Справа № 11/0390/73/11 Головуючий у 1 інстанції:Логвинюк І.М.
Категорія:ч.ч. 1, 3 ст. 191 КК України Доповідач: Опейда В. О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2011 рокумісто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Опейда В. О.,
суддів - Лозовського А.О., Матвієнко Н.В., ,
за участю прокурора –Старчука В.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Ковельського міськрайонного суду від 26 листопада 2010 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель м. Ковеля, АДРЕСА_1 Волинської області, з середньою спеціальною освітою, громадянин України, неодружений, не працюючий, раніше судимий вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.12.09 року за ч. 1 ст. 296 КК України на 3 роки обмеження волі з іспитовим строком 1 рік, -
засуджений за ч. 1 ст. 191 КК України на строк 2 (два) роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати посади, пов’язані з обслуговуванням матеріальних цінностей; за ч. 3 ст. 191 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обслуговуванням матеріальних цінностей на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено до відбування ОСОБА_1 5 (п’ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обслуговуванням матеріальних цінностей на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду від 17.12.2009 року – 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі, із застосуванням ст. 72 КК України, враховуючи, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, остаточно призначено до відбуття ОСОБА_1 5 (п’ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обслуговуванням матеріальних цінностей на строк 2 (два) роки.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту та останнього взято під варту із зали суду.
Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 40 097 (сорок тисяч дев’яносто сім) грн. 55 коп. майнової шкоди.
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що, працюючи на посаді торгового агента у приватного підприємця ОСОБА_2, будучи матеріально - відповідальною особою, у середині травня місяця 2010 року, отримавши від приватного підприємця ОСОБА_3 за поставлений товар гроші в сумі 2 505 грн. 06 коп. з яких у касу вніс лише 2 005 грн. 60 коп., а 500 грн. привласнив і використав на власні потреби.
Він же, на початку червня місяця 2010 р., повторно, таким же чином і в такий же спосіб привласнив у підприємця ОСОБА_2 – 1 600 грн., які використав на власні потреби.
Він же, в середині червня місяця 2010 року, повторно таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 563 грн. 52 коп., які використав на власні потреби.
Він же, наприкінці червня місяця 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 1 604 грн. 44 коп., які використав на власні потреби.
Він же, наприкінці червня, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 1 282 грн. 04 коп., які використав на власні потреби.
Він же, на початку липня, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 2 550 грн. 70 коп., які використав на власні потреби.
Він же, в середині липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 1 028 грн. 52 коп., які використав на власні потреби.
Він же, 20 липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 300 грн., які використав на власні потреби.
Він же, в середині липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 346 грн., які використав на власні потреби.
Він же, 30 червня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 1 001 грн. 54 коп., які використав на власні потреби.
Він же, 30 червня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 947 грн. 15 коп., які використав на власні потреби.
Він же, 08 липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 3 856 грн. 51 коп., які використав на власні потреби.
Він же, на початку червня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 240 грн. 34 коп., які використав на власні потреби.
Він же, 28 червня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 878 грн. 80 коп., які використав на власні потреби.
Він же, в середині липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 523 грн. 96 коп., які використав на власні потреби.
Він же, 13 липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 2 500 грн., які використав на власні потреби.
Він же, 19 липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 739 грн. 29 коп., які використав на власні потреби.
Він же, повторно в середині липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 631 грн. 91 коп., які використав на власні потреби.
Він же, 28 червня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 133 грн. 25 коп., які використав на власні потреби.
Він же, наприкінці червня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 144 грн. 80 коп., які використав на власні потреби.
Він же, в середині липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 240 грн. 73 коп., які використав на власні потреби.
Він же, наприкінці липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 337 грн. 95 коп., які використав на власні потреби.
Він же, в середині липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 203 грн. 93 коп., які використав на власні потреби.
Він же, наприкінці червня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 147, 29 грн., які використав на власні потреби.
Він же, 28 вересня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 178, 70 грн., які використав на власні потреби.
Він же, 19 липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 258, 63 грн., які використав на власні потреби.
Він же, 08 липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 –468 грн. 09 коп., які в використав на власні потреби.
Він же, на початку липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 346 грн. 75 коп., які використав на власні потреби.
Він же, в середині червня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 272 грн. 21 коп., які використав на власні потреби.
Він же, 21 липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 400 грн., які використав на власні потреби.
Він же, в середині липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 539 грн. 86 коп., які використав на власні потреби.
Він же, наприкінці липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 389 грн. 71 коп., які використав на власні потреби.
Він же, наприкінці червня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 348 грн. 86 коп., які використав на власні потреби.
Він же, наприкінці липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 274 грн. 84 коп., які використав на власні потреби.
Він же, в середині червня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 264 грн., які використав на власні потреби.
Він же, 18 червня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 169 грн. 63 коп., які використав на власні потреби, тобто розтратив.
Він же, в середині червня 2010 року, повторно таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 170 грн., які використав на власні потреби.
Він же, 13 липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 3 392 грн. 04 коп., які використав на власні потреби.
Він же, 13 липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 2 557 грн. 56 коп., які використав на власні потреби.
Він же, 20 липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 4 824 грн. 92 коп., які використав на власні потреби.
Він же, на початку червня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 533 грн. 19 коп., які використав на власні потреби.
Він же, на початку липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 443 грн. 16 коп., які використав на власні потреби.
Він же, 02 червня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 173 грн. 10 коп., які використав на власні потреби.
Він же, 07 липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 189 грн., які використав на власні потреби.
Він же, 07 липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 121 грн. 80 коп., які привласнив і використав на власні потреби.
Він же, на початку червня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 100 грн., які використав на власні потреби.
Він же, 27 липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 248 грн. 64 коп., які використав на власні потреби.
Він же, 20 липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 530 грн., які використав на власні потреби.
Він же, 07 липня 2010 року, повторно, таким же чином та в такий же спосіб привласнив майно підприємця ОСОБА_2 – 600 грн., які використав на власні потреби.
Всього за період з травня по липень 2010 року ОСОБА_1 вчинив привласнення і розтрату коштів приватного підприємця ОСОБА_2 на суму 40 097 грн. 55 коп.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати та призначити йому менш суворе покарання. При цьому просить врахувати, що він проживає з матір’ю, яка є інвалідом першої групи і потребує сторонньої допомоги, вину у вчиненому він визнав, розкаявся і допомагав у розкритті злочинів.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, думку прокурора, який заперечив апеляцію, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила, що вона до задоволення не підлягає.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочинів при обставинах, викладених у вироку ґрунтується на доказах зібраних у справі, яким суд дав правильну юридичну оцінку і вірно кваліфікував його дії за ч.ч. 1, 3 ст. 191 КК України.
При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції, згідно вимог ст. 65 КК України, врахував: характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засудженого, пом’якшуючі покарання обставини – визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, наявність на утриманні матері – інваліда І групи.
Разом з тим, при визначенні судом винному виду і міри покарання враховано і те, що скоєні ним нові злочини віднесені до категорії середньої тяжкості та тяжких, які вчинені за незначний проміжок часу, однак кількість епізодів протиправних дій і заподіяної шкоди є значними. Вказані злочини вчинені в період звільнення від відбування покарання за попереднім вироком. Взято до уваги судом і посередню характеристику засудженого, те, що збитки завдані злочинами не відшкодовані. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе лише у місцях позбавлення волі.
З врахуванням конкретних обставин справи та особи винного такий висновок суду відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, а призначене покарання є необхіднім та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для скасування вироку за обставин, зазначених в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Ковельського міськрайонного суду від 26 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого – без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту оголошення та може бути оскаржена безпосередньою до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України протягом трьох місяців з часу набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді