини виключення позивача з Бориспільської міської партійної організації політичної парті ВО «Батьківщина» не були підставою заявленого позову, жодних належних і допустимих доказів, що таке виключення сталось з вини відповідача та внаслідок вчинених ним протиправних дій, суду надано не було.

Однак, надаючи оцінку висновку експерта, суд не урахував, що експертом чітко було визначено: враховуючи обставини, викладені у матеріалах справи, фактор «d» (розмір компенсації презюмованої шкоди) у відповідності до розрахункової таблиці відносин одиниць, з урахуванням об`єктивних даних, відповідатиме соціально-психологічним аспектам: «спричинення легкої шкоди здоров`ю», що оцінюється коефіцієнтом d=0,03 в 12 мінімальних заробітних плат (а.с. 74 зворот).

Позивач звернувся до суду у жовтні 2017 року, тому колегія суддів вважає, що розмір мінімальної заробітної плати слід враховувати станом на січень 2017 року.

Положенням ст.. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3200 гривень.

З огляду на наведене, колегія суддів, враховуючи встановлені обставини справи, надаючи оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, доводам позивача та запереченням відповідача, приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 38 400,00 грн. (12 мінімальних заробітних плат х 3 200 грн. ).

При цьому, колегія суддів, зважаючи на умисний характер заподіяння легких тілесних ушкоджень відповідачем позивачу, вважає, що такий розмір моральної шкоди є співмірним із завданими ушкодженнями здоров`я позивачу, відповідає розумності і справедливості.

Таким чином, рішення суду в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 8 501,40 грн. змінити, стягнувши з відповідача на користь позивача моральну шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, в розмірі 38 400,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховую, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну рішення суду в частині стягнення розміру моральної шкоди, витрати за проведення судової експертизи визначені судом також підлягають зміні.

Позов задоволено на загальну суму 43 400,00 грн., що становить 48,2% від вимог заявлених в суді першої інстанції, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем за проведення судової експертизи у розмірі 2 827,94 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 5000 грн. сторонами не оскаржується, тому не було предметом перегляду в цій частині.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2020 року в частині задоволених вимог про стягнення моральної шкоди, стягнення судових витрат за проведення судової експертизи, та загальної суми, що підлягає стягненню необхідно змінити, стягнувши з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 38 400,00 грн., судові витрати за проведення судової експертизи у розмірі 2 827,94 грн., а всього 46 227,94 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2020 року в частині задоволених вимог про стягнення моральної шкоди, стягнення судових витрат за проведення судової експертизи, та загальної суми, що підлягає стягненню змінити, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 38 400,00 грн., судові витрати за проведення судової експертизи у розмірі 2 827,94 грн., а всього 46 227,94 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий: Судді: